Спецназ (телесеріал)
«Спецна́з» — російський телесеріал 2002 року. Перший сезон серіалу складається з трьох серій: «Зламана стріла», «Засідка» та «Клинок». У 2003 році вийшов другий його сезон, який складається з 4-х серій.
Спецназ / Спецназ 2 | |
---|---|
рос. Спецназ / Спецназ 2 | |
Тип | телесеріал |
Телеканал(и) | ОРТ / Перший канал |
Жанр |
бойовик воєнний фільм |
Тривалість серії | ≈ 50 хвилин |
Тривалість | 52 хв. |
Компанія | Кінокомпанія «Сварог» по замовленню ОРТ[1] |
Сценарист |
Микола Суслов Олексій Поярков Володимир Брагін Олена Райська |
Режисер |
Андрій Малюков В'ячеслав Нікіфоров |
Оператор | Vladimir Sporyshkovd[2] |
Художник |
Володимир Душин Ігор Тимошенко |
Продюсери |
Костянтин Ернст Анатолій Максимов Микола Суслов |
У головних ролях |
Олександр Балуєв Владислав Галкін Олексій Кравченко Ігор Ліфанов Андрій Зібров Олександр Носик |
Композитор |
Марк Мінков Ігор Матвієнко |
Країна-виробник | Росія |
Місце зйомок | Москва |
Мова оригіналу | російська |
Перший показ | 25 березня 2002—28 березня 2002 (1 сезон) — 6 жовтня 2003—14 жовтня 2003 (2 сезон) |
Кількість сезонів | 2 |
Кількість серій |
7
|
Посилання | |
«Спецназ»[ред. | ред. код]
«Зламана стріла»[ред. | ред. код]
Бандитське угруповання, очолюване чеченським бойовиком Вагіфом, за допомогою підкупного російського військовослужбовця купує партію ПЗРК «Стріла-2М» (хоча реально у фільмі показується ПЗРК «Ігла») для знищення штурмовиків «Су-24». Група спецназу отримує наказ нейтралізувати канал постачання і захопити терористів.
«Засідка»[ред. | ред. код]
Група спецназу отримала наказ знешкодити особливо жорстоке бандитське угруповання, яке очолював колишній лейтенант SAS Шараф Рашді. Вивчивши його стратегію бою по афганській війні, командування приймає рішення влаштувати засідку: підірвати міст і продемонструвати хибну дислокацію загону на місці, де раніше була розбита колона федеральних військ.
«Клинок»[ред. | ред. код]
У Санкт-Петербурзі виявлена велика партія фальшивих доларів. Операція по захопленню продавця фальшивок зазнала провалу. Однак був знайдений слід, який вказував на одне чеченське угруповання. Спецназівці разом з американцем Джимом Воллесом отримують завдання знайти підпільну друкарню, де друкується валюта, і захопити матрицю.
«Спецназ-2»[ред. | ред. код]
«Злітна смуга»[ред. | ред. код]
Група терористів захоплює літак Ту-154 і на ньому вилітає в Афганістан, на нещодавно захоплений аеродром (таліби під проводом Джамала вбили всіх військових, які охороняли цей аеродром), щоб потім нібито «відпустити» заручників, а насправді завантажити в нього загін бійців під командуванням Асланбека, після чого літак «з технічних причин» сяде в Душанбе, де якраз повинна буде проходити зустріч делегації США з представниками Росії і країн Середньої Азії. Однак одним з пасажирів випадково виявився старший прапорщик спецназу Віктор Хрустальов («Хруст»), а потім інша група, обігнавши захоплений літак на надзвуковому стратегічному бомбардувальнику Ту-160, зачищає аеродром посадки і ліквідує терористів в літаку, потім прикриваючи його від атаки тієї самої роти бойовиків. Самі відлітають на літаку, який раніше належав талібам Джамала.
«Дихання пророка»[ред. | ред. код]
У партії наркотиків, захопленої в Санкт-Петербурзі, знайшли розроблений афганськими терористами вірус «Дихання пророка». Поки він поширюється тільки через кров, але йдуть посилені роботи з розробки штаму, що передається повітряно-крапельним шляхом. Група Климентія Платова («Клима») з вірусологом Фархадовим направляється до Афганістану, щоб захопити документацію по вірусу і зразки вакцини, після чого лабораторію знищить авіація. Ситуацію ускладнить поранення «Хруста», провідник-смертник і зараження вірусом лейтенанта Якова Урманова («Якута»), врятувати якого допоможе знання Фархадовим Корану напам'ять.
