Перейти до вмісту

Куценко Юрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Куценко Юрій Георгійович
Народився20 травня 1967(1967-05-20) (57 років)
Запоріжжя, УРСР
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьактор, співак, поет, сценарист, кінопродюсер
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка», Московський державний технічний університет радіотехніки, електроніки і автоматики і Школа-студія МХАТ
Роки діяльності1991 — тепер. час
ПартіяЄдина Росія
ДружинаМарія Порошина
ДітиПоліна Куценко
IMDbID 0476544
Нагороди та премії
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною»
Заслужений артист Російської Федерації

CMNS: Куценко Юрій Георгійович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Юрій Георгійович Куценко (відомий як Гоша Куценко) — російський актор, співак, режисер, сценарист, продюсер, українського походження. Найбільш відомий за ролями у фільмах «Мамо, не горюй» та «Антикілер». Фігурант бази даних сайту «Миротворець».

Біографія

[ред. | ред. код]
У Ростові-на-Дону, 2011 рік

Народився 20 травня 1967 року в місті Запоріжжя.

Батько актора, Георгій Павлович, працював у міністерстві радіопромисловості, а мати, Світлана Василівна, була лікарем-рентгенологом. Ім'я Юрій актор отримав на честь космонавта Юрія Гагаріна. Він був практично відмінником у школі, займався боротьбою.

Да, мое детство было абсолютно счастливым! Я сейчас это понимаю. <…> Было теплое Запорожье, Львов - ридна Украйна. Украина - щедрая душа, особенно тогда. Вольно растущая шелковица, черешня. Доступный мальчишеским вольностям Днепр, бычки на асфальте. Первая любовь. Велосипед. Я занимался вольной борьбой в спортивной секции… Чудесное было время. И очень быстрое. Я всегда с трудом засыпал, потому что утром мне нужно было обменять две марки на две пуговицы… Мальчишеские заботы…[1]

Освіта

[ред. | ред. код]

Сім'я у зв'язку із батьковою роботою переїхала до Львова. Там він закінчив школу № 56 (нині ЛУГГ). Вищу освіту здобував у Львівському політехнічному інституті, але, не завершивши навчання, був призваний проходити службу в Радянській Армії.

У 1988 році переїхав до Москви, де продовжив навчання в місцевому державному інституті радіотехніки, електроніки та автоматики. Цей переїзд також був пов'язаний із роботою батька, якого призначили заступником міністра радіопромисловості СРСР. Через два роки вступив у Школу-студію МХАТу, яку закінчив в 1992 році.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Саме в МХАТі, на третьому курсі, Юрій познайомився із своєю майбутньою дружиною — Марією Порошиною. Згодом вони одружились і у них народилася дочка Поліна. Проте їх шлюб був недовговічним і пара розлучилась, хоч і зберегла гарні стосунки:

Мы с ним прожили пять лет. Он прекрасный человек и талантливый актер. Он подарил мне замечательную дочку. Иногда снимаемся вместе, и наши прошлые отношения не мешают работе.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Перші ролі

[ред. | ред. код]

Першою роллю у кіно був епізод у фільмі «Людина з команди Альфа» (1991), де він зіграв ще навчаючись у школі-студії. Цього ж року, разом із своїми однокурсниками Катериною Гольтяпіною, Інною Милорадовою, В'ячеславом Разбегаєвим та Олексієм Шадхіним, зіграв одну з головних ролей у комедії «Мумія з валізи».

У 1992 рокі закінчив Школу-Студію, проте стикнувся із проблемами при влаштуванні на роботу:

Впереди оказалось громкое дружное "нет" нескольких московских театров по окончании курса, потуги антрепризы, огромное количество эпизодов в кино

Довгий час він знімався у епізодичних ролях багатьох фільмів: іронічній притчі «Діти чавунних богів», фантастичній комедії «Сни», кримінальній мелодрамі «Ноктюрн для барабана і мотоцикла», соціальній драмі «Серп і молот».

