Криштальська Олена Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криштальська Олена Василівна
Олена Криштальська 2007 року
Народилася 19 листопада 1943(1943-11-19)
село Привітне, Волинська область
Померла 2 січня 2022(2022-01-02) (78 років)
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, перекладачка
Alma mater Київський національний лінгвістичний університет
Мова творів українська
Премії Літературна премія імені Василя Мисика 2001;
Літературна премія імені Григорія Кочура 2013

Олена Василівна Криштальська (19 листопада 1943, село Привітне, Волинська область — 2 січня 2022, Луцьк) — українська поетеса, перекладачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 19 листопада 1943 року у селі Привітне Локачинського району на Волині. Після закінчення Камінь-Каширського медичного училища працювала медсестрою у містах Горохів та Луцьк.

Інтерес до іноземних мов привів Олену Криштальську на ІІ Київські державні курси іноземних мов, де вона здобула фах перекладача з іспанської 1987 року.

2000 року, на столичних державних курсах «Інтерлінгва» опанувала італійську мову, а при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — португальську.

2009 року закінчила факультет іспанської мови Київського лінгвістичного університету.

Померла 2 січня 2022 року у Луцьку в 78-річному віці[1].

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок:

  • «Відкриваю в собі таємницю» (1987);
  • «Хліб і камінь» (1993);
  • «Пізня яблуня» (2009).

Перекладала з іспанської, португальської, італійської, польської, англійської, російської, білоруської мов та польською мовою.

Перші переклади з іспанської увійшли до книги «Ґабріела Містраль. Поезії», яка побачила світ у видавництві «Дніпро» (1984).

Уперше в Україні переклала й опублікувала книгу «Рими» (1993)[2] знаменитого іспанського поета-романтика XIX століття Ґуставо Адольфо Беккера.

Упорядкувала і переклала двомовні видання:

  • «Antología de la poesía argentina, siglo XX / Антологія аргентинської поезії ХХ століття» (1998);
  • «Llama de amor viva. Antología de la poesía española, siglos XII—XX / Незгасне полум'я любові. Антологія іспанської поезії ХІІ-ХХ століть»(2003);
  • «Las cuerdas pulsativas. Antología de la lírica española y latinoamericana, siglos XVI—XX / Пульсуючі струни. Антологія іспанської та латиноамериканської лірики XVI-ХХ століть»(2010).

Упорядкувала і переклала польською мовою двомовне видання «Гравітація взаємності. Антологія сучасної української поезії / Grawitacja wzajemności. Antologia współczesnej poezji ukraińskiej» (2013).

Переклала з польської мови книги Збіґнєва Фрончека «Любов у Любліні» (2011), «Три женихи для Єви. Люблінські історії» (2015).

Премії[ред. | ред. код]

  • Книгу Олени Криштальської «Пізня яблуня» відзначено дипломом ІІІ ступеня в номінації «Поезія» на конкурсі «Найкраща книга України — 2009».

Про творчість Олени Криштальської у літературі[ред. | ред. код]

  • Бондаренко Станіслав. Добірний кришталь Олени Криштальської // Літературна Україна. — 2013. — 20 червня;
  • Бросаліна Олена. "Криштальський голос Олени Криштальської // Літературна Україна. — 2011. — 27 січня;
  • Гей Василь. Ще один успіх творчого тандему «Олена Криштальська — Збігнєв Фрончек» // Віче. — 2015. — 22–28 жовтня, С. 5;
  • Голоцван Леонід. Аргентинська поезія ХХ століття українською // Літературна Україна. — 1999. — 8 квітня;
  • Гуменюк Надія. Олена Криштальська. Магічне торкання до неба поезії // Народна трибуна. — 1995. — 10 жовтня;
  • Гуменюк Надія. Аргентинська антологія, народжена в Луцьку // Віче. — 1998. — 25 червня;
  • Гуменюк Надія. Олена та Василь Криштальські. "Ніхто за нас самих не збудує нам храму любові // Віче. — 2003. — 23 жовтня;
  • Гуменюк Надія. Незгасне полум'я любові // Віче. — 2003. — 20 грудня;
  • Зарівна Теодозія. Антології «особисті», «випадкові» та інші // Літературна Україна. — 2013. — 12 грудня;
  • Качуровський Ігор. Перед початком (передмова) // Пульсуючі струни. Антологія іспанської та латиноамериканської лірики XVI–ХХ століть: переклади. — Луцьк: Терен, 2013;
  • Корецька Клава. Густаво Адольфо Беккер свій шлях до українського читача починає з Луцька // Народна трибуна. — 1993. — 25 травня;
  • Кравченко Світлана. «Гравітація взаємності» // Волинський Монітор. — 2013. — 10 жовтня;
  • Król Krzysztof. Piękno, prawda, pamięć. Rozmowa z Oleną Krysztalśką, laureatką Międzynarodowej Nagrody Literackiej im. Józefa Łobodowskiego // Lublin. Kultura i społeczeństwo. — 2015. — № 3;
  • Лис Володимир. Поетичний поліглот з Луцька // Волинь-нова. — 2008. — 4 грудня;
  • Мокровольський Олександр. Вітрильник долі // Літературна Україна. — 2015. — 8 жовтня;
  • Перлулайнен Лана. Спільне небо поезії // Волинь-нова. — 2013. — 1 жовтня;
  • Покальчук Юрій. Поезія оголених почуттів (передмова) // Густаво Адольфо Беккер. «Рими»: поезія. — Луцьк: Надстир'я, 1993;
  • Panteluk Stanisław. Święto poezji ukraińskiej // Dziennik kijowski. — 2013. Nr. 11;
  • Романюк Ніна. Олена Криштальська знову подивувала, впорядкувавши і переклавши польською мовою твори 135 українських поетів // Віче. 2013. — 12–18 вересня;
  • Стасенко Станіслав. У столиці презентували «Гравітацію взаємності» // Літературна газета. — 2013. — 30 червня;
  • Ткаченко Всеволод. Душа, відкрита світовій поезії // Українська літературна газета. — 2013. — 4 жовтня;
  • Фрончек Збігнєв Влодзімєж. Післямова: кореспонденційні натхнення // Гравітація взаємності. Антологія сучасної української поезії. — Луцьк: ВМА Терен, 2013;
  • Штинько Валентина. З любов'ю до Аргентини // Волинь. — 1994. — 1 лютого;
  • Штинько Валентина. Переклади Олени Криштальської // Волинь. — 1994. — 26 лютого.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.volynnews.com/news/all/pomerla-volynska-poetesa-ta-perekladachka-olena-kryshtalska/
  2. ↑ Беккер Г. А. Рими / Пер. з ісп. О. Криштальської. — Луцьк: Надстир'я, 1993—116 с.
  3. ↑ Nagrody Literackie – Dla Pokoleń. dlapokolen.org.pl. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 31 травня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Світязь: Альманах Волинської організації Національної Спілки письменників України. Вип.7. — Луцьк: Надстир'я, 2000. — С. 90
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криштальська_Олена_Василівна&oldid=39335143