Персі Біші Шеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Персі Біші Шеллі
англ. Percy Bysshe Shelley
Портрет, датований 1819 роком
Народився4 серпня 1792(1792-08-04)
Філд-Плейс, Британська імперія
Помер8 липня 1822(1822-07-08) (29 років)
Середземне море
·утоплення[1]
ПохованняРимський протестантський цвинтар[2]
ГромадянствоБританська імперія
Національністьанглієць
Місце проживанняElan Valleyd
Діяльністьпоет, письменник
Alma materУніверситетський коледж[1] і Ітонський коледж[1]
Мова творіванглійська
Напрямокромантизм, драматизм
Жанрпоезія
Magnum opusОзимандія (сонет), Love's Philosophyd, The Cloudd і Prometheus Unboundd
БатькоTimothy Shelleyd[3]
МатиElizabeth Pilfordd[4][3]
Брати, сестриHelen Shelleyd[1], Margaret Shelleyd[1], John Shelleyd[3] і Elizabeth Shelleyd
У шлюбі зМері Шеллі[3][5] і Harriet Westbrookd[3]
ДітиIanthe Eliza Shelleyd[4][3], Charles Bysshe Shelleyd[4][3], William Shelleyd[4][3], Percy Florence Shelleyd[4][3], Clara Everina Shelleyd[3] і Clara Shelleyd[3]
Автограф

CMNS: Персі Біші Шеллі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Пе́рсі Бі́ші Ше́ллі (англ. Percy Bysshe Shelley; 4 серпня 1792 — 8 липня 1822) — англійський поет епохи романтизму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Персі Біші Шеллі народився 1792 у Філд-Плейс в аристокра­тичній родині, його дід був членом парламенту, а бать­ко — власником великого маєтку. У 12 років вступив до елітного Ітонського коледжу. 1810 року вступив до Оксфордського університету, звідки був виключений 1811 року за написання памфлету «Необхідність атеїзму». Після виключення з університету жив у Лондоні. 1812 року вирушив до Ірландії, де брав участь у визвольному русі ірландців. 1813 року вийшла друком його перша поема «Королева Маб».

1818 року Шеллі назавжди залишив Англію й оселився в Італії, де й загинув у морі 1822 року. Похований на протестанському цвинтарі в Римі поряд з могилою Джона Кітса.

Другою дружиною поета була Мері Шеллі, письменниця, відома романом «Франкенштейн, або Сучасний Прометей». Після смерті свого чоловіка вона опікувалася виданням його творів.

Твори

[ред. | ред. код]

Поеми й вірші

[ред. | ред. код]
  • До місяця,
  • Еллада,
  • Звернення до англійців,
  • Каяття,
  • Ода західному вітрові,
  • Озімандія,
  • Питання,
  • Прекрасної музики прагне душа…,
  • Рядки,
  • Світові мандрівники* Королева Маб 1813);
  • Аластор, або Дух самотності (1815, вперше опублікований 1816 року);
  • Лаон і Цитна (Повстання ісламу, 1817);
  • «Ода Західному вітру» (1819, вперше опублікована 1820 року);
  • «Атласька чаклунка» (1820);
  • «Гімн Аполлону» (1820, вперше опублікований 1824 року);
  • «Жайворону» (1820);
  • «Адонаїс» (1821);
  • «Епіпсихідіон» (1821);
  • «Торжество життя» (1822, не закінчена);

Драми

[ред. | ред. код]
  • «Ченчі» (1819, вперше опублікована 1820 року);
  • «Звільнений Прометей» (1819, вперше опублікована 1820 року);
  • «Еллада» (1821);

Сатири

[ред. | ред. код]
  • «Маскарад Анархії» (1819);
  • «Пітер Белл Третій» (1820);
  • «Цар Едіп, або Тиран-товстоніг» 1820);

Романи

[ред. | ред. код]
  • «Застроцці» 1810);
  • «Сент-Ірвін» (1811);

Трактати та есе

[ред. | ред. код]
  • «Необхідність атеїзму» (1811);
  • «Захист поезії» («На захист поезії», 1822, вперше опубліковано 1840 року).

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Український переклад поезії Персі Шеллі здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «Доля» в 1897 році. 1987 році в рамках серії «Перлини світової лірики» О. Мокровольський переклав поезії Персі Шеллі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]