Робота на телебаченні

[ред. | ред. код]

У 1995 році актор влаштувався на роботу на телебаченні — був ведучим передачі «Партійна зона» на ТВ-6, згодом —ведучим на МУЗ-ТВ. Проте актор недовго затримався у цій сфері — телебачення не було його «стихією»:

Мне нравится волнительное состояние неразрешенности. Когда едешь на встречу, нужно немного опаздывать. Проверяешь себя: если волнуешься, значит, тебе эта встреча нужна. В какой-то момент понял, что на телевидение опаздываю, но и не особо тороплюсь.

Після здобуття популярності Юрія часто запрошували на різного роду телевізійні програми і шоу. На шоу «Дві зірки» він співав разом із російським композитором, поетом і актором Денисом Майдановим. Також він виступив у ролі ведучого першої випуску шоу «Добрий вечір» на каналі 1+1.

Викладання

[ред. | ред. код]

Починаючи з 1996 і по 2000 рік Юрій Куценко працював викладачем у ВДІК на курсі Е. Кіндінова:

Громко сказано. Так, присутствовал на курсе Киндинова года три, пытался делиться со студентами некоторыми своими соображениями.

Серед учнів Юрія — молоді актори Дмитро Мерзлікін та Оксана Пакітченко.

Популярність

[ред. | ред. код]

Бойовик Єгора Кончаловського «Антикілер» (2002), знятий за книгою Данила Корецького, приніс Гоші справжню популярність. Колегами актора по знімальному майданчику були: Михайло Ульянов, Сергій Шакуров, Іван Бортник, Олександр Бєлявський, Євген Сидихін, Михайло Єфремов та Віктор Сухоруков.

У тому ж році він знявся в головних ролях в трилері свого друга Романа Пригунова «Самотність крові» і в мелодрамі Наталії Перової «Дорога».

У блокбастері «Нічний дозор» актор постав дещо в незвичному іміджі. Він зіграв роль Гната — елегантного спокусника в перуці з довгого волосся. Цікаво те, що партнеркою по фільму стала його колишня дружина Марія Порошина.

Продюсер

[ред. | ред. код]

У 2006 році виступив продюсером комедійної мелодрами «Дикуни», яка поки що залишається єдиною роботою Гоші Куценко у цій сфері.[2]

Робота в театрі

[ред. | ред. код]

Крім успішної роботи в кіно, він працює в театрі («Ladies Night. Тільки для жінок» — роль Грег, «Білосніжка і сім гномів» — роль Гном) і в мюзиклі «Метро». Головні театральні ролі[3]:

  • Мюзикл «Метро» (Я. Стоклоси) — Макс, Філіп.
  • «Риса» (І. Горовиць) — Стівен, Фабрика театральних подій.
  • «Чапаєв і пустота» (В. Пєлєвін) — Котовський, антреприза «Театр Пелевіна».
  • «Ladies 'night. Тільки для жінок» (Е.МакКартен, С.Сінклер, Ж.Коллар) — Грег, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
  • «Білосніжка та інші» — Гном, Іхтіандр, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
  • «Гра в правду» (Філіп Лелюш) — Толик, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
  • «Ревізор» (М. Гоголь) — Хлестаков, реж. Ніна Чусова, театр ім. Моссовета.
  • «Бог» (В. Аллен) — Актор, реж. Віктор Шаміров, театр ім. Моссовета.
  • «Заручені» (А. Мандзоні) — Монах, реж. Віктор Шаміров, театр ім. Моссовета.
  • «Вправи в прекрасному», реж. Віктор Шаміров, театр ім. Мосради (репетиційний період)

Музична діяльність

[ред. | ред. код]

Перші виступи як музиканта у Гоші Куценко були пов'язані із рок-групою «Баранина-97», солістом якої він колись був.

