Очікує на перевірку

Пам'ятка історії (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пам'ятка історії.

Пам'ятка історії (пол. Pomnik historii) — у Польщі одна з чотирьох форм охорони пам'яток культурної спадщини разом з Реєстром пам'яток, Парком культури та пам'ятником, встановленим згідно з генеральним планом окремого населеного пункту.

Об'єкти, що відносяться до пам'яток історії, є в реєстрі пам'яток, який веде Інститут національної спадщини і підлягають охороні.

Підставою для занесення об'єкта до списку пам'яток історії є подання президента Польщі.

Підвищення громадської уваги в Польщі до пам'яток історії відбулося після збитків, завданих Другою світовою, і загалом було пов'язано з роботою польського архітектора Яна Захватовича по відбудові зруйнованої під час Другої світової війни Варшави, та підписанням Венеціанської хартії.

Список пам'яток історії

[ред. | ред. код]
Місто Об'єкт Зображення Опис Дата
визнання
Біскупин Біскупинське городище Давнє городище Лужицької культури, приблизно V ст. до н. е. Нині населений пункт та музей під відкритим небом. 1994[1]
Бохня Соляна копальня Пам'ятка середньовічної промисловості.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2000[2]
Варшава Історична частина міста Варшави Старе місто Варшави разом Вілянівським палацом та Королівським трактом[pl].

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[3]
Варшава Станція фільтрів Ліндлея Система фільтрів для очистки води міського водопроводу, збудована в 1886 році за проектом інженера Вільяма Ліндлея його сином Вільямом. Фільтри займають площу 30 гектарів та забезпечують водою 50% населення Варшави. 2012[4]
Варшава Повонзківський цвинтар Найстаріше і найвідоміше кладовище Варшави. 2014[5]
Величка Соляна копальня Родовище кам'яної солі, яке розроблювалося з XIII по XX ст.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[6]
Вроцлав Історична частина міста Вроцлава[pl] Сукупність місцевостей Вроцлава: Старе та Нове місто, Тумський та інші острови міста. 1994[7]
Вроцлав Зала Століття Оздоровчо-спортивна зала.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2005[8]
Ґданськ Місце Вестерплатської битви Поле битви муж польськими та немецкими військами, що відбулась на півострові Вестерплатте з 1 по 7 вересня 1939 року. Битва вважається ознаменуванням початку Другої світової війни. 2003[9]
Ґданськ Історична частина міста Ґданська[pl] Історична частина міста разом укріпленнями XVII ст. 1994[10]
Гдиня Середмістя Історична частина міста забудована значною кількістю видатних пам'яток міжвоєнної архітектури Польщі. 2015[11]
Гнезно Прима́сова бази́ліка Внебовзя́ття Пресвятої Ді́ви Марі́ї Собор в готичному стилі, збудований в 1342–1390 роках на місці собору зруйнованому тевтонцями в 1331 році. Кафедральний храм Гнезненської архідіецезії римсько-католицької церкви в Гнезно. 1994[12]
Гостинь-Глогувко Базиліка на Святій горі[pl] Собор ораторіанців, збудований наприкінці XVII ст. 2008[13]
Грюнвальд Місце Грюнвальдської битви[pl] Грюнвальдська битва — вирішальна битва «Великої війни» 1409–1411 років, що відбулась 15 липня 1410 року між союзним польсько-литовсько-руським та тевтонськими військами. 2010[14]
Душники-Здруй Музей паперового виробництва Музей розміщується в будівлі XVII ст., в якому виробляли папір. Експозиція музею посвячена історії виробництва паперу. 2011[15]
Жаґань Костьол Пресвятої Діви Марії[pl] Монастир Августинського ордена XIV-XVIII ст. 2011[16]
Жирардув Фабричне поселення XIX ст. Місто Жирардув було засновано в 1833 році братами Любенські як текстильна фабрика. Названа в честь директора фабрики - французького інженера Філіпа де Жерара. 2012[17]
Замостя Історична частина міста Закладене Яном Замойським в 1580 році згідно з ренесансними засадами ідеального міста, на сьогодні є одним з найкраще зберішихся взірців даного типу міст.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[18]
Казімеж-Дольни Руїни Місця в місті в межах реставраційної охоронної зони, в тому числі руїни замку XII-XIV ст.[pl], синагога XVIII ст.[pl] та ін. 1994[19]
Кальварія-Зебжидовська Монастирський архітектурно-парковий комплекс Монастирський архітектурно-парковий комплекс, що включає будівлі в стилі маньєризму, сади та парк.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2000[20]
Камінь-Поморський Собор Пресвятої Діви Марії, св. Іоанна Хрестителя і св. єпископа Фаустина[pl] Католицький собор XII—XV ст., з романо-готичною архітектурою і органами в стилі бароко 1669 року. 2005[21]
Катовиці Робітниче поселення Частина району Янів-Никишовець. 2011[22]
Катовиці Будівля уряду Сілезії[pl] Зведена в 1925-29 роках в стилі модерн, будівля була взірцем урядової архітектури Другої республіки. 2012[23]
Козлувка Палац Замойських Пам'ятка палацово-паркової архітектури XVIII ст. 2007[24]
Колбач Абатство цистерціанців[pl] Давній монастир цистерціанців, пізніше резиденція поморських князів. 2014[25]
Краків Старе місто Історична частина міста разом з Казімєжем.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[26]
Курник Курницький замок разом з Церквою Всіх Святих Пам'ятка XV ст. в стилі неоготики. 2011[27]
Кжешув Цистерціанське абатство 2004[28]
Ланьцут Ланьцутський замок Палацо-парковий ансамбль XVII ст. З 1945 року музей. 2005[29]
Леґницьке Поле Костел Св. Ядвіги[pl] Збудований в 1719-1731 рр. 2004[30]
Ледноґура Острів на озері Ледниці[pl] На острові знаходиться давнє городище, та археологічні залишки одного з найбільших центрів середньовічної Польщі часів П'ястів. Тут був охрещений Мешко I, з якого почалась христианізація Польщі. 1994[31]
Лежайськ Костьол і Монастир о. Бернардинів Збудований стараннями єпископа Матіаша Пстроконського в 1608 році. Складається з костьолу, монастиру, костьольного кладовища і оборонних мурів з башатми та брамами. В костелі знаходиться надзвичайно цінний орган. 2005[32]
Ленкниця Парк Мускау Найбільший англійський ландшафтний парк в Центральній Європі. Знаходиться на кордоні Німеччини та Польщі. Дві третини парку з 1945 р. знаходяться на території останньої.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско Польщі та Німеччини. 		2004[33]
Льонд Цистерціанський монастир[pl] 2009[34]
Лович Собор Успіння ПДМ та Св. Миколая[pl] Собор Римо-католицької церкви XII—XV ст. 2012[35]
Любінь Абатство бенедиктів[pl] Центральна пам'ятка - Костел Народження ПМП. На сьогодні маючи бароковий вигляд, має в основі костьол XII ст. в романському стилі, і готичну вежу XVI ст. В церкві похований великопольський князь Владислав III Тонконогий. 2009[36]
Люблін Історична частина міста 2007[37]
Мальборк Маріенбурзький замок Закладений тевтонськими лицарями в 1274 році, був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки. Це найбільший середньовічний цегляний замок у світі, один з еталонів цегляної готики

