Очікує на перевірку

Словацька греко-католицька церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Словацька греко-католицька церква
Словацька візантійська католицька церква
лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Slovacia

Митрополичий собор Словаччини
Засновники де-факто Ужгородська й Мукачівська церковні унії
Дата заснування 24 квітня 1646
Статус Sui iuris
У складі Католицької церкви
Самостійність проголошена 1818
Самостійність визнана визнана
Чинний предстоятель Йона Йозеф Максім
Центр Пряшів
Основна юрисдикція Словаччина Словаччина
Юрисдикція для діаспори Канада Канада
Літургічна мова словацька
Музична традиція візантійська
Церковний календар григоріанський
Єпископів 6
Єпархій 4
Монастирів 2
Парафій 279
Священиків 511
Ченців і черниць 150
Вірних 211,820[1]
Офіційний сайт www.grkat.net

Слова́цька гре́ко-католи́цька це́рква (лат. Ecclesia Graeco Catholica Slovacica; словац. Gréckokatolícka cirkev na Slovensku), яку іноді називають, посилаючись на її візантійський обряд, Слова́цькою візанті́йською католи́цькою це́рквою (лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Slovacia; словац. Byzantska katolícka cirkev na Slovensku) — східно-католицька митрополія sui iuris, яка знаходиться в повному євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву. L'Osservatore Romano 31 січня 2008 р. повідомили, що лише в Словаччині вона налічувала близько 350 000 вірних, 374 священиків та 254 парафії. Крім того, Annuario Pontificio в 2012 році передав їй свою канадську єпархію святих Кирила та Методія в Торонто з 2000 вірних, 4 священиків та 5 парафій.

Історія

[ред. | ред. код]
Архиєпископська резиденція в Пряшеві
Архиєпископ-митрополит Ян Баб'як
Церква в Свиднику

З часу прийняття Ужгородської унії на території, що включає сучасну Східну Словаччину в 1646 р., входили в склад Мукачівської єпархії.

Наприкінці Першої світової війни більшість греко-католицьких українців та словаків були включені на територію Чехословаччини, включаючи дві єпархії — Пряшів і Мукачево. Прешовська єпархія, створена 22 вересня 1818, була вилучена в 1937 з юрисдикції угорського предстоятеля і підпорядкована безпосередньо Святому Престолу що поклало початок Словацькій греко-католицькій церкві, тоді як з 21 української парафії Прешовської єпархії, які знаходились в Угорщині, утворений новий екзархат Мішкольця.

Після Другої світової війни мукачівська єпархія на Закарпатті анексована СРСР, таким чином, Прешовська єпархія включала всіх українців греко-католиків, що залишилися в Чехословаччині. Після захоплення комуністами країни, в квітні 1950 в Пряшеві скликаний "синод", на якому п'ять священиків і низка мирян підписали документ, в якому проголошували розірвання унії з Римом і прохання отримати її під юрисдикцію Московського патріархату, згодом православної церкви Чехословаччини. Греко-католицький єпископ Блаженний Павло Петро Гойдич з Пряшева разом із його допоміжним службовцем, блаженним Василем Гопком, були ув'язнені, а єпископ Гойдич помер у в'язниці в 1960.

Під час Празької весни 1968 року колишнім греко-католицьким парафіям було дозволено відновити спілкування з Римом. Із 292 залучених парафій 205 проголосували «за». Це була одна з небагатьох реформ Дубчека, яка пережила радянське вторгнення того ж року. Однак більшість їх церковних споруд залишилися в руках православної церкви.

Після повалення комунізму в Оксамитовій революції 1989 року церковне майно поступово поверталося Словацькій греко-католицькій церкві. Цей процес майже завершений до 1993, на рік після розпаду Чехословаччини на Чехію та Словаччину. Для греко-католиків у Чехії створено окремий Апостольський вікаріат, піднесений у 1996 до екзархату, утворюючи таким чином Апостольський екзархат у Чеській Республіці (нині вважається частиною "Русинської" католицької церкви); 2007 Annuario Pontificio вказав, що на той час вона виросла до 177 704 вірних, 37 священиків та 25 парафій.

У самій Словаччині Папа Римський Іван Павло II створив Кошицький Апостольський екзархат у 1997. Папа Бенедикт XVI підняв це до рівня єпархії 30 січня 2008 і одночасно звів нову єпархію Візантійського обряду в Братиславі. Він також підняв Пряшева до рівня столичного престолу, склавши Словацьку греко-католицьку церкву як митрополичу церкву sui iuris.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]
Єпархії у Словаччині

Складається з Пряшівського архиєпархії-митрополії, суфраган по відношенню до якої є єпархії Братислави і Кошиць; а також єпархії в Торонто, Канада. Число членів — 212 тисяч (2016). У Церкви 5 єпископів, 511 священиків, 279 парафій, близько 150 ченців. У Словаччині у неї два головних монастирі — в Стропкові і Требишові. Вірні зосереджені в двох краях — Пряшівському і Кошицькому. Переважає греко-католицьке населення лише в одному окрузі Словаччини — Меджилабірці (56 %). Очолює церкву архиєпископ-митрополит Йона Йозеф Максім

Частка вірян греко-католиків у громадах Словаччини

Хоча історично більшість віруючих були русинами, у даний час значна їх частина вважає себе словаками. Як богослужіння, так і релігійні тексти — словацькою мовою. Священик Франтішек Крайняк з невеликою групою однодумців перекладає релігійні тексти русинською мовою, однак за межами його єпархії в селі Камюнка русинську мову в церкві не використовують.

  • Заснована: 22 вересня 1818 як єпархія
  • Отримала ранг архиєпархії: 30 січня 2008 року
  • Центр: Катедральний собор Івана Хрестителя
  • Число вірних: 115 600
  • Парафій: 165
  • Священнослужителів: 302

Заснована 21 лютого 1997 як апостольський екзархат. Отримала ранг єпархії: 30 січня 2008 року

  • Центр: Храм Пресвятої Богородиці, Кошиці
  • Число вірних: 74 734
  • Парафій: 94
  • Священнослужителів: 179
  • Центри: Кошиці, Міхаловце, Собранце, Спішська Нова Вес, Требішов, Вельке Капушани
  • Монастирі: Требішов, Сечовце, Міхаловце
  • Заснована: 30 січня 2008 року
  • Центр: Храм Воздвиження Св. Хреста, Братислава
  • Число вірних: 16, 986
  • Парафій: 15
  • Священнослужителів: 19

Торонтська єпархія

[ред. | ред. код]

Екзархат святих Кирила і Методія в Торонто заснований 13 жовтня 1980 року як незалежна єпархія, яка 3 березня 2022 року була зредукована до рангу екзархату. Екзархат належить до Піттсбурзької митрополії Русинської греко-католицької церкви.

  • Глава: Курт Барнетт, апостольський адміністратор
  • Центр: Храм Різдва Богородиці
  • Число вірних: 4 500
  • Парафій: 5
  • Священнослужителів: 3

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 6 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-10-20 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]