Ігла (ПЗРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це стаття про переносний зенітно-ракетний комплекс. Стаття про інструмент — Голка

Ігла
Igla line drawing.png
Тип Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК)
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні 1983-досі
Історія виробництва
Виробник КБМ
Вартість одиниці $ 60,000-80,000 (в 2003)
Характеристики
Вага 10,8 кг
Довжина 1,574 м
Діаметр 72 мм
Боєголовка 1,17 кг з 390 г вибухівки
Механізм
детонації
contact and grazing fuzes

Двигун твердопаливний ракетний двигун
Операційна
дальність
5,2 км
Практична межа 3,5 км
Швидкість 800 м/с (макс.), Число Маха близько 2,3
Система
наведення
two color infrared

Commons-logo.svg Ігла (ПЗРК) у Вікісховищі

«Ігла» (індекс ГРАУ РФ — 9К38Ю за класифікацією МО США та НАТО — SA-18 GrouseШотландська куріпка»)) — російський/радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низько летючих вертольотів і літаків супротивника на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод. Комплекс прийнято на озброєння 1983 року.

Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні 1971 року. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. Артамонов). Головна мета полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та вищою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

За час збройного протистояння Російська Федерація доправила декілька десятків комплексів «Ігла» терористам[1][2]. З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків Збройних сил України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту[3].

На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ імені генерал-полковника Генадія Воробйова поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «Ігла» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ[4].

Оператори[ред. | ред. код]

«Ігла» перебуває на озброєнні армії України, країн СНД, а також з 1994 року експортується більше ніж у 30 держав, зокрема у Болгарію, Боснію і Герцеговину, В'єтнам, Сербію, Словенію, Хорватію, Чорногорію, Польщу, Німеччину, Фінляндію; Індію, Ірак, Малайзію, Сінгапур, Сирію, Південну Корею; Бразилію та Мексику.

Ігла-1E (SA-16)[ред. | ред. код]

Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоятка управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба

Ігла (SA-18)[ред. | ред. код]

Ігла-С (SA-24)[ред. | ред. код]

Країни-оператори «Ігла-С» (SA-24)
Можливі
  •  Індія — компанія Рособоронекспорт брала участь у міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіуса дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався ще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab із ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Луганской области обнаружен тайник боевиков с ПЗРК Игла: фото. ЛІГА.net. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 травня 2021.  (рос.)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 листопада 2014. 
  3. Zaxid.net. «Це справжня війна!». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 травня 2022. 
  4. Військові ЗСУ показали збиту з ПЗРК «Игла» російську ракету. Мілітарний. 2 липня 2022. 
  5. SA-24 Grinch 9K338 Igla-S portable air defense missile system. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 18 березня 2012. 
  6. Coughlin, Con (22 вересня 2011). Iran 'steals surface-to-air missiles from Libya'. The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 18 березня 2012. 
  7. The deadly dilemma of Libya's missing weapons. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 18 березня 2012. 
  8. Vivek Raghuvansh (24 травня 2018). Even as low bidder, Russia’s Rosoboronexport may still loose air defense program in India. 

Див. також[ред. | ред. код]

  • З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»

Посилання[ред. | ред. код]