Замок у Мальборку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 54°02′23″ пн. ш. 19°01′40″ сх. д. / 54.03972° пн. ш. 19.02778° сх. д. / 54.03972; 19.02778

Замок Тевтонського ордену в місті Мальборк
Castle of the Teutonic Order in Malbork [1]
Світова спадщина
Panorama of Malbork Castle, part 4.jpg
54°02′23″ пн. ш. 19°01′40″ сх. д. / 54.03972222224977173° пн. ш. 19.02777777780577750° сх. д. / 54.03972222224977173; 19.02777777780577750
Країна Польща Польща
Тип Культурний
Критерії ii, iii, iv
Об'єкт № 847
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1997 (21 сесія)
Замок у Мальборку (Польща)
Замок у Мальборку
Розташування на карті Польщі

Замок у Мальборку у Вікісховищі?
Pomnik Historii logo.svg

Замок Тевтонського ордену в Мальборку (пол. zamek w Malborku — замок у Мальборку, нім. Ordensburg Marienburg — Орденський замок Марієнбу́рг), що дав початок однойменному місту (зараз місто Мальборк у Польщі), був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки. Це найбільший середньовічний цегляний замок у світі (площа замку 143 591 м²)[2] , один з еталонів цегляної готики, пам'ятка Світової спадщини ЮНЕСКО. Нині в замку розміщується музей.

Історія[ред. | ред. код]

Замок на честь Діви Марії був побудований тевтонськими лицарями на березі Ногата (гирло Вісли) в 1274 році. В 1309 році в нього з Венеції переїхав великий магістр ордену. Впродовж XIV століття замок розширювався та перебудовувався. За стінами опинилася територія площею в 210 тис. м², а кількість мешканців замку в найкращі роки наближалася до трьох тисяч.

Після поразки лицарів при Грюнвальді резиденція великого магістра піддалася тривалій облозі. Місто Марієнбург було зруйноване, але сам замок захопити так і не вдалося. В 1456 році магістр передав замок у сплату боргу богемським найманцям і переїхав до Кенігсберга, а найманці перепродали його польському королю Казимиру IV. Так замок опинився у складі Речі Посполитої.

Через нашестя шведів у XVII столітті замок занепав. Під час наполеонівських війн у Марієнбурзі розташовувалися арсенал і казарми. Після розподілу Речі Посполитої на романтичні руїни звернув увагу прусський архітектор Давид Жиллі, який разом з сином Фрідріхом опублікував їх зарисовки. Берлінські поціновувачі готики зібрали кошти на реконструкцію замку, яка і була розпочата в 1816 році.

Друга світова війна лишила на місці замку спалені руїни, однак польське керівництво вирішило відновити замок у довоєнному вигляді. Тільки собор досі лишається в зруйнованому стані.

В замку як ув'язнені перебували:

Панорама замку Мальборк

Панорама замку Мальборк з північно-західного берега річки Ногату

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]