Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка3

Нація прокидається — пакистанський науковий фантастичний супергеройський фільм режисера Умар Насир Алі ^[1] , написаний і продюсированний Амір Хусейном під виробництво банера Амір Хусейн підприємств. Амір Хусейн відіграє головну роль у фільмі ^[2].

Ролі[ред. код]

Амір Хусейн, як Аамір
Лоренза Вероніка, як Єва Зелень

Виробництво[ред. код]

Фільм буде проведений Аміром Хусейном у своїй продакшн-студії Аміра Саджаді підприємств. Його виробничий бюджет складе близько ₨200 млн (1,9 млн доларів США) в ₨255 млн. (2,4 млн доларів) ^[3]. «Нація прокидається» є першим супергеройским фільмом Пакистану. Композитор фільма Сахір Алі Баггі, з вокалом Сарі разі Хан ^[4].

Зйомки[ред. код]

Нація прокидається буде знято в 12 країнах і скрипти англійською та Урду. Кастинг розпочався в квітні 2013 року і причіп випущений в червні цього року.

Примітки[ред. код]

Зовнішні посилання[ред. код]

{{ВП-портали|Кінематограф|Фантастика|Наукова фантастика|США}

[[Категорія:Фантастичні фільми 2016

Сюжет[ред. код]

Фільм зосереджується на відкритті Федора Александровича справжніх причин Чорнобильської ядерної катастрофи в Україні. У фільмі надаються аргументовані непрямі свідчення причетності радянських високопосадовців до спланованого вибуху на АЕС задля їх прикриття з приводу непрацюючого надвисоковартісного Загоризонтного радіолокаційного об'єкту «Дуга» відомого на Заході як «Російський дятел» напередодні прибуття комісії для проведення відповідного розслідування ^[1]^[2]. Режиссер фильма "Русский дятел" Грасиа: Авария на ЧАЭС связана с Евромайданом]</ref>. Головною зацікавленою особою у підриві Чорнибильської АЕС називається покійний екс-міністр зв'язку СРСР Василь Шамшин^[3]. У фільмі, в інтерв'ю художнику Федору Олександровичу інформацію про високу виригідність спланованого підриву Чорнобилю офіційно підверджують керівник експертної комісії з розслідування Чорнобильської катастрофи при Ген-прокуратурі СРСР Володимир Комаров та голова української комісії з розслідування Чорнобильської катастрофи Тетяна Усатенко^[4]. Георгій Копчинський^[5], що звинувачується у реалізації плану вибуху відкидає усі закиди. Після візиту до нього полковника ГРУ РФ з твердженнями про відсутність дзвінка з Москви Копчинському, що остаточно перконує його у протилежному, Федор Олександрович припиняє розслідування та скасовує заплановану подорож до Москви, побооючуюсь за життя сім`ї та сина.

https://focus.ua/society/346857/ http://atomnews.info/?T=0&MID=1&JId=53&NID=33

Інші статті до створення[ред. код]

Статті до поліпшення[ред. код]

https://books.google.ru/books?id=PjHfBAAAQBAJ&pg=PA170&lpg=PA170&dq=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8+%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F+%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E&source=bl&ots=widSGLEyL-&sig=9HH_r1eVMsbD-_HtBVfaTro5uGg&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjkzpmowvXNAhWEJ5oKHTr3BDsQ6AEINDAD#v=onepage&q=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F%20%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E&f=false

Ця сторінка обговорення користувача в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yasnodark (внесок, журнали) о 12:11 UTC (3021600 хвилин тому).

Користувач:Yasnodark/Чернетка14

Складно як підкреслити його дійний зміст: може додати "кожного окремого компонента", та прибравш.

Позиція	Ім'я та прізвище українською	Ім'я, прізвище та по-батькові українською	Англійська	Французька	Російська	Іспанська	Німецька	Китайська	Арабська	Португальська	Японська	Польська	Італійська	Турецька	Шведська	Нідерландська	В'єтнамська	Есперанто	Латина	Волапюк	Інтелінгва	Санскрит	Хінді	Фарсі	Курдська	Узбецька	Бенгальська	Пенджабі	Урду	Телугу	Тамільська	Тайська	Індонезійська	Малайська	Себуано	Варайська	Корейська	Іврит	Грецька	Болгарська	Румунська	Угорська	Чеська	Суахілі	Йоруба	Амхара	Малагасійська
1	Тарас Шевченко	Шевченко Тарас Григорович	(en:Taras Shevchenko)	(fr:Taras Chevtchenko)	(ru:Шевченко, Тарас Григорьевич)	(es:Tarás Shevchenko)	(de:Taras Schewtschenko)	(zh:塔拉斯·赫里霍罗维奇·谢甫琴科)	(ar:تاراس شيفتشينكو)	(pt:Taras Shevchenko)	(jp:タラス・シェフチェンコ)	(pl:Taras Szewczenko)	(it:Taras Hryhorovyč Ševčenko)	(tr:Taras Şevçenko)	(sv:Taras Sjevtjenko)	(nl:Taras Sjevtsjenko)	(vi:Taras Hryhorovych Shevchenko)	(eo:Taras Ŝevĉenko)	(la:Tarasius Ševčenko)	(vo:)	(ie:Taras Shevtchenko)	(sa:)	(hi:)	(fa:تاراس شوچنکو)	(ckb:)	(uz:Shevchenko Taras Grigoryevich)	(bn:)	(pa:ਤਾਰਾਸ ਸ਼ੇਵਚੈਨਕੋ)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:Taras Shevchenko)	(ko:타라스 셰우첸코)	(he:טאראס שבצ'נקו)	(el:Ταράς Σεβτσένκο)	(bg:Тарас Шевченко)	(ro:Taras Șevcenko)	(hu:Tarasz Hrihorovics Sevcsenko)	(cs:Taras Ševčenko)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:Taras Shevchenko)
26	Ілля Рєпін	Рєпін Ілля Юхимович	(en:Ilya Repin)	(fr:Ilia Répine)	(ru:Репин, Илья Ефимович)	(es:Iliá Repin)	(de:Ilja Jefimowitsch Repin)	(zh:伊利亚·叶菲莫维奇·列宾)	(ar:إيليا ريبين)	(pt:Ilya Yefimovich Repin)	(jp:イリヤ・レーピン)	(pl:Ilja Riepin)	(it:Il'ja Efimovič Repin)	(tr:İlya Repin)	(sv:Ilja Repin)	(nl:Ilja Repin)	(vi:Ilya Repin)	(eo:Ilja Jefimoviĉ Repin)	(la:Elias Repin)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:ایلیا رپین)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:Ilya Repin)	(ko:일리야 레핀)	(he:איליה רפין)	(el:Ιλιά Ρέπιν)	(bg:Иля Репин)	(ro:Ilia Repin)	(hu:Ilja Jefimovics Repin)	(cs:Ilja Repin)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:Ilya Repine)
27	Борис Патон	Патон Борис Євгенович	(en:Borys Paton)	(fr:Borys Paton)	(ru:Патон, Борис Евгеньевич)	(es:Borýs Patón)	(de:Borys Paton)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:Borys Jevhenovyč Paton)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:Paton Boris Yevgenyevich)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:Boris Paton)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:Borys Paton)
28	Микола Стражеско	Стражеско Микола Дмитрович	(en:Ivan Mazepa)	(fr:Ivan Mazepa)	(ru:Стражеско, Николай Дмитриевич)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:Ivan Mazepa)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:Иван Мазепа)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
29	Іван Мазепа	Мазепа Іван Стефанович	(en:)	(fr:Ivan Mazepa)	(ru:Мазепа, Иван Степанович)	(es:Iván Mazepa)	(de:Iwan Masepa)	(zh:伊万·马泽帕)	(ar:)	(pt:Ivan Mazepa)	(jp:イヴァン・マゼーパ)	(pl:Iwan Mazepa)	(it:Ivan Mazeppa)	(tr:)	(sv:Ivan Mazepa)	(nl:Ivan Mazepa)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:Ivan Mazepa)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:איוואן מזפה)	(el:)	(bg:)	(ro:Ioan Mazepa)	(hu:Ivan Mazepa)	(cs:Ivan Mazepa)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
30	Дмитро Бортнянський	Бортнянський Дмитро Степанович	(en:Dmitry Bortniansky)	(fr:Dmitro Bortnianski)	(ru:Бортнянский, Дмитрий Степанович)	(es:Dmitri Bortniansky)	(de:Dmitri Stepanowitsch Bortnjanski)	(zh:德米特里·斯捷潘诺维奇·博尔特尼扬斯基)	(ar:)	(pt:)	(jp:ドミトリー・ボルトニャンスキー)	(pl:Dmitrij Bortnianski)	(it:Dmytro Stepanovyč Bortnjans'kyj)	(tr:)	(sv:Dimitrij Bortnjanskij)	(nl:Dmytro Bortnjansky)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:Дмитрий Бортнянски)	(ro:)	(hu:)	(cs:Dmitrij Bortňanskij)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
31	Валерій Лобановський	Лобановський Валерій Васильович	(en:Valeriy Lobanovskyi)	(fr:Valeri Lobanovski)	(ru:Лобановский, Валерий Васильевич)	(es:Valeri Lobanovski)	(de:Walerij Lobanowskyj)	(zh:)	(ar:فاليري لوبانوفسكي)	(pt:Valeriy Lobanovskiy)	(jp:ヴァレリー・ロバノフスキー)	(pl:Walery Łobanowski)	(it:Valerij Lobanovs'kyj)	(tr:Valeriy Lobanovski)	(sv:Valerij Lobanovskyj)	(nl:Valeri Lobanovsky)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:발레리 로바놉스키)	(he:ולרי לובנובסקי)	(el:)	(bg:)	(ro:Valeri Lobanovski)	(hu:)	(cs:Valerij Lobanovskyj)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:Valeri Lobanovski)
32	Микола Рерих	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
33	Олександр Архипенко	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
34	Олександр Палладин	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
35	Лесь Курбас	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
36	Василь Стус	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
37	Іван Піддубний	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
38	Микола Миклухо-Маклай	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
39	Микола Холодний	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
40	Максим Березовський	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
41	Степан Тимошенко	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
42	Михайло Остроградський	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
43	Данило Галицький	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
44	Левко Лук'яненко	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
45	Ігор Турчин	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
46	Олександр Поль	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
47	Пантелеймон Куліш	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
48	Богдан Хмельницький	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
49	Павло Русин	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
50	Теодосій Добжанський	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(co:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)
	[[]]	[[]]	(en:)	(fr:)	(ru:)	(es:)	(de:)	(zh:)	(ar:)	(pt:)	(jp:)	(pl:)	(it:)	(tr:)	(sv:)	(nl:)	(vi:)	(eo:)	(la:)	(vo:)	(ie:)	(sa:)	(hi:)	(fa:)	(ckb:)	(uz:)	(bn:)	(pa:)	(ur:)	(te:)	(ta:)	(th:)	(id:)	(ms:)	(ceb:)	(war:)	(ko:)	(he:)	(el:)	(bg:)	(ro:)	(hu:)	(cs:)	(sw:)	(yo:)	(am:)	(mg:)