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[38]
Ниса Фарний костел Св. Апостола Якуба і Св. Непорочної мучениці Агнєшки[pl] 2011[39]
Пачкув Староміська частина міста Старе місто разом з групою систем середньовічних фортифікацій. 2012[40]
Пельплін Кафедральний собор Успіння ПДМ[pl] Давній готичний костел монастиря цистерціаців. Одна з найбільших пам'яток цегляної готики на теренах Польщі. 2014[41]
Рацлавиці Місце Битви під Рацлавицями Бій трапився 4 квітня 1794 року під час Повстання Тадеуша Костюшка проти Російської імперії, і закінчився перемогою повстанців над загоном генерала Тормасова. 2004[42]
Сребрна-Ґура Сребрнаґурська твердиня[pl] Фортеця збудована в XVII ст. за особистим розпорядженням пруського короля. До нашого часу зберігся центральний форт «Донжон» та низка оточуючих його бастіонів та казематів. ВІдома довгою осадою військами Наполеона. 2004[43]
Старгард-Щецинський Костьол ПДМ Королеви Світу[pl] та середньовічні мури міста[pl] 2010[44]
Стшеґом Собор Св. Апостолів Петра і Павла[pl] Один з найбільших костьолів Нижньої Сілезії. Чудовий заразок готичної архітектури центральної Європи. 2012[45]
Судол Кшеньонки-Опатовські Найбільший в Європі рудник кременю часів неоліту. Знайдений в 1922 році. З 1985 року відкритий для відвідування. 1994[46]
Сулеюв Цистерціанське абатство[pl] Абатство цистерціанців. Було засноване в 1176 році князем Казимиром II, і розпущено в 1810. На сьогодні тут діє церковний прихід. 2012[17]
Тарновські Ґури Стара шахта срібних руд Пам'ятка включаю в себе стару шахту срібних руд та штольню Чорної форелі[pl]. В 2012 році відкрився Гірний музей, а також була прокладена підземна туристична траса — частина підземного комплексу ходів у понад 150 км.

