Решітки (Канівський район)
| Решітки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Канівський район |
| Рада | Ліплявська сільська рада |
| Основні дані | |
| Існувало до | 1970-х |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′40″ пн. ш. 31°30′40″ сх. д. / 49.81111° пн. ш. 31.51111° сх. д. |
| Карта | |
.svg)  Решітки | |
 Решітки | |
| Мапа | |
| |
Решітки — колишнє село, входило до складу Канівського району Черкаської області. Зникло у зв'язку із затопленням Канівським водосховищем.
Вперше село Решітки згадуються в люстрації 1622 р. Канівського староства: "Wsi za Dnieprem. Nadto za Dnieprem: po Rreszotkach, Stepanczyce oraz dalej Hruszyn, nie Kruszyn" \ "Села за Дніпром. Решітки, Степанці далі Грищин, не Крищун".
В люстрації Канівського староства 1631-1633 рр. згадуються села, які козаки тримають за Дніпром: Пекарське, Степанчиці, Решотки, Біркозово, Вергуни, Чабанівка, Костенець, Тростенець, Гришин, Райтків, Селище. У цих селах є 12 послушних підданих. Дають чинш по 25 гр. колодки по 15 гр., що складає 16 зл. Козаків є 64.
У 1646 р. с. Решітки надані в посесію Адаму Радлинському.
На карті Гійома де Боплана 1650 р. позначене як: Rzejzetki
За Гетьманщини Решітки входили до складу Ліплявської сотні Переяславського полку.
26 липня 1662 р. на Канівському Лівобережжі, в районі села Решітки, відбулася жорстока битва між лівобережними козаками та їх союзниками московитами на чолі з Якимом Сомком та правобережними козаками із ляхами на чолі з Юрієм Хмельницьким.[1]
З ліквідацією сотенного устрою село перейшло до складу Золотоніського повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1781 року в Решітках було 25 хат. За описом 1787 року в селі проживало 105 душ. Було у володінні козаків і власника — полковника Луки Лукашевича.[2]
За радянського часу Решітки входили до Ліплявської сільської ради.
У 1970-х роках село було затоплено водами Канівського водосховища.
У Решітках народились:
- Корженевський Микола Іванович (1889—1925) — керівник Зазейського повстання козаків і селян проти радянської влади, що відбулось у Благовіщенському повіті Амурської області.[3]
- ↑ Історія Канева на сайті «Канів туристичний». Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 108, 269
- ↑ Стаття «Повстання на Далекому Сході очолили козаки з Черкащини» на сайті «Релігія в Україні»
 Населені пункти Канівського району | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Бабичі • Бересняги • Беркозівка • Бобриця • Буда-Горобіївська • Бучак • Гамарня • Глинча • Голяки • Горобіївка • Григорівка • Грищинці • Дарівка • Іваньків • Келеберда • Ключники • Ковалі • Козарівка • Кононча • Копіювата • Курилівка • Лазірці • Литвинець • Лізки • Ліпляве • Лука • Луковиця • Малий Ржавець • Мартинівка • Межиріч • Мельники • Михайлівка • Новоукраїнка • Озерище • Павлівка • Пекарі • Пилява • Пищальники • Полствин • Попівка • Потапці • Поташня • Прохорівка • Пшеничники • Синявка • Степанці • Студенець • Сушки • Таганча • Трахтемирів • Тростянець • Трощин • Хмільна • Хутір-Хмільна • Черниші • Яблунів |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