http://www.wumag.kiev.ua/index2.php?param=anews

Неугодний Сікорський Олександр Ластенко _ Понеділок, 26 березня 2012, 18:36

Версія для друку

Олександр Ластенко Журналіст (Севастополь) Кілька днів тому уряд Чехії під тиском громадськості прийняв рішення назвати головний аеропорт Праги на честь дисидента і політика Вацлава Гавела. Важко сказати, коли в Україні з'являться політики, на честь яких громадськість хотіла б іменувати аеропорти, але сам тренд до нас уже прийшов - разом із Євро-2012. Оновлені летовища почали отримувати власні імена, як правило – великих земляків, що уславили місто. Львівський аеропорт після бурхливих обговорень отримав ім'я засновника міста, короля Данила Галицького, донецький - без обговорень став називатися на честь композитора Сергія Прокоф’єва. Безумовно, корисна традиція. Дозволяє не лише подати нову інформацію про країну для прибулих туристів, але й вирішити деякі слизькі гуманітарно-політичні питання. Європа давно використовує цей інструмент. Так, наприклад, головний аеропорт Польщі змінив назву з Окенця (передмістя Варшави) на ім’я Фридерика Шопена. Музиканта, який залишив Батьківщину у ніжному двадцятирічному віці і поселився у Франції. Тато Фридеріка, до речі, був чистокровним французом… Надавши ім’я Шопена головній повітряній брамі країни, поляки ясно дали зрозуміти світовій громаді, і французам зокрема, що Шопен – це великий поляк, а не якийсь там француз…Аналогічним чином вчинила влада італійської Генуї, котра поставила крапку в суперечці міст за право вважатися батьківщиною Христофора Колумба, надавши ім’я мореплавця місцевому аеропортові. Здавалось б, яка незорана нива розкинулася перед нашими можновладцями. Завершується реконструкція в аеропортах "Жуляни" і "Бориспіль", а гостомельський аеропорт вже має ім’я авіаконструктора Антонова. Перспектива очевидна: надати "Жулянам" ім’я Корольова, а "Борисполю" - Сікорського, і без зайвих вигадок і витрат на PR позиціонуй в світі Україну як велику аерокосмічну державy... Україна наша космічна. Український внесок у зореплавання Народжений у Житомирі, і вихований у родині батьків матері на прізвище Москаленко в Ніжині та Одесі, Сергій Корольов закінчив два курси Київського політехнічного інституту, і, повторюючи долю Шопена, в тому ж віці залишив Україну, вступивши до МВТУ ім. Баумана у Москві. Там і склався як батько практичної космонавтики і ракетного озброєння, пройшовши "спецкурс" під керівництвом Туполєва у так званих "шаражках" - спецв’язницях НКВС, і дивом уникнувши розстрілу, наказ про який завізував особисто товариш Сталін. Формулювання: "видатний український радянський вчений, конструктор і організатор виробництва ракетно-космічної техніки і ракетної зброї СРСР, засновник практичної космонавтики. Найбільша фігура XX століття в космічному ракетобудуванні і кораблебудуванні" дозволяє впевнено казати про те, що Україна причетна до Корольова аж ніяк не менше, аніж Польща до Шопена. Та й залишивши Україну, Корольов перебував в межах того ж державного утворення - на відміну від великого музиканта. Ігор Сікорський емігрував до США в зрілому тридцятирічному віці. Вже як сформований авіаконструктор, як засновник цілого роду військ – військово-морської авіації, як творець першого гідролітака; першог навчально-тренувального літака; першого серійного літака; першого літака монококової конструкції; першого пілотажного літака і, як апофеоз його діяльності на Батьківщині – як творець першого в світі багатомоторного літака "Ілля Муромець". Засновник вітчизняної авіації, підданий "політичній анафемі" і незаслуженно забутий в часи комуністичного минулого, не лише народився і вивчився у Києві. Саме в Києві, на Куренівському аеродромі, Ігор Сікорський створював свої перші вертольоти і літаки, там же їх випробовував, пілотував сам і навчав пілотувати інших перших пілотів Російської імперії. Перший український авіатор - він же засновник Революційної партії У США Ігор Сікорський створив 15 типів літаків і в світовому масштабі уславився як "батько вертольотобудування". З 1947 року президенти США літають вертольотами його конструкції. В теперішній час у розпорядженні авіазагону адміністрації президента США перебуває 19 машин з написом "Sikorsky" на борту. А президент України надав перевагу вертольоту з іншим написом – "AgustaWestland-139". Схоже, не любить Сікорського влада… Котрий рік очікує на реконструкцію дім Сікорських на Ярославовім валу, побудований, до речі, за проектом батька Ігоря Сікорського, лікаря-психіатра Івана Олексійовича під власну клініку. Саме у дворі цього будинка створював і випробовував свої перші вертольоти київський студент. Ще в 1980-х визнаний аварійним, будинок належить Міністерству оборони України. Свого часу показний регіонал Олександр Кузьмук, бувши міністром оборони, зламав всі домовленості про створення в будинку Музея історії авіації і повітроплавання імені І.Сікорського. Кузьмук відмовився передати споруду в довгострокову оренду фонду ім.Сікорського. Фінансувати цей фонд і надати необхідні експонати для музею збиралася американська компанія "Сікорскі Ейркрафт", а також сім’ї дітей та онуків Ігоря Сікорського. Дуже схоже, що всі чекають, коли ж будівля завалиться, залишивши після себе чудовий майданчик в історичному центрі для побудови чергового бізнес-проекта. Пам’ятнику Ігорю Сікорському в Києві, що з’явився у 2008 році, не знайшлося місця на центральних вулицях і площах. Його сором’язливо "приховали" у студентському містечку Київського політехнічного інститута. І лише нещодавно у Києві з’явилася вулиця імені Сікорського. "Протиснули" тему американці, що збудували нове посольство на вул.Танковій і забажали, щоб адреса їхньої нової амбасади носила ім’я людини, яка символічно поєднала Україну та США. Тієї людини, який, пишаючись, підкреслював своє українське походження. В 1933 році він писав Василю Галичу: "У мого роду, який виник в селі на Київщині, де мої дід та прадід були священиками, чисто українське походження". Тема увічнення імені Сікорського в назві аеропорту не нова, і також триває вже не перший рік. В тому ж таки американському Стратфорді, куди Сікорський у 1929-му переніс свою компанію, є невеликий аеропорт його імені. Ще в 2006 році нардеп Ігор Осташ запропонував назвати іменем Сікорського "Жуляни". У 2008 році з аналогічною пропозицією стосовно аеропорту "Бориспіль" виступив Андрій Пащук – засновник Українського наукового інститута у Гарвардському університеті. Автор цієї статті – не народний депутат, і до Гарварда, на жаль, стосунку не має. Однак, впіймавши слушний тренд в розпочатому перейменуванні українських аеропортів, вирішив скористатися із ситуації і затіяв переписку із віце-прем’єром, міністром інфраструктури України Борисом Колесніковим, використовуючи всі вищенаведені аргументи на користь надання імені Сікорського аеропорту "Бориспіль". Саме Борис Вікторович особисто ініціював (з подачі мера Львова Андрія Садового) розпорядження Кабінета міністрів України про надання аеропорту "Львів" імені короля Данила Галицького. "Гадаю, що це цілком в дусі часу, в дусі того, як називаються аеропорти в світі" - зазначив тоді Колесніков. Не залишився осторонь Кабмін і у випадку перейменування Донецького аеропорту. В липні 2011 року Донецька облрада звернулася з проханням до Кабінету міністрів про надання КП "Міжнародний аеропорт "Донецьк" імені композитора Сергія Прокоф’єва. Міністерство інфраструктури (в особі знову ж таки Колеснікова) дає на це свою згоду, Кабмін підтверджує його відповідним дорученням, і, на виконання цього доручення, сесія Донецької обласної ради 24 листопада 2011 року ухвалює рішення про надання донецькому аеропорту імені Прокоф’єва. "Таке рішення не лише дасть ім’я аеропортові, а й зможе популяризувати його ще більше у світі", - заявив голова Донецької обласної ради Андрій Федорук. В Симферополі сперечаються, на честь кого назвати аеропорт Здавалося би, на тлі такої проявленої активності Кабміну загалом і Бориса Колеснікова зокрема питання про надання імені Сікорського аеропорту "Бориспіль" чекає на неминучий успіх. Та не так сталося, як гадалося… Відповів мені не Борис Колесніков, а Голова Державіаслужби України Анатолій Колесник, який вважає, що рішення питання про надання імені Сікорського аеропорту "Бориспіль" є не на часі. Про що так прямо і пише: "вважаємо передчасним". Дивна ж склалася ситуація: на думку пана Колесника, надання імені короля Данила Галицького аеропорту "Львів" і імені Сергія Прокоф’єва аеропорту "Донецьк" - своєчасне, а надання імені Ігоря Сікорського аеропорту "Бориспіль" - несвоєчасне. Чому? Може, Анатолій Антонович вважає, що ім’я Сікорського недостатньо відоме в світі, щоб популяризувати головну повітряну браму країни? Чи він вважає, що така практика не надто відповідає духові часу, духові того, як називають в світі аеропорти? Чи комусь із можновладців просто не подобається Сікорський? Пишу ще раз, прошу прояснити становище. Нині прийшла відповідь вже від імені заступника Колесника – Олександра Гречка. Отож, надіслали лист із вашою пропозицією в ДП МА "Бориспіль" і профспілку авіапрацівників України з проханням оцінити і дати свої пропозиції. Чекаємо, буцімто, ініціативи "знизу"… Дивно поводить себе влада… "Бориспіль", як і "Львів", перебуває у власності державній, а не комунальній, як, скажімо, "Донецьк". І в даному випадку не слід очікувати на ініціативу знизу – від профспілки чи трудового колективу. Цю владу - державну - саме час застосувати! Застосувати, ініціювати і затвердити нову назву за "спрощеною" процедурою. Як у "Львові". Про що говорили Корольов і Гагарін перед стартом. СТЕНОГРАМА Доля не часто дає такі приводи і нагоди. Для перейменування потрібен привід. І відкритий після реконструкції, та й під подію, аеропорт – це і привід, і нагода. А якщо ти сьогодні "вважаєш передчасним", то наступний привід виникне лише за 30-40 років. А нагода може й не трапитися вже ніколи. Адже місто Корольов не у Житомирській області виникло, а зовсім нещодавно - у Московській. Жодних думок з цього приводу не виникає, га?