У 2004 році народився тандем «Гоша Куценко & Anatomy of Soul», який, поклавши основу для початку музичної діяльності відомого актора, проіснував чотири роки. За цей час музиканти дали кілька десятків концертів в різних містах Росії і взяли участь у великих фестивалях «Нашествие», «Еммаус», «Старий Новий Рок» та інших. Пісні того періоду увійшли до саундтреків фільмів «Марс», «Четверте бажання», «Все можуть королі», «Дикуни». На композицію «Краплі» був знятий відеокліп.

У 2008 році Куценко об'єднав навколо себе нову команду талановитих музикантів і приступив до репетицій і студійного запису. В результаті вийшла робота, що з'єднала кілька музичних напрямів. Дебютний альбом Гоші Куценко «Май Ворлд», випущений компанією «Мазай коммунікейшенс» в 2010 році, був представлений в Москві напередодні дня народження актора — 19 травня в ресторані «Гусятнікофф».

У 2010 році актор зіграв головну роль у кліпі «Фокусник» групи «Король и Шут», а також у кліпі групи «Каста» «Гарячий час».

Широкій публіці його музична творчість стала відома після виходу фільмів «Дикуни», «Марс», «Четверте бажання» та «Кохання-зітхання», саундтреки до яких написав він сам. Також популярною стала його спільна із Іриною Забіякою, солісткою гурту «Чі-Лі», композиція «Сказки»[4].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1991 ф Людина з команди Альфа рос. Человек из команды Альфа
1991 ф Мумія з валізи рос. Мумия из чемодана
1993 ф Сни[en] рос. Сны кравець
1993 ф Діти чавунних богів[ru] рос. Дети чугунных богов Федір
1993 ф Попри все рос. Вопреки всему
1994 ф Серп і молот рос. Серп и молот епізод
1994 ф Ноктюрн для барабана і мотоцикла рос. Ноктюрн для барабана и мотоцикла
1994 ф Щурячі похорони по Брему Стокеру[en] рос. Крысиные похороны по Брэму Стокеру жрець
1995 ф Під знаком Скорпіона[ru] рос. Под знаком Скорпиона Максим Пєшков
1996 ф Справи смішні - справи сімейні рос. Дела смешные — дела семейные
1997 тф Графиня де Монсоро рос. Графиня де Монсоро Клод, герцог де Шеврез
1998 ф Зупинка рос. Остановка
1998 ф Мамо, не горюй рос. Мама, не горюй Артур
1999 ф Хороші і погані рос. Хорошие и плохие Олексій Іванович
1999 ф Зигзаг рос. Зигзаг
1999 ф 8 ½ $[en] рос. 8 ½ $ індіанець
2000 с 33 квадратних метри рос. 33 квадратных метра Юрій Георгійович
2001 ф Квітень[ru] рос. Апрель Артур
2002 ф Змішувач рос. Смеситель
2002 ф Дорога рос. Дорога
2002 ф Антикілер[ru] рос. Антикиллер майор Коренев, Лис
2002 ф Самотність крові рос. Одиночество крови Володимир
2002 ф У русі рос. В движении гость
2002 с Спецназ рос. Спецназ Шараф Рашді
2002 с Слідство ведуть ЗнаТоКі рос. Следствие ведут знатоки — 3: Пуд золота
2003 ф Кримінальне танго рос. Криминальное танго міліціонер
2003 ф Кіднеппінг рос. Киднеппинг «Їжак»
2003 ф Золоте століття[ru] рос. Золотой век Принц Уельський, згодом король Георг IV
2003 ф Антикілер 2: Антитерор[ru] рос. Антикиллер 2: Антитеррор Філіп Коренєв, «Лис»
2003 ф Четверте бажання рос. Четвёртое желание Морозов
2004 ф Нічна Варта рос. Ночной Дозор Гнат
2004 ф Марс[ru] рос. Марс Борис Нікітін
2005 с Забійна сила 6[ru] рос. Убойная сила 6 Рибаков
2005 с Вузький міст рос. Узкий мост Борис Петрович
2005 с Полювання на ізюбра[ru] рос. Охота на изюбря Інокентій Лучков
2005 с Єсенін рос. Есенин Яків Блюмкін
2005 ф Гарпастум[