«Послушник»[ред. | ред. код]
На російському блокпосту в Чечні, який зазнав нападу бойовиків, група виявляє пораненого священика Василя, яким виявляється капітан у відставці Олександр Орлов («Бекас»), який знайомий з «Хрустом». Кілька років тому бандити захопили школу після невдалого відходу під час пограбування інкасаторів. Орлов взяв участь у звільненні заручників, але один з бандитів встиг застрелити його дочку. Дружина Орлова, не винісши цього, вчинила самогубство. Втративши сім'ю, «Бекас» пішов у ченці. Через деякий час, його, тоді ще послушника, відправили на відновлення православного храму в «гарячій точці» — в Косово. До храму прибув загін албанських бойовиків «Армії визволення Косово», які вбили священиків і патруль французьких миротворців. Командир загону бойовиків вирішив вбити послушника разом з сербами біля храму, проте послушник разом з командиром французького патруля, що прикинувся вбитим, знищили бойовиків.
«Замах»[ред. | ред. код]
Групі Платова доручено забезпечити прибуття до столиці Таджикистану, Душанбе, афганського генерала Барзані (алюзія на Бурхануддіна Раббані) для проведення переговорів. Але терористи проти переговорів, і за Барзані полює снайперська група, екіпірована американськими далекобійними снайперськими гвинтівками Barrett M82 (імітуються російськими ОСВ-96). Операція з порятунку Барзані проходить успішно — всіх терористів знищують, а Платов особисто ліквідує полковника таджицької армії, який інформував терористів.
У ролях[ред. | ред. код]
У головних ролях[ред. | ред. код]
Актор | Персонаж |
---|---|
Олександр Балуєв | майор Климентій Іванович Платов, «Клим», командир групи спеціального призначення військової розвідки (ГУ ГШ ЗС РФ), зброя — АКС-74 з ГП-30 та пістолет АПБ |
Олексій Кравченко | капітан Володимир Вяземський, «Док», заступник командира групи, снайпер, зброя — АКС-74 з ГП-30, АС «ВАЛ», ВСС «Вінторєз» |
Владислав Галкін | старший лейтенант Яків Урманов, «Якут», снайпер, сапер-підривник, спеціаліст з технічного забезпечення групи, зброя - АКС-74, АС «ВАЛ», ВСС «Вінторєз», ВСК-94 |
Ігор Ліфанов | старший прапорщик Віктор Хрустальов, «Хруст», зброя - АКС-74 з ГП-30, ПМ |
Олександр Носик | старший прапорщик Кобрін, «Змій», зброя — АКС-74 з ГП-30 (1—3, 5, 6 серії) |
Андрій Зібров | прапорщик Олексій Шахмаметьєв, «Шах», снайпер, зброя СВД, АКС-74, ВСК-94 (1—3 серії) |
Анатолій Петров | майор Лілін, офіцер управління військової контррозвідки ФСБ Росії (1—3, 7 серії) |
У інших ролях[ред. | ред. код]
Актор | Персонаж |
---|---|
Андрій Толубєєв | генерал-майор Сергій Михайлович Свірін, «Дід», начальник Розвідувального управління ЛенВО (3-5,7 серії) |
Евклід Кюрдзідіс | голова бандитського угруповання Вагіф (1 серія) |
Микола Годовиков | прапорщик Агапцев (убитий Вагіфом, 1 серія) |
Володимир Кнат | полковник Круглов (1 серія) |
Дмитро Мєдвєдєв | прапорщик Фунтасов (1 серія) |
Ігор Лопата | (убитий Вагіфом, 1 серія) | Лопата
Володимир Маслаков | (1 серія) | перший льотчик
Дмитро Гранкін | (1 серія) | другий льотчик
Олександр Дедюшко | (1 серія, озвучував — Борис Хвошнянський) | Арсанов
Рустам Єгікян | (1 серія) | Біноєв
Максим Бритвенков | (убитий Агапцевим, 1 серія) | водій вантажівки
Ярослав Яковлєв | (1 серія) | інспектор ВАІ
Нодар Мгалоблішвілі | (алюзія на Бен Ладена, 2—5 серії, озвучував — Іван Краско) | Бородатий
Гоша Куценко | війни в Афганістані, колишній офіцер британської авіадесантної служби (SAS), який став посібником міжнародного тероризму (заарештований, 2 серія) | Шараф Рашді, учасник
Володимир Турчинський | підполковник Володимир Озорних, командир підрозділу Внутрішніх військ (2, 4 серії; у 2 серії озвучував Олександр Строєв) |
Петро Юрченков | генерал-майор Комлєв (2—3 серії, озвучував — Євген Ганєлін) |
Олег Андрєєв | майор Зубов (2 серія) |
Руслан Гіоєв | (2 серія) | Лачин
Сергій Беленчук | (2 серія) | Хохол
Олександр Роніс | (2 серія) | Прибалт
Ібрагім Ісмаїлов | (2 серія) | Афганець