ІГОР СИКОРСЬКИЙ - УКРАЇНЕЦЬ ЗІ СВІТОВИМ ІМ'ЯМ Сікорський Ігор Іванович. Людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі

Сікорський Ігор Іванович Хлопчик любив слухати розповіді мами про нескінченність Всесвіту, загадковість зірок, про таємниці морів і океанів, про дивовижний і цікавий світ, що далеко простягався за стінами київського помешкання. Але найбільше вражали уяву хлопчика розповіді про генія ХV століття Леонардо да Вінчі та про його ідею створити «залізного птаха» — літаючу машину, що мала підніматися в повітря під дією потужного гвинта без будь-якого розгону.igor_sikorsky.jpg Якось після читання роману Жуля Верна «Робур-завойовник» хлопчикові наснилося, начебто він перебуває на борту летючого корабля. Ніби заходить до розкішного салону, з вікон якого далеко внизу видно море, острів із зеленими пальмами. Хлопчик тоді ще не знав, що сон здійсниться за тридцять років — усе це він побачить на борту власноруч спроектованого літака-амфібії…

Звали хлопчика Ігор Сікорський. Йому поталанить утілити в життя більшість дитячих мрій і стати однією з найяскравіших постатей XX століття — відчайдушним пілотом перших літаків, творцем цілого покоління не бачених раніше «залізних птахів», мислителем і філософом, людиною, яка через п’ять століть втілить мрію великого Леонардо да Вінчі…

Сім’я

Родину Сікорських добре знали в Києві. Насамперед завдяки батькові — Івану Олексійовичу, видатному психіатрові, наукові роботи якого не втратили значення і до сьогодні. Доктор медицини, член наукових товариств кількох країн, багатолітній завідувач кафедри Київського університету Святого Володимира, засновник і редактор журналу «Вопросы нервно-психической медицины и психологии», він устигав іще й активно займатися громадською діяльністю. Брав участь у духовно-релігійному житті Києва, оскільки як син і онук православних священиків свого часу закінчив духовне училище і семінарію. Видатний художник Віктор Васнєцов увічнив риси Івана Сікорського у розписах Володимирського собору, обравши його моделлю для образу Святого Іоанна Предтечі.

Ігор Сікорський народився 6 червня (25 травня за ст. ст.) 1889 року. Дуже важливу роль зіграла в його житті мати — Марія Стефанівна. Вона була високоосвіченою жінкою, але своє життя присвятила родині, в якій, окрім Ігоря, було ще четверо дітей. Їй дім Сікорських завдячував особливим затишком і творчою атмосферою, яка так потрібна для гармонійного розвитку непересічних особистостей. Дитячі роки майбутнього авіаконструктора були осяяні світлом культури, мистецтва і глибоких знань про навколишній світ, які дала йому його родина і які визначили всю його подальшу долю.

Роки навчання

У 1900 році Ігор Сікорський вступив до Першої київської гімназії — найстарішого київського навчального закладу із чудовими педагогічними традиціями. У різні роки її випускниками були видатний художник Микола Ге, дослідник Києва Микола Закревський, літератор і державний діяч Анатолій Луначарський, учений-економіст Микола Бунге, письменники Костянтин Паустовський і Михайло Булгаков та багато інших видатних особистостей. Проте освіта в класичних гімназіях була суто гуманітарною, а хлопця вабили точні науки. Старший брат Ігоря Сергій навчався в Морському кадетському корпусі у Санкт-Петербурзі і багато розповідав про цей привілейований навчальний заклад, який за два століття існування закінчили видатні флотоводці, морські інженери й учені, чиї імена золотом вписані в історію Російської імперії. Тож батьки вирішили віддати туди й молодшого сина.

Навчання в Морському кадетському корпусі для Ігоря було успішним, але він швидко зрозумів, що військова кар’єра, нехай і пов’язана зі службою на морі, його не приваблює. Тим часом остаточно визначилося коло його інтересів: він намагався відстежувати всі новинки, які з’являлися в технічних галузях, у позаурочний час часто щось конструював чи майстрував у навчальних майстернях. А після появи газетних повідомлень про перші польоти американців — братів Райт рішення визріло остаточно: він хоче будувати аероплани і літати на них. Тому після закінчення в 1906 році загальних класів він залишив корпус із наміром вступити до навчального закладу, де можна було б здійснити ці мрії. Втім, у Росії таких іще не було. До того ж у зв’язку з революційними подіями 1905 року більшість вищих навчальних закладів у країні були тимчасово закриті. Батьки вирішили направити сина вчитися за кордон — професор Київського університету таку можливість мав.

Ігор Сікорський від’їжджає до Парижа, де починає опановувати науку в технічній школі Дювіньйо де Ланно. Однак рівень навчання його не задовольняє і за шість місяців він повертається додому, де вступає до Київського політехнічного інституту імператора Олександра ІІ.

КПІ, заснований у 1898 році за зразком паризької Еколь Політекнік, був вищою технічною школою нового типу, де студенти отримували глибоку природничо-наукову фундаментальну підготовку з математики, фізики, хімії, інших дисциплін, на яких будувалося викладання загальноінженерних курсів. Навчання поєднувалося з професійно-практичною роботою на виробництві та в лабораторіях. Усіляко заохочувалася науково-дослідна та практична робота викладачів і студентів у профільних наукових гуртках. Від самого початку інститут мав чотири відділення: механічне, хімічне, інженерно-будівельне та сільськогосподарське. Але вже у 1899 році викладачі виступили за створення п’ятого — повітроплавного відділення.

Очолив ці починання один з найбільших у ті часи київських ентузіастів авіації професор Микола Артем’єв, талановитий учень Миколи Жуковського. Відкрити відділення тоді не вдалося, тож з його ініціативи в 1905–1906 роках при механічному відділенні КПІ було організовано повітроплавну секцію з відділами аеропланів, гелікоптерів, орнітоптерів і двигунів. Секція стала фактично головним науково-дослідним і конструкторським осередком авіації в Російській імперії. Недарма ж за період 1909–1912 років київські ентузіасти створили близько 40 різних типів літаків — більше, ніж було створено в іншому центрі російської авіації — Санкт-Петербурзі. Природно, що активним учасником гелікоптерного відділу став Ігор Сікорський.

Перші конструкції

Уже влітку 1908 року студент Сікорський почав працювати над розробкою та спорудженням свого першого вертольота. Роботи велися на подвір’ї батьківської садиби та в авіагаражі КПІ. Ігор гостро відчуває нестачу двигуна необхідної потужності. У січні 1909 року він виїжджає до Парижа, щоб ознайомитися з набутим там досвідом та придбати двигун. Слід віддати належне його батькові: він розуміє, що справа, за яку взявся його молодший син, — не тимчасове захоплення, тому не лише допомагає йому грошима, а й благословляє на подальшу роботу. Рекомендаційного листа до одного з найвідоміших на той час авіаторів Фердинанда Фербера дає йому професор КПІ, автор конструкцій перших вітчизняних планерів Микола Делоне. Саме Фербер став першим льотним інструктором Сікорського і порадником у виборі необхідних матеріалів і обладнання. Після трьох місяців перебування у Франції Ігор Сікорський повернувся додому, не тільки з новими знаннями та літературою, а головне — з двадцятип’ятисильним двигуном «Анзані» для свого гвинтокрила.

Але, на жаль, перший вертоліт так і не зміг здійнятися в повітря. Втім, його випробування виявили багато особливостей, на які треба було зважати при проектуванні подібних апаратів. Врахувавши результати випробувань і знову відвідавши Париж, навесні 1910 року Ігор Сікорський створює свій другий вертоліт. Однак і він не зміг злетіти. Річ була не в помилках і похибках розробника, а у відсутності двигуна необхідної ваги та потужності. Молодий конструктор розумів це і паралельно із гвинтокрилом почав розробляти свій перший аероплан. Разом зі своїм товаришем по інституту Федором Билінкіним він очолив колектив однодумців. Молоді ентузіасти організували авіамайстерню у двох спеціально для цього збудованих ангарах у КПІ і на Куренівці. Добровільними помічниками авіаконструкторів стали їхні однокашники — студенти. Для роботи були найняті й робітники — бляхарі, теслярі, слюсарі. Результатом спільної творчості Билінкіна, Сікорського та ще одного політехніка — Василя Іордана, стали літаки БіС-1 і БіС-2. Серед виробів майстерні Билінкіна і Сікорського були й аеросани власних конструкцій, які 1909 року викликали захоплення в киян на спортивному святі на печерському іподромі. За певний час Билінкін відійшов від активної конструкторської діяльності, майстерні перейшли у повне розпорядження І.Сікорського. Саме тут були збудовані його машини, які вже впевнено літали: С-3,С-4, С-5 і рекордний С-6.

Спорудженню останнього передували перші аеродинамічні досліди, які Сікорський проводив на саморобній установці. Їхні результати було враховано при конструюванні та виготовленні гондоли для пілота з пасажирами, шасі, бензобаків і радіатора, що вкупі з використанням потужного 100-сильного двигуна «Аргус» дало Сікорському змогу побити 29 грудня 1909 року світовий рекорд швидкості — 111 км/год. Пілотував свої аероплани Сікорський власноруч. Рекордами відзначилася й наступна розробка молодого конструктора — С-6А.

Спираючись на фундаментальні базові та глибокі інженерні знання, які Ігор Сікорський отримував у КПІ, він послідовно розробляв власну теорію побудови літальних апаратів. В її основу було покладено оригінальний спосіб попереднього обрахування льотних якостей майбутньої машини. Це давало конструкторові змогу завчасно визначити в загальному вигляді всі основні якості та характеристики аероплана — його горизонтальну та вертикальну швидкості, час і дальність розбігу тощо. Аероплани, створені Сікорським у Києві, підтвердили на практиці правильність його підходу, розрахунків і графічних побудов.