Кандидат внесення до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2004[47]
Торунь Середньовічне місто Торуня Найстаріша частина міста. Складається зі Старого міста, Нового міста[pl] та замку хрестоновців[pl]. 1994[48]
Тшебниця Абатство цистерціанців[pl] Монастир з базилікою Св. Ядвіги та Св. Варфоломія. З початку XIV ст. Також святилище, через гробівницю Св. Ядвіги похованої тут. 2014[49]
Фромборк Кафедральний собор Успіння Богородиці та Святого Андрія Католицький храм в готичному стилі, збудований в період 1329-88 рр. Усипальниця Миколая Коперника. 1994[50]
Хелмно Хелмно Стара частина міста. 2005[51]
Ченстохова Ясна Ґура Католицький монастир. Повна назва — Санктуарій Пресвятої Діви Марії Ясногорської. Місце зберігання відомої ікони Божої Матері. Належить чернечому ордену паулінів. 1994[52]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 412 (M.P. 1994 nr 50 poz. 412)
  2. ↑ Указ Президента Польщі № 83 від 26 вересня 2000, пункт 938 Dz.U. 2000 nr 83 poz. 938)
  3. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 423 (M.P. 1994 nr 50 poz. 423)
  4. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 4 січня 2012, пункт 64 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 64)
  5. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 3 липня 2014 (Dz.U. 2014 r. Nr 0, poz. 956)
  6. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 424 (M.P. 1994 nr 50 poz. 424)
  7. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 425 (M.P. 1994 nr 50 poz. 425)
  8. ↑ Розпоряження Президента Польщі № 64 від 13 квітня 2005 пункт 570 (Dz.U. 2005 nr 64 poz. 570)
  9. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 148 від 22 серпня 2003 пункт 1448 (Dz.U. 2003 nr 148 poz. 1448)
  10. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 415 (M.P. 1994 nr 50 poz. 415)
  11. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 23 лютого 2015 (Dz.U. 2015 nr 0, poz. 356))
  12. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 416 (M.P. 1994 nr 50 poz. 416)
  13. ↑ Розпоряждення Президента Польщі № 52 від 26 лютого 208 пункт 306 (Dz.U. 2008 nr 52 poz. 306)
  14. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 184 від 17 вересня 2010 пункт 1235 (Dz.U. 2010 nr 184 poz. 1235)
  15. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 217 від 20 вересня 2011 пункт 1282 (Dz.U. 2011 nr 217 poz. 1282)
  16. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 54 від 28 лютого 2011 пункт 280 (2011 nr 54 poz. 280)
  17. ↑ а б Розпорядження Президента Польщі № 0 від 4 січня 2012 пункт 59 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 59)
  18. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 8 вересня 1994 (M.P. 1994 nr 50 poz. 426).)
  19. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 417 (M.P. 1994 nr 50 poz. 417)
  20. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 98 від 30 жовтня 2000 пункт 1062 (Dz.U. 2000 nr 98 poz. 1062)
  21. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 167 від 25 серпня 2005 пункт 1401 (Dz.U. 2005 nr 167 poz. 1401)
  22. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 20 від 14 січня 2011 пункт 101 (Dz.U. 2011 nr 20 poz. 101)
  23. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 22 жовтня 2012 пункт 1243 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 1243)
  24. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 86 від 25 квітня 2007 пункт 573 (Dz.U. 2007 nr 86 poz. 573)
  25. ↑ Розпорядження Президента Польщі від липня 2014 (Dz.U. 2014 nr 0, poz. 955)
  26. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 418 (M.P. 1994 nr 50 poz. 418)
  27. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 143 от 15 червня 2011 пункт 836 (Dz.U. 2011 nr 143 poz. 836)
  28. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 от 14 квітня 2004 пункт 1057 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1057)
  29. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 167 від 25 серпня 2005 пункт 1402 (Dz.U. 2005 nr 167 poz. 1402)
  30. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1056 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1056)
  31. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 8 вересня 1994 (M.P. 1994 nr 50 poz. 421).
  32. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 13 квітня 2005 (Dz.U. 2005 nr 64, poz. 569).
  33. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1059 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1059)
  34. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 104 від 17 червня 2009 пункт 861(Dz.U. 2009 nr 104 poz. 861)
  35. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 22 жовтня 2012 пункт 1239 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 1239)
  36. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 9 грудня 2009 пункт 1239 (Dz.U. 2009 nr 214 poz. 1659)
  37. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 25 квітня 2007 пункт 1239 (Dz.U. 2007 nr 86 poz. 574)
  38. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 420 (M.P. 1994 nr 50 poz. 420)
  39. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 28 лютого 2011 (Dz.U. 2011 nr 54 poz. 279)
  40. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 22 жовтня 2012 пункт 1240 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 1240)
  41. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 23 квітня 2014 (Dz.U. 2014 poz. 614)
  42. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1060 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1060)
  43. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1058 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1058)
  44. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 17 вересня 2010 (Dz.U. 2010 nr 184 poz. 1236)
  45. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 22 жовтня 2012 (Dz.U. 2012 poz. 1241)
  46. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 419 (M.P. 1994 nr 50 poz. 419)
  47. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1062 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1062)
  48. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 8 вересня 1994 (M.P. 1994 nr 50 poz. 422)
  49. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 4 червня 2014 (Dz.U. 2014 poz. 957)
  50. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 414 (M.P. 1994 nr 50 poz. 414)
  51. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 64 від 13 квітня 2005 пункт 568 (Dz.U. 2005 nr 64 poz. 568)
  52. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 413 (M.P. 1994 nr 50 poz. 413)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пам%27ятка_історії_(Польща)&oldid=43683940