Михайло Трясоруков | капітан Жуков (2—3 і 7 серії) |
Михайло Пореченков | Міністерства фінансів США (3 серія) | Джим Воллес, агент управління контртерористичної та фінансової розвідки
Константин Бутаєв | (3 серія) | Бєсуєв
Олексій Клімушкін | (4 серія, роль озвучена іншим актором) | пасажир літака
Сайдо Курбанов | професор Нурі Фархадов, вірусолог (5 серія) |
Людмила Курєпова | тележурналістка (4, 6 серія) |
Рустам Сагдуллаєв | полковник таджицької армії Булат Акабіров (6 серія) |
Ілля Шакунов | колишній капітан російської армії Олександр Орлов/послушник отець Василь (7 серія) |
Євген Сидихін | командир спецназу майор Безруков (7 серія) |
Юлія Ауг | (7 серія) | дружина Безрукова
Євген Дятлов | (7 серія, роль озвучена іншим актором) | боєць спецназу
Ольга Шувалова | дівчина на мотоциклі |
Знімальна група[ред. | ред. код]
Режисери: Андрій Малюков, В'ячеслав Нікіфоров
Сценаристи: Микола Суслов, Олексій Поярков, Володимир Брагін, Олена Райська
Оператор: Володимир Споришков
Композитори: Марк Мінков, Ігор Матвієнко
Художники: Володимир Душин, Ігор Тимошенко
Продюсери: Костянтин Ернст, Анатолій Максимов, Микола Суслов
Історія створення[ред. | ред. код]
Зйомки серіалу розпочалися у 2001 році. Спочатку на головні ролі були затверджені Ігор Ліфанов, Євген Сидихін та Євген Дятлов. З їх участю, режисер В'ячеслав Нікіфоров відзняв чотири серії, які не сподобалися керівництву каналу ОРТ і вони були відкладені в довгий ящик.
Євген Дятлов згадував:
«Пам'ятаю, як „Спецназ“ починали знімати. Адже це найцікавіша, але найскладніша тема! Коли мене запросили на роль, я підняв весь свій обсяг військових знань, всієї специфіки (сам я служив у топогеодезичних військах, ми програмували крилаті ракети), купував журнали, книги; нам привели консультантів-спецназівців, у яких ми буквально вчепилися, „висмоктуючи“ з них інформацію. Але що разюче, самого режисера суть професії анітрохи не цікавила. У результаті чотири відзняті серії полетіли в кошик, а виробництво фільму віддали москвичам» Оригінальний текст (рос.)«Помню, как „Спецназ“ начинали снимать. Это ведь интереснейшая, но сложнейшая тема! Когда меня пригласили на роль, я поднял весь свой объём военных знаний, всей специфики (сам я служил в топогеодезических войсках, мы программировали крылатые ракеты), покупал журналы, книги; нам привели консультантов-спецназовцев, в которых мы буквально вцепились, „высасывая“ из них информацию. Но что поразительно, самого режиссёра суть профессии нисколько не интересовала. В итоге четыре отснятые серии полетели в корзину, а производство фильма отдали москвичам»[3]
Восени 2001 року до зйомок серіалу був залучений режисер Андрій Малюков, який запросив інших акторів, а зі старої команди залишив лише Ліфанова. Відзняті серії були показані на ОРТ навесні 2002 року, а матеріали серії «Послушник», знятої Нікіфоровим, увійшли в одну із серій «Спецназу-2». Усього планувалося зняти 24 серії, але після теракту в Беслані керівництво Першого каналу зупинило виробництво серіалу.
Заборона в Україні[ред. | ред. код]
У жовтні 2014 року Держкіно заборонило до демонстрації та прокату деякі російські фільми на території України, зокрема «Спецназ». За словами тодішнього голови агентства, Пилипа Іллєнка, це рішення було ухвалено через події в Україні, із-за яких «некоректно показувати на українських телеканалах російські фільми з явною пропагандою, наприклад, звеличенням російських правоохоронних органів і самої Росії»[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Презентация сериала «Спецназ». http://svarog-film.com/ (рос.). 21 березня 2002. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Евгений Дятлов: Не хочу "возмущать пространство" пустыми ролями. www.petkach.spb.ru (рос.). 30 листопада 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ В Україні не виходитимуть сім російських фільмів – Держкіно. 7 ДНІВ УКРАЇНА (укр.). 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
|