У квітні 1912 року літак С-6А було показано на Московській виставці повітроплавання, де він отримав Велику золоту медаль. Російське технічне товариство нагородило І.Сікорського медаллю «За корисну працю в повітроплаванні та за самостійну розробку аероплана своєї системи, яка дала чудові результати».

Головний конструктор

Саме після цього студента КПІ Ігоря Сікорського запросив на роботу видатний організатор промисловості тих років, голова правління Петербурзького акціонерного товариства «Русько-Балтійський вагонний завод» (РБВЗ) Михайло Шидловський. Молодий авіатор став головним конструктором авіаційного відділення цього уславленого підприємства.

Із цим підприємством пов’язані найвищі досягнення І.Сікорського в авіабудуванні в Росії. Тут він зміг реалізувати свою ідею збільшити потужність і підвищити надійність та безпеку літаків шляхом їх оснащення кількома двигунами. У перші десятиліття ХХ століття таке рішення вважалося воістину піонерським. У короткий термін споруджуються багатомоторні аероплани «Гранд» і «Руський витязь», які стали попередниками грандіозного чотиримоторного «Іллі Муромця», якому судилося стати найкращим літаком Першої світової війни. Тут було розроблено його озброєння, сформовано бойове з’єднання цих велетнів — Ескадру повітряних кораблів — та організовано навчання їхніх екіпажів.

Слід зауважити, що спочатку Державна дума всіляко противилася виділенню коштів для закупівлі цих літаків військовим відомством. Приводом для відмови була поширена думка, що такий величезний апарат не зможе піднятися вище ніж на 1000 метрів. У відповідь Сікорський запросив у політ п’ятьох думців і з ними на борту встановив новий світовий рекорд висоти — 2000 метрів! А найбільших песимістів переконав наддалекий переліт, здійснений особисто Сікорським разом із трьома членами екіпажу в червні 1914 року за маршрутом Петербург-Київ-Петербург.

Ранок 17 червня 1914 року (за ст. ст.) видався в Києві похмурим. Важкі хмари майже чіплялися за старовинні дзвіниці й, здавалося, ось-ось проллються на землю рясним дощем. Однак погана погода не завадила кільком десяткам членів Київського товариства повітроплавання, студентам і викладачам КПІ та журналістам зібратися на Куренівському летовищі. Усі напружено вдивлялися в низьке небо. Нарешті здалеку долинув джмелиний спів двигунів — і раптом із попелястого киселю хмар виринув аероплан небаченої до того конструкції. Він швидко наближався й помітно збільшувався в розмірах так, що вже ясно можна було розрізнити всі його чотири мотори й оцінити всю міць і потужність цього величезного рукотворного птаха. Літак описав над аеродромом велике коло і м’яко приземлився. Закінчився перший етап перельоту «Петербург-Київ».

Другий його етап — переліт з Києва до Петербурга — розпочався 29 червня і з однією проміжною посадкою для дозаправлення тривав трохи більше чотирнадцяти годин. На льотному полі у Санкт-Петербурзі відважних пілотів особисто зустрів і привітав сам російський Імператор — цар Микола II. Громадськість і преса велемовно вітали розробника «Іллі Муромця» та учасників перельоту, адже всьому світу були доведені переваги багатомоторних машин і те, що саме вони визначать майбутнє авіації. Крім того, було набуто першого досвіду польоту в поганих погодних умовах за приладами. Утім, справжню важливість події вже затьмарювало гнітюче передчуття Першої світової війни…

Перша світова

Під час Першої світової війни на озброєнні російської армії були не лише багатомоторні «Муромці», а й інші аероплани Сікорського: легкі винищувачі, морський розвідник, легкий розвідник-винищувач, двомоторний винищувач-бомбардувальник і штурмовик — практично повний парк усіх типів військових літаків. При цьому робота над удосконаленням «Муромців» тривала. Корективи в конструкцію вносилися за результатами бойового застосування аеропланів та з урахуванням побажань екіпажів. Саме тому значну частину свого часу Сікорський проводив не на заводі, а безпосередньо в районах бойових дій. Відомо, що С-22 (офіційна назва «Іллі Муромця») мав понад два десятки модифікацій. Їхні характеристики вражали сучасників: розмах верхнього крила («Ілля Муромець» був біпланом) сягав 32 метрів, довжина фюзеляжу в різних модифікаціях коливалася від 17,1 до 23,5 метра, злітна вага — понад 5 тонн, швидкість у горизонтальному польоті — 140 км/год, висота польоту — 4 тис. метрів. «Муромці» мали спеціально сконструйовані підвісні пристрої для бомб, обладнувалися спочатку механічним, а згодом і електричним бомбоскидачем та оптичним прицілом. За архівними даними, усього, на замовлення військового відомства, було збудовано 85 таких машин.

Еміграція

Аж раптом усе зруйнувалося. Вже після лютневих подій 1917 року робота РБВЗ почала гальмуватися і за якийсь час практично зупинилася. Згодом більшовицька влада ухвалила рішення згорнути авіапромисловість у країні. Невдовзі таке ставлення з боку влади до розвитку власної авіаційної промисловості зазнало істотних змін, але час і, головне, багато кваліфікованих кадрів було частково втрачено: хтось мусив просто виживати і залишив авіацію, когось було репресовано, хтось виїхав за кордон. Серед останніх був і Ігор Сікорський.

З-поміж причин, які змусили його залишити вітчизну, була й реальна загроза арешту та репресій. Ігоря Івановича вже таємно попереджали про це, оскільки його батько за своїми поглядами був послідовним монархістом, а після відомої справи Бейліса, в якій як експерт підтримав сторону обвинувачення, зажив слави відвертого реакціонера. Не дивно, що він потрапив до проскрипційних списків, і його арешт був лише справою часу. Але «надзвичайка» запізнилася: напередодні арешту Іван Сікорський помер, і коли «люди в шкірянках» прийшли по нього, то побачили лише домовину на столі…

Старший брат відомого конструктора після закінчення Морського корпусу був «царським» офіцером і служив у військово-морському судовому відомстві, що само по собі звучало тоді як вирок.

Сам Ігор Іванович у 25 років став кавалером ордена Святого Володимира IV ступеня, що за значенням дорівнював ордену Святого Георгія, й неодноразово відзначався іншими царськими нагородами.

На чужині

У березні 1918 року Ігор Сікорський виїхав до Франції. Втім у понівеченій війною країні було не до нових авіаційних проектів. Роботи майже не було, тому за якийсь час Сікорський вирушає до Сполучених Штатів. Невимовно тяжкими були перші роки життя Сікорського в Америці. Авіаційна промисловість скорочувалася і тут. Навіть у відомих підприємств замовлень було обмаль. Урешті-решт відомому конструкторові вдалося влаштуватися викладачем математики в одній із вечірніх шкіл для російських емігрантів у Нью-Йорку. Паралельно він став читати лекції про авіацію та її перспективи в різноманітних громадських організаціях, а також розпочав роботу над розробкою пасажирсько-вантажного літака. Невдовзі його ентузіазм надихнув невеличку групу співвітчизників, які вирішили побудувати цей літак, — і в березні 1923 року для реалізації задуму було створено компанію Sikorsky Aeroengineering Corporation. Усі її засновники були вихідцями з Росії. Виробничі площі винаймали у птахоферми в Лонг-Айленді — передмісті Нью-Йорка. Джерелом багатьох деталей і матеріалів стало автомобільне звалище. Коштів на спорудження літака увесь час бракувало, і тому засновники компанії оголосили передплату на її акції серед своїх земляків. У найскрутніший момент надав допомогу ще один великий співвітчизник — композитор Сергій Рахманінов, який придбав акцій на п’ять тисяч доларів — доволі значну як на ті часи суму, і навіть погодився в рекламних цілях обійняти посаду віце-президента компанії. Завдяки цій допомозі ентузіастам вдалося винайняти більш зручне приміщення для роботи — справжній ангар на розташованому неподалік аеродромі.

Спорудження першого на американській землі літака Ігоря Сікорського S-29A («A» означало «американський») було закінчено в 1924 році. Випробовував нову машину сам конструктор. Літак вийшов напрочуд вдалим, з хорошими характеристиками: міг перевозити до 1900 кг корисного вантажу, мав непогану крейсерську й невелику посадочну швидкості, що давало змогу використовувати як летовище невеликі майданчики. У 1927 році літак було продано відомому льотчикові й бізнесмену Роско Тернеру, який здійснював чартерні перевезення по всій країні. Він згодом перепродав літак одній з голлівудських кіностудій, де його зняли в кінофільмі про повітряні баталії Першої світової війни.

Літак S-29А був збудований в єдиному екземплярі, проте дав фірмі змогу поліпшити фінансове становище і стати відомою у промислових колах Америки. Завдяки цьому впродовж трьох наступних років було розроблено проекти ще п’яти літаків, чотири з яких були споруджені. З-поміж них варто виділити пасажирський літаючий човен Сікорського S-38, який випускався в кількох модифікаціях і забезпечив «російськими крилами» розвиток транспортної мережі всього Американського континенту. Літак продавався настільки успішно, що компанія змогла придбати ділянку землі в Статфорді (штат Коннектикут), де в короткі строки було побудовано сучасний авіабудівний завод — підприємство, яке швидко стало відомим усьому світові. Справжнім шедевром тих часів стала чотиримоторна амфібія Сікорського S-40, спроможна перевозити 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажири — на 1500 км. До речі, саме на борту цього велетня Ігор Сікорський наяву побачив картини зі свого дитячого сну про море…

Знову вертольоти

Ще з початку 30-х років Сікорський одночасно з розробкою нових літаків знову почав займатися вертольотами. Тоді у країнах — лідерах світового авіабудування були створені й випробувані перші працездатні конструкції. Особливо великих успіхів домігся німецький авіаконструктор Г. Фокке, чиї гвинтокрили навіть були випущені невеличкою серією. Такі успіхи держави-потенційного конкурента не пройшли повз увагу американського уряду, і в 1938 році Конгрес США ухвалив «білль Дорсі» (за прізвищем конгресмена від Пенсильванії Ф.Дорсі). Цим документом передбачалося виділити 3 млн доларів на створення вертольотів для американської армії.

Якраз тоді І.Сікорський уже закінчував чорнове опрацювання конструкції свого гвинтокрила і був готовий розпочати виготовлення його експериментального зразка. Він розумів, що поперечна схема, яку використовував Фокке для поліпшення характеристик апарата і яку намагалися повторити у своїх розробках більшість конструкторів з різних країн, не має майбутнього. Сікорський залишався вірним одногвинтовій схемі із хвостовим рульовим гвинтом, над якою почав працювати ще в КПІ. Саме ця схема врешті-решт стала панівною у світовому вертольотобудуванні. Вже у вересні 1939 року конструктор сам узявся провести випробування експериментального вертольота VS-300 (S-46). Кожний політ приносив нову інформацію про те, як поводить себе в повітрі такий апарат і що ще слід зробити, аби він став надійним і безпечним. Робота над цим вертольотом забезпечила й створення гвинтокрила XR-4 (VS-316), який успішно пройшов усі випробування і був прийнятий у 1942 році на озброєння армією США. Показово, що машину ввели в експлуатацію всього лише через 14 місяців після укладення угоди про її розробку!

Після модернізації та обладнання цього вертольота потужним двигуном у 180 кінських сил він у двох модифікаціях — YR-4A та YR-4B — випускався і використовувався військами до кінця війни не лише у США, а й у Великій Британії. А на початку 1944 року вертольотчики в надзвичайно важких погодних умовах уперше в історії взяли участь в операції з урятування моряків з американського есмінця «Тернер», який був потоплений німецьким підводним човном.

Лідери світового ринку

Після війни у США розпочався справжній вертолітний бум. Було організовано понад 340 фірм, які взялися за розробку гвинтокрилих машин для різноманітних потреб. Однак фірма Сікорського виграє конкурентну боротьбу і стає визнаним лідером не лише американського, а й світового ринку. Її гелікоптери широко використовуються в армії, береговій охороні та цивільному житті. Особливо ефективні вони в пошуково-рятувальних та санітарних роботах. Це повністю відповідає погляду на цю техніку самого конструктора: саме рятування людей, а не участь у бойових діях вважав Ігор Сікорський головним завданням вертольотів. Недарма ж, за свідченням його сина Сергія Сікорського, вертольоти батька врятували понад півтора мільйона людських життів.

Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який випускався понад 12 років не лише в США, а й, за ліцензіями, у Великій Британії, Франції та Японії. Саме ця машина Сікорського стала першим в історії авіації гвинтокрилом, який у 1952 році здійснив трансатлантичний переліт.

Нові машини виходили з цехів компанії практично щороку. Це були гелікоптери для різноманітних потреб — від бізнесових «повітряних мотоциклів» до найбільшого у світі вертольота з поршневими двигунами S-56, який міг при трьох членах екіпажу нести корисне навантаження в чотири тонни.

Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954–1955 роках, був S-58. За своїми характеристиками він перевершував усі гвинтокрили першого покоління. Його численні модифікації експлуатувалися як у військових, так і в цивільних цілях майже в п’ятдесяти країнах світу. Кілька країн купили ліцензії на їх виробництво. Багато цих машин використовують і донині.

У 1957 році Ігор Сікорський пішов з посади головного конструктора фірми, залишивши за собою обов’язки технічного консультанта. Компанія перебувала в розквіті, випускаючи щомісяця по 45–55 гелікоптерів. Її заводи були обладнані за останнім словом техніки, розроблялися нові конструкції. Машинам фірми Сікорського належала більшість світових рекордів, у тому числі абсолютних. Корпорація Sikorsky Aircraft посіла одне з чільних місць у світовому вертольотобудуванні й по праву займає його до сьогодні…сикорский.jpg

Інший Сікорський

В Україні Ігор Сікорський знаний нині як геніальний авіаційний конструктор, «батько світового вертольотобудування». Значно менше знають на Батьківщині про його релігійно-філософську творчість. Найбільш відомою з його праць у цій царині є невеличка книжка «Послання молитви Господньої», яка присвячена аналізу молитви «Отче наш». Уперше вона вийшла друком ще в 1941 році, потім перевидавалася ще двічі. В ній онук православного священика й глибокий мислитель Ігор Сікорський, на продовження майже двохтисячолітньої богословської традиції, аналізує з позицій сьогодення кожне слово Господньої молитви й розповідає сучасному читачеві про її вічну актуальність і неперебутню цінність для душі християнина.

Не можна не згадати й про громадську діяльність Ігоря Сікорського. Він брав активну участь у діяльності емігрантських організацій Америки, був одним з ініціаторів створення і деякий час навіть головою відомого Толстовського фонду, що допомагав співвітчизникам за кордоном і відіграв особливу роль у житті десятків тисяч людей, яких позбавила батьківщини Друга світова війна.

…Він помер 26 жовтня 1972 року. Спокійно заснув і не прокинувся. Розповідають, що під час його похорону люди, які прийшли попрощатися з геніальним сучасником, побачили в небі символічний знак. Інверсійні сліди двох літаків, що пролітали перпендикулярними курсами, утворили в небі великий білий хрест, ніби прощаючись із великим творцем авіації.

Повернення додому

…Багато років ім’я містера Гелікоптера, як називали Ігоря Сікорського у світі, на Батьківщині замовчувалося — а як же інакше: «білоемігрант», улюбленець царської сім’ї! В популярній літературі навіть авторство «Іллі Муромця» приписувалося якійсь «групі молодих конструкторів РБВЗ». Інформаційна крига почала скресати наприкінці вісімдесятих років: у масових виданнях з’явилися статті, в яких об’єктивно оцінювалася діяльність Ігоря Сікорського, вийшли друком книжки про нього. У 1998 році в КПІ славетному конструкторові було відкрито меморіальну дошку. Вона прикрасила корпус колишніх дослідних майстерень, в яких пролив багато трудового поту колишній студент інституту. У ньому тепер відкрито Державний політехнічний музей України. Найкращі студенти факультету аерокосмічних систем КПІ щорічно отримують стипендію ім. Ігоря Сікорського. На території університету закінчують споруджувати перший у світі пам’ятник видатному конструкторові. На підніжжі заслужений скульптор України Микола Олійник викарбував слова Ігоря Сікорського, сказані ним уже на схилі життя: «Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба». Отже, великий земляк повертається додому, до свого рідного Києва, до своєї альма-матер, щоб надихати вже нові покоління студентів-політехніків на втілення фантастичних мрій.

«Дзеркало тижня» № 13, 5–11 квітня 2008 р

https://books.google.ru/books?id=PjHfBAAAQBAJ&pg=PA170&lpg=PA170&dq=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8+%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F+%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E&source=bl&ots=widSGLEyL-&sig=9HH_r1eVMsbD-_HtBVfaTro5uGg&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjkzpmowvXNAhWEJ5oKHTr3BDsQ6AEINDAD#v=onepage&q=%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F%20%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E&f=false http://na.mil.gov.ua/22761-litaki-ukra%D1%97ncya-sikorskogo-pershimi-u-sviti-pereletili-atlantiku-ta-tixij-okean http://www.shevkyivlib.org.ua/derzhavni-zakupivli/1318-bibliografichniy-pokazhchik-sikorsky-igor-zhitteviy-shlyah-ta-trudova-diyalnist.html http://gazeta.dt.ua/personalities/povernennya-igorya-sikorskogo-_.html

"До скорої зустрічі, любі друзі". Стенограма польоту Гагаріна 12.04.2011

Версія для друку Розмови Юрія Гагаріна і Сергія Корольова - людини, яка зробила політ першого космонавта можливим. Дві години перед стартом і година після. "Там у тебе ковбаса, драже і варення. 63 штуки. Сьогодні прилетиш, одразу все з'їж". У статті, присвяченій 50-річчю першого польоту людини в космос, британська "Ґардіан" написала: "Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов". Сергій Корольов народився в Житомирі, жив в Одесі, де відвідував курси Товариства авіації і повітроплавання України і Криму, а в 1924 вступив на механічний факультет Київського політехнічного інституту. У 1926-му ректор КПІ, сказавши, що йому не вдалося добитися у влади відкриття на мехфаці авіаційного відділення, порадив Корольову перевестися в Москву. Юнак продовжує у Вищій технічній школі імені Баумана, а його науковим керівником стає легендарний авіаконструктор Туполєв. У 1937-му Корольов - уже начальник групи ракетних апаратів новоствореного Реактивного науково-дослідного інституту, а в 1938 році його заарештовує НКВС і дає 10 років. Тільки в 1944-му Сергій Корольов виходить на волю, а вже наступного року їде у відрядження до звільненої від нацистів Німеччини. Там він виявляє, що документи і спеціалісти німецької ракетної програми вивезені в США. Так починається "космічна гонка" у змаганні двох післявоєнних наддержав. Організаторський і науковий талант Корольова забезпечив не тільки політ Гагаріна. Завдяки українцю в космосі побували перша тварина, перший екіпаж із двох (а потім і трьох) людей, відбувся перший радіозв'язок між двома пілотованими кораблями (одним із них керував інший українець Павло Попович), було здійснено перший вихід у відкритий космос. Україно наша Космічна. Внесок у галузь Корольов створив перші радянські супутники і спроектував потужні ракети для доставки експедій на Місяць або планети Сонячної системи. Для тривалого перебування в космосі почалася розробка нового корабля "Союз", в якому космонавти могли жити на орбіті тривалий час. Такий собі прообраз орбітальної станції. Успішний політ Гагаріна спричинив сенсацію. Одразу ж після офіційного оголошення, в ніч на 12 квітня американські газетярі позвонили речнику НАСА Джону Паверсу, щоб дізнатися коментар Національної космічної агенції США. "Так що ж це таке! - обурився дзвінками о 4-ій ночі Паверс. - У нас тут всі сплять!"

Сергій Корольов (ліворуч) і Юрій Гагарін. 1961 рік. Фото: rian.ru Наступного дня в американських газетах з'явився заголовок, який став класикою: "Совіти запустили людину у космос. Речник НАСА сказав, що США сплять". Після цього президента Кеннеді підколювали Гагаріним - мовляв, де ж обіцяний вами "американський динамізм"? НАСА були змушені щось робити. І реабілітувалися тільки через вісім років, висадившись на Місяці. Цю висадку Кеннеді пообіцяв у травні 1961-го - так політ радянського космонавта стимулював людство до польоту на супутник Землі. Радянський Союз мав усі шанси стати першим і на Місяці. Радянська космічна програма виглядала непереможною, поки Гагарін і Корольов залишалися її обличчям і мізками. Але часу в Корольова уже не було. Внаслідок перебування в таборах ГУЛАГу здоров'я українського конструктора було підірване. У січні 1966 року Корольову робили операцію. Нічого не передбачало ускладнень, однак раптом у Сергія Павловича почалася кровотеча. Лікарі спробували зробити хворому інтубацію, щоб він міг вільно дихати, але розбиті на допитах в НКВС щелепи зрослися так неправильно, що вставити дихальну трубку не вдалося. Корольов помер, так і не опритомніши - а газета "Правда" нарешті відкрила світу ім'я людини, яка подарувала людству космос. Гагарін, який виступив на похоронах, загинув через два роки - у квітні 1968-го. Радянська космічна програма осиротіла. У Радянського Союзу ще був шанс першим висадитися на Місяць, але спроектовані Корольовим потужні носії Н-1 без свого конструктора не хотіли літати. Відбулося кілька аварій, а після успіху американців керівництво СРСР втратило інтерес до місячної програми. Після цього США досягли значних успіхів в освоєнні космосу, першими освоївши багаторазові "шатли", які допомагали розвивати орбітальні станції, про які так мріяв Корольов. Можна було б навіть говорити про виграш Штатами "космічної гонки", якби не дещо іронічне завершення цієї суперечки. Внаслідок двох катастроф ("Челленджер" у 1986-му і "Коламбія" у 2003-му) із 14 жертвами НАСА прийняла рішення поставити шатли "на прикол". Після цього у космо- і астронавтів залишиться тільки один перевірений спосіб дістатися до Міжнародної космічної станції на орбіті Землі - з космодрома Байконур, на згаданій кількома абзацами вище ракеті "Союз". "Апарати, на які ми тепер сподіваємося - це фактично модифікована ракета, яку Корольов спроектував для того, щоб відправити в космос Гагаріна. Вони й запускаються з того ж космодрому, - каже директор Інституту космічної політики (американський університет Джорджа Вашингтона) Джон Лоґсдон. - Через півстоліття ми знову опинилися там, де почали". На думку "Ґардіан", ця обставина найкраще демонструє геній Сергія Павловича Корольова - людини, яка відправила на орбіту Юрія Гагаріна.

Ранок 12 квітня 1961 року. Байконур (Казахська РСР) "Історична Правда" пропонує читачам текст стенограми першого польоту людини в космос. Нічого особливо сенсаційного, крім жартів про ковбасу і самогон, тут немає. Зате можна побачити зворушливі стосунки між Корольовим і Гагаріним. Останнього конструктор називає то Юрієм Олексійовичем, то геть по-батьківськи, "Юрою" і на "ти". "Прилітай, - просить Корольов Гагаріна перед стартом. - І спасибі тобі". Полная стенограмма переговоров Юрия Гагарина с Землей с момента его посадки в корабль (за два часа до старта) до выхода корабля "Востока-1" из зоны радиоприема "Кедр" - позывной Юрия Гагарина, "Заря-1" - Сергея Королева. Остальные позывные принадлежат Центру управления полетами и другим наземным службам. Гагарин: Даю отсчет: 1... 2... 3.... 4... 5... 6... 7... 8... 9... 10. Как поняли? Прием. Королев: "Кедр", "Кедр", я "Заря-1". Вас понял отлично. Продолжайте работать. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр", вас понял. "Заря-1", я "Кедр", проверка связи. 1... 2... 3... 4... 5... 6. Как поняли? Прием. Королев: Слышу вас хорошо. Как меня слышите? Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас слышу хорошо. 1... 2... 3... 4... 5. Как поняли? Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Слышу отлично. Все понял. Продолжайте проверку. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Прием на телефон. Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Как чувствуете себя? Гагарин: Чувствую себя превосходно. Проверка телефонов и динамиков прошла нормально. Перехожу на телефон. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Понял вас, у нас дела идут нормально. Машина готовится нормально. Все хорошо. Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. Я так и знал. "3аря-1", я "Кедр". Проверку связи закончил. Как поняли меня? Прием. Королев: Понял вас хорошо, все нормально, я "Заря". Прием.

Пауза 10 секунд.

Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Исходное положение тумблеров на пульте управления заданное. Глобус на месте разделения: широта северная 63 градуса, долгота восточная 97 градусов. В окне коррекции цифра 510. Время разделения - 9 часов 17 минут 7 секунд. Магнитный индекс БКРФ в исходном положении. Первые сутки, день. Давление в кабине - единица, влажность - 65 процентов. Температура 19 градусов. Давление в отсеке 1,2. В системе ручной oриентации -155 атмосфер, первой автоматической ориентации - 155 атмосфер, во второй автоматической ориентации- 157 атмосфер. Давление в баллоне ТДУ - 320 атмосфер. Самочувствие хорошее. К старту готов. Как поняли? Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1", "Кедр", я "Заря-1". Понял вас отлично, данные ваши все принял, подтверждаю их. Готовность к старту принял. У нас все идет нормально. Браво! Пауза около 10 секунд. Гагарин поет песню "о далеком курносом детстве" (мається на увазі тодішній хіт "Перекресток" у виконанні Марка Бернеса - ІП) Королев: "Кедр", я "Заря-1", "Кедр", я "Заря-1". Как слышите меня? Мне нужно вам передать. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас слышу хорошо, прием. Королев: Юрий Алексеевич, значит, я хочу вам просто напомнить, что после минутной готовности пройдет минуток шесть, прежде чем начнется полет, так что вы не волнуйтесь. Прием. Гагарин: Вас понял, я совершенно спокоен. Королев: Ну и отлично, прекрасно. Имейте в виду, что после минутной готовности шесть минуток будет для всяких дел. Трубку председателю. Руднев: "Кедр", я "Заря-1". Говорит с вами Руднев (К.Н.Руднев - председатель госкомиссии по запуску корабля "Восток" с человеком на борту). Юрий Алексеевич, как у вас самочувствие? Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Чувствую себя хорошо, к старту готов, настроение бодрое. В общем, все в порядке. "Заря-1", как поняли меня? Прием. Руднев: "Кедр", поняли вас хорошо. Председатель вас слышал. У нас все нормально идет.

Пауза 20 секунд. Королев: Я "Заря". Юра, как дела? Прием. Гагарин: Как учили. Все нормально, все хорошо. Как меня поняли? Прием. Королев: Да понял, чего с тобой говорить. Превосходно понял. "Кедр", я "Заря-1". Сейчас с тобой будут говорить. Я прошу вас, если у вас есть время, подключить передатчики KB и поговорить. Дать счет - примерно до двадцати. Если у вас есть время и если вы не заняты. Сообщите, как поняли. Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. Сейчас ваше задание выполню.

Корольов (праворуч) прощається з Гагаріним перед стартом 12.04.1961 Королев: Ты что будешь делать? Гагарин: Сейчас хочу проверить связь по КВ. Королев: Юра, только начинай через минуту примерно проверку, понял? Гагарин: Понял вас. Королев: Что? Говори с ним по KB, а потом я тебе покажу здесь все, что есть. Гагарин: Показывайте, а потом я поговорю. Помехи. Королев: Там в укладке тубы - обед, ужин и завтрак. Гагарин: Ясно. Королев: Понял? Гагарин: Понял. Королев: Колбаса, драже там и варенье к чаю. Гагарин: Ага. Гагарінська їжа та інші артефакти в унікальному музеї в "Артеку" Королев: Понял? Гагарин: Понял. Королев: Вот. Гагарин: Понял. Королев: 63 штуки, будешь толстый. Гагарин: Хо-хо. Королев: Сегодня прилетишь, сразу все съешь. Гагарин: Не, главное - колбаска есть, чтобы самогон закусывать.

Все смеются.

Королев: Зараза, а ведь он записывает ведь все, мерзавец. Хе-хе. Гагарин: "Весна", я "Кедр". Даю передачу. Цифровую. 1... 2... 3... 4... 5... 6... 7... 8... 9... 10... 11... 12... 13... 14... 15... 16... 17... 18... 19... 20. Как поняли? Прием. Королев: Але, але, "Кедр", я "Заря". Вас понял отлично. Благодарю за проверку. Не забудьте работать ключом и переключить при разделении тумблер "Заря" на "Сигнал". Гагарин: Вас понял. Конец.

Пауза. Королев: Але. Гагарин: Да. Королев: Юра, счастливо, до встречи в Москве. Гагарин: До встречи. Хорошей встречи!

Пауза.

Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял, понял вас. Стартовое положение, и при работе на орбите тумблер на "Телеграф" и на "Заря". При разделении - тумблер на "Сигнал". Королев: Поняли тебя, правильно. Юра. "Кедр", я "Заря". Вас понял.

Пауза. Помехи.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Как слышишь? Прием. Еще раз, будь спокоен за все. До встречи в Москве. Гагарин: Слышу вас хорошо, как меня? Прием. Королев: Слышу тебя отлично. Юра. Ты сейчас занят? Гагарин: Да, есть тут работа. Но не очень занят. Что нужно? Королев: Нашел продолжение "Ландышей", понял?

Гагарин смеется.

Гагарин: Понял, понял. В камышах?

Королев: Споем сегодня вечером. Пауза. Королев: Мерзавцы, замучают проверкой связи! Неразборчивые реплики. Шум. Пауза 20 секунд. Королев: Юра. Гагарин: Ага. Пауза 20 секунд.

Гагарин: Олег Генрихович! (О.Г.Ивановский - ведущий конструктор корабля "Восток"). Ивановский: Але? Гагарин: Востоков ушел? Ивановский: Да, а что ты хочешь? Гагарин: Чего? Ивановский: Что ему передать? Гагарин: А? Ивановский: Что передать ему? Гагарин: Привет! Ивановский: Привет?

Смеется.

Ивановский: Нормально? Гагарин: Нормально все. Ивановский: Тебе привет.

Гагарин смеется. Неизвестный: Кусочек пластыря оторви, мы забыли приклеить эту штуку.

Помехи. Голоса. Отдельные реплики. Шумы. Неизвестный: Еще одну, и хватит. Помехи. Голоса. Шумы. Неизвестный: Давай еще одну. Неизвестный: Хватит, хватит, не надо, спасибо большое. Спасибо. Все. Пауза 6 секунд. Гагарин насвистывает мотив "Родина слышит, Родина знает". Королев: "Кедр", я "Заря-1". У нас все идет отлично. Как чувствуете? Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. У меня тоже все идет хорошо. Самочувствие хорошее. Сейчас буду прикрывать люк номер один. Прием. Королев: Понял вас. Прием. Пауза около минуты. Затем голоса. Шумы. Невнятная реплика про "механизм открытия люка". Пауза 10 секунд. Королев: Ну все. Ну, счастливо. Гагарин: Спасибо. Королев: Счастливо, дорогой. Гагарин: До свидания. Королев: Счастливо. До встречи. Гагарин: Сегодня. В Куйбышеве. Королев: Прилетай. Гагарин: Ладно.

Гагарин смеется.

Королев: Спасибо тебе. Гагарин: Все. Привет там всем. Королев: Тебе передаю привет большой. Пауза 15 секунд. Королев: Я "Заря-1 ", "Кедр", я "Заря-1 ". Как слышите? Проверяю связь из бункера. Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас слышу хорошо. Немножко потише говорите. Как поняли? Прием. Королев: Я "Заря-1". Слышу вас хорошо. Понял. Прием. Пауза 15 секунд. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Вы работали на УКВ по одной или по обоим кнопкам? Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Сейчас работаю кнопкой на пульте. Сейчас работаю кнопкой на ручке управления. Работу с обоих кнопок вы слышите хорошо. Как поняли? Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Понял тебя хорошо. Слышу хорошо по обоим. Нормально. Прием. Гагарин: Ландыши, ландыши... Гагарин насвистывает "Ландыши". Пауза 30 секунд. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Как слышно? Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Слышно вас хорошо. Прием. Королев: Юра, проверьте памятку, удобство пользования памяткой и видимость кодовой таблицы. Гагарин: Понял вас правильно. Прием. Проверяю. Пауза 45 секунд. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Пользование памяткой и возможность считывания сигнала проверил. Все нормально. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Понял вас. Все отлично, молодец. Гагарин насвистывает "Ландыши". Королев: "Кедр", я "Заря-1". Юра, тебе привет коллективный от всех ребят, кто сейчас здесь. Как понял? Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Понял вас. Большое спасибо. Передайте им всем самый горячий привет от меня. Гагарин насвистывает "Ландыши". Шум усиливается. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Как меня слышите? Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Слышно вас хорошо. Как меня? Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Слышу вас хорошо. Подготовка изделия идет нормально. Все отлично, Юра. Прием.

Cергій Корольов спілкується з Юрієм Гагаріним за кілька хвилин до старту Гагарин: Вас понял. Подготовка изделия нормально. У меня также. Самочувствие, настроение нормально. К старту готов. Королев: Понял. Прием. Пауза. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Юрий Алексеевич, как слышите меня? Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Слышу вас хорошо. Знаю, с кем разговариваю. Прием. Королев: Юрий Алексеевич, я хочу вам напомнить, что я не буду давать слово "секунды", а просто давать цифры, примерно каждые полсотни: 50, 100, 150 и т.д. Понятно вам. Юра? Гагарин: Вас понял. Прием. Так я и думал. Королев: Хорошо.

Пауза 15 секунд.

Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Прошу "Двадцатого" на связь. Королев: "Кедр", я "Заря-1 ". "Двадцатый" на связи. Гагарин: "Заря-1 ", я "Кедр". Прошу при надежной связи на сильном участке сообщить время, позже или раньше, до секунды старта, если таковое будет. Королев: Понял вас, понял. Будет ваша просьба выполнена, Юрий Алексеевич.

Гагарин напевает, а затем насвистывает "Ландыши". Потом начинает петь "о далеком курносом детстве".

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Юрий Алексеевич, у нас так получилось: после закрытия люка вроде один контактик не показался. Он поджался, поэтому мы, наверное, сейчас будем снимать люк и потом его поставим снова. Как поняли меня? Гагарин: Понял вас правильно. Люк открыт. Проверяю сигнализаторы.

Гагарин насвистывает. Пауза 30 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Объявлена готовность час. Продолжайте осмотр оборудования. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. Объявлена часовая готовность. Все нормально. Самочувствие хорошее, настроение бодрое. К старту готов. Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Понял отлично тебя, Юра. Прием.

Пауза 30 секунд.

Королев: Я "Заря-1". Ты сейчас работаешь на ларинге или ДМШ? Гагарин: "Заря-1 ", я "Кедр". Работаю на ДМ. Королев: Понял тебя. Прием.

Пауза 2 минуты.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Проверяю связь. Как слышите? Я "Заря-1". Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас слышно хорошо. Как меня? Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Вас слышу отлично. Прием. Пауза 25 секунд. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Пакет смотрел? До него можешь дотянуться? Посмотри пакет и доложи. Я "Заря-1". Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Пакет проверил. Дотянуться легко, свободно. Как поняли? Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Вас понял хорошо. Пауза 1 минута 30 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Готовность пять минут. Поставьте громкость на полную. Громкость на полную. Я "Заря-1". Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. Объявлена пятиминутная готовность. Поставить громкость на полную. Полную громкость ввел. Прием.

Пауза 15 секунд. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Все идет нормально. Займите исходное положение для регистрации физиологических функций. Я "Заря-1". Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. Все идет нормально. Занять исходное положение для регистрации физиологических функций. Положение занял. Прием.

Юрій Гагарін у кабіні свого маленького корабля Королев: Я "Заря-1", вас понял.

Пауза 30 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1", "Кедр", я "Заря-1". У нас все нормально. До начала наших операций, до минутной готовности - еще пара минут. Как слышите меня? Прием. Гагарин: "Заря-1", я слышу вас хорошо. Вас понял. До начала операции осталась еще парочка минут. Самочувствие хорошее, настроение бодрое, к старту готов. Все нормально. Прием. Королев: Понял вас, "Кедр", понял. Я "Заря-1". Хорошо.

Пауза 10 секунд. Гагарин напевает "Летите, голуби, летите", затем насвистывает этот мотив.

Пауза 8 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Минутная готовность.

Пауза 7 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Минутная готовность. Как вы слышите? Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял: минутная готовность. Занимал исходное положение, занял, поэтому несколько задержался с ответом. Прием.

Ось цей епізод стенограми в кадрах кінохроніки Королев: Понял вас.

Пауза 12 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Во время запуска можете мне не отвечать. Ответьте, как у вас появится возможность, потому что я вам буду транслировать все подробности. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Вас понял. Королев: Ключ на старт. Гагарин: Понял. Пауза около 30 секунд. Королев: "Кедр", я "Заря-1", дается продувка. Гагарин: Понял вас. Пауза около 10 секунд. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Ключ поставлен на дренаж. Гагарин: Понял вас. Я "Кедр". Королев: У нас все нормально, дренажные клапана закрылись. Гагарин: У меня все нормально. Самочувствие хорошее. Настроение бодрое. К старту готов. Прием. Пауза около 40 секунд. Слышно дыхание Гагарина. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Отошла кабель-мачта. Все нормально. Гагарин: Понял вас, почувствовал. Прием. Слышу работы клапанов. Королев: Понял вас. Хорошо. Пауза около 20 секунд. Королев: Дается зажигание, "Кедр", я "Заря-1 ". Гагарин: Понял вас, дается зажигание. Королев: Предварительная ступень. Гагарин: Понял. Королев: Промежуточная. Гагарин: Понял. Королев: Полный подъем. Гагарин: Поехали.

Шум двигателей. Пауза 20 секунд. Помехи и шумы. Голоса сильно искажены.

Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Все проходит нормально. Шум в кабине слабый. Самочувствие хорошее, чувствую перегрузку, вибрация, все нормально. Королев: Я "Заря-1". Мы все желаем вам доброго полета. Все нормально? Гагарин: Спасибо. До свидания. До скорой встречи, дорогие друзья. До свидания, до скорой встречи. Шум. Пауза 6 секунд. Гагарин: Вибрация учащается, шум несколько растет. Самочувствие хорошее, перегрузка растет также. Пауза 10 секунд. Королев: "Кедр", время семьдесят. Гагарин: Понял вас. Семьдесят. Самочувствие отличное, продолжаю полет, растут перегрузки. Все хорошо.

Пауза 15 секунд.

Королев: Жду, "Кедр". Я "Заря-1". Как чувствуете? Прием. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Чувствую себя хорошо. Вибрация и перегрузки нормальные. Продолжаем полет, все отлично. Прием.

Шум усиливается. Пауза 9 секунд.

Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Закончила работу первая ступень. Спали перегрузки и вибрации. Полет продолжается нормально. Прием.

Шум усиливается.

Королев: Прошло разделение, все нормально. Как чувствуете себя, прием. Гагарин: Слышу вас хорошо. Разделение почувствовал. Работает стандарт три. Все нормально. Королев: Понял вас, хорошо. Шум усиливается. Пауза 10 секунд. Гагарин: "Заря-1", я "Кедр". Произошел сброс головного обтекателя. Во "Взор" вижу Землю. Хорошо различима Земля. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Все в порядке. Машина идет хорошо. Прием.

Ракета-носій і спусковий апарат (праворуч), на яких літав у космос Гагарін. Малюнок: apervushin.narod.ru Гагарин: Понял вас. Вижу реки, складки местности, различимы хорошо, видимость хорошая. Отлично у вас там все видно. Прием. Королев: "Кедр", я "Заря-1". Все нормально. Гагарин: Понял вас. Докладываю: вижу Землю, видимость отличная. Хорошая видимость. Прием.

Пауза 10 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря". Как самочувствие? Я "Заря". Прием. Гагарин: "Заря", я "Кедр". Самочувствие отличное. Продолжаю полет. Несколько растет перегрузка. Вибрации. Все переношу нормально. Самочувствие отличное. Настроение бодрое. В иллюминатор "Взор" наблюдаю Землю. Различаю складки местности, лес. Самочувствие отличное. Как у вас дела? Прием. Королев: "Кедр", "Кедр", я "Заря". Молодец, отлично все идет, хорошо! Я "Заря", прием. Гагарин: "Заря", я "Кедр". Наблюдаю облака над землей, мелкие, кучевые. И тени от них. Красиво, красота. Как слышите, прием? Королев: "Кедр", я "Заря", "Кедр", я "Заря". Слышим вас отлично. Продолжайте полет. Гагарин: Полет продолжается хорошо. Перегрузки растут медленно, незначительно. Все переносится хорошо. Вибрации небольшие. Самочувствие отличное. В иллюминатор "Взор" наблюдаю: Земля все больше закрывается облаками. Королев: "Кедр", я "Заря". Все идет нормально. Вас поняли. Слышим отлично. Я "Заря", прием.

Резкий шум. Затем шум стихает.

Гагарин: "Заря", я "Кедр". Произошло выключение второй ступени. Прием.

Пауза 10 секунд.

Королев: "Кедр", я "Заря-1". Работает то, что нужно. Последний этап. Все нормально. Прием. Гагарин: Вас понял. Слышу включение. Чувствую работу. Самочувствие отличное. Наблюдаю Землю. Видимость хорошая. Прием. Королев: Понял вас.

Пауза 10 секунд.

Гагарин: Полет продолжается хорошо. Работает третья ступень. Работает цвет (свет?) телевидения. Самочувствие отличное. Настроение бодрое. Все проходит хорошо. Вижу Землю. Вижу горизонт во "Взоре". Горизонт несколько сдвинут к ногам. Королев: "Кедр", "Кедр", я "Заря". "Кедр", я "Заря". Все идет хорошо. Как слышите, как самочувствие? Я "Заря". Прием. Гагарин: "Заря", я "Кедр". Слышу вас отлично. Самочувствие отличное. Полет продолжается хорошо. Во "Взор" наблюдаю Землю. Видимость хорошая. Различить, видеть можно все. Некоторое пространство покрыто кучевой облачностью. Полет продолжаем, все нормально. Прием. Королев: "Кедр", я "Заря", "Кедр", я "Заря". Вас понял. Молодец, связь отлично держите. Продолжайте в том же духе. Я "Заря". Прием. Гагарин: Понял вас. Все работает отлично, все отлично работает. Идем дальше.

Пауза около 20 секунд.

Гагарин: Вот сейчас Земля покрывается все больше облачностью. Кучевая облачность. Покрывается слоисто-дождевой облачностью. Такая пленка на Земле. Уже земной поверхности практически становится не видно. Интересно, да, вот сейчас открыто: складки гор, леса. (Пауза.) "Заря-1", "Заря-1", вас слышу очень слабо. Самочувствие хорошее. Настроение бодрое, продолжаю полет. Все идет хорошо. Машина работает нормально. Прием. (В цей момент на бортовому магнітофоні закінчилася плівка. Гагарін частково перемотав її назад і знову увімкнув апарат - тому запис польоту з 9:27 до 10:03 не зберігся - ІП) ...320 атмосфер. Самочувствие хорошее, настроение бодрое. Продолжаю полет. Чувствую. Не чувствую, наблюдаю некоторое вращение корабля вокруг осей. Сейчас Земля ушла из иллюминатора "Взор". Самочувствие отличное. Чувство невесомости благоприятно влияет, никаких таких не вызывает явлений. Как поняли меня, прием? (Пауза.) А сейчас через иллюминатор "Взор" проходит Солнце. Немножко резковат его свет. Вот Солнце уходит из зеркал. (Пауза.) Небо, небо черное, черное небо, но звезд на небе не видно. Может, мешает освещение. Переключаю освещение на рабочее. Мешает свет телевидения. Через него не видно ничего. (Пауза.) "Заря", я "Кедр", "Заря", я "Кедр". (Пауза.) "Весна", я "Кедр", "Весна", я "Кедр". На связь. Как слышите? Прием.

Пауза около 10 секунд.

Гагарин: "Весна", я "Кедр". Произошло разделение с носителем в 9 часов 18 минут 7 секунд, согласно задания. Самочувствие хорошее, включился спуск-1. Магнитный индекс БКРФ движется к второму положению. Все пуски БКРФ горят. Самочувствие хорошее, настроение бодрое. Параметры кабины: давление единица, влажность 65, температура 20, давление в отсеке единица. В ручной системе - 155, в первой автоматической - 155, вторая автоматическая - 157. Чувство невесомости переносится хорошо, приятно. Продолжаю полет на орбите. Как поняли, прием. Пауза 30 секунд. Шум усиливается. Слышно что-то вроде морзянки.

Гагарин: Бортотсек (?) продолжает вращаться. Вращение отсека можно определить по земной поверхности. Земная поверхность "Взора" уходит влево. Отсек несколько вращается вправо. Хорошо, красота, самочувствие хорошее. Продолжаю полет. Все отлично проходит. Все проходит отлично. Что там по "Заре", связи нет! Что по "Весне"? Тоже связи нет.

Сильний шум. Пауза 6 секунд.

Гагарин: "Весна", "Весна", я "Кедр", как слышите меня, прием. Весна, я "Кедр". Вас не слышу. Как меня слышите, прием.

Шум. Пауза 5 секунд.

Гагарин: Чувство невесомости интересно. Все плавает. (Радостно.) Плавает все! Красота. Интересно.

Пауза 45 секунд.

Гагарин: "Заря-3", "Заря-3" на связь. Как слышите меня, прием. "Заря-3" на связь. Как меня слышите, прием.

Пауза 5 секунд.

"Заря-3": "Кедр", я "Заря-3", "Кедр", я "Заря-3". Гагарин: "Заря-3", я "Кедр". Как меня слышите? Прием. "Весну" не слышу. Не слышу "Весну". Самочувствие хорошее, настроение бодрое. Все нормально, полет продолжаю. Невесомость проходит хорошо. В общем, весь полет идет хорошо. Что можете мне сообщить? Прием. "Заря-3": "Кедр", я "Заря", слышу вас хорошо. Гагарин: "Заря-3", я "Кедр". (Говорит очень тщательно, почти по слогам.) Полет проходит успешно. Чувство невесомости нормальное. Самочувствие хорошее. Все приборы, все системы работают хорошо. Что можете сообщить мне? Вас слышу отлично. "Заря-3": "Кедр", я "Заря-3". Слышим вас хорошо, приборы работают нормально. Самочувствие нормальное. Что можете мне сообщить по полету? Что сообщить мне можете? Прием. (Сильный шум.) "Кедр", я "Заря-3". Указание от двадцатого (тобто від Корольова - ІП) не поступает, не поступает. Все нормально. Гагарин: Понял вас. От двадцатого указание не поступает. Сообщите ваши данные о полете. Привет блондину (майбутньому космонавту Олексію Леонову - ІП)!

Пауза 35 секунд.

Гагарин: Открыл светофильтр "Взор". Вижу горизонт, горизонт Земли выплывает. Но звезд на небе не видно. Земная поверхность, земную поверхность видно в иллюминатор. Небо черное, и по краю Земли, по краю горизонта такой красивый голубой ореол, который темнее по удалению от Земли. "Заря-3": "Кедр", я "Заря-3", "Кедр", я "Заря-3". Как слышите меня, прием. Гагарин: "Заря-3", я "Кедр". Вас слышу хорошо. Как меня? Прием. Объект освещается.

Сильные помехи.

Гагарин: "Весна", я "Кедр", 10 часов 4 минуты. Передаю очередное отчетное сообщение. Нахожусь в апогее. Работает Спуск-1, работает солнечная ориентация. Давление в кабине единица, влажность 65%, температура 20 градусов. Давление в отсеке один и две десятых. В ручной ориентации - 155. Первая автоматическая -150. Вторая автоматическая - 155. Самочувствие хорошее, настроение бодрое. Полет проходит успешно. Как поняли меня, прием.

Пауза около 10 секунд. Слышно что-то вроде морзянки.

Гагарин: Внимание, вижу горизонт Земли. Очень такой красивый ореол. Сначала радуга от самой поверхности Земли, и вниз такая радуга переходит. Очень красивое, уже ушло через правый иллюминатор. Видно звезды через "Взор", как проходят звезды. Очень красивое зрелище. Продолжается полет в тени Земли. В правый иллюминатор сейчас наблюдаю звездочку, она так проходит слева направо. Ушла звездочка, уходит, уходит... Внимание, внимание. 10 часов 9 минут 15 секунд. Вышел из тени Земли. Через правый иллюминатор и "Взор" видно: сейчас появилось Солнце. Объект вращается. Очевидно, работает солнечный системный иллюминатор. Вот сейчас в систему "Взор" наблюдаю Землю, наблюдаю Землю, пролетаю над морем. Направление движения над морем определить вполне можно. Сейчас я примерно движусь правым боком, некоторой облачностью закрыто. Направление над морем определить можно (одно слово неразборчиво). "Весна", я "Кедр", "Весна", я "Кедр". 10 часов 18 минут. Прошла вторая команда. Давление в системе ориентации 120 атмосфер. Давление в баллоне ТДУ 320 атмосфер. Самочувствие хорошее. Полет проходит успешно. Как поняли, прием. Все системы работают хорошо. (Сильные помехи.) "Весна", я "Кедр", "Весна", я "Кедр". Полет проходит успешно. Самочувствие отличное. Все системы работают хорошо. 10 часов 23 минуты. Давление в корабле единица. Влажность 65. Температура 20. Давление в отсеке 1, 2. В ручной системе -150. В автоматической - 110, во второй автоматической - 115. В баллоне ТДУ 320 атмосфер. Самочувствие хорошее, продолжаю полет. Как поняли, прием.

На цьому запис уривається. В 10 годин 55 хвилин Юрій Гагарін, пролетівши останні хвилини польоту на парашуті, знову торкнувся ногами Землі. Джерело: "Енциклопедія Космонавтика"

↑ Російський дятел - Russian Woodpecker
↑ [1]
↑ Автор фільму «Російський дятел» Чед Грасіа: Наша мрія – щоб журналісти зацікавилися темою Чорнобиля і провели розслідування
↑ [2]
↑ [ https://ord-ua.com/2012/04/26/na-chaes-byila-ne-avariya-proizoshla-yadernaya-katastrofa/ На ЧАЭС была не авария: произошла ядерная катастрофа]

[1] Бюджет художнього фільму

[2] "Аамір Саджаді займає головну роль і є продюсером"

[3] Сьогодні В Перській Затоці

[4] Nation Awakes, Pakistan’s first superhero film - Експрес Тріб'юн

[5] Російський дятел - Russian Woodpecker

[6] [1]

[7] Автор фільму «Російський дятел» Чед Грасіа: Наша мрія – щоб журналісти зацікавилися темою Чорнобиля і провели розслідування

[8] [2]

[9] [ https://ord-ua.com/2012/04/26/na-chaes-byila-ne-avariya-proizoshla-yadernaya-katastrofa/ На ЧАЭС была не авария: произошла ядерная катастрофа]

[1]

[2]

[3]

[4]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка3

Зміст

Ролі[ред. код]

Виробництво[ред. код]

Зйомки[ред. код]

Примітки[ред. код]

Зовнішні посилання[ред. код]

Сюжет[ред. код]

Інші статті до створення[ред. код]

Статті до поліпшення[ред. код]

Навігаційне меню

Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка3

Ролі[ред. код]

Виробництво[ред. код]

Зйомки[ред. код]

Примітки[ред. код]

Зовнішні посилання[ред. код]

Сюжет[ред. код]

Інші статті до створення[ред. код]

Статті до поліпшення[ред. код]

Навігаційне меню

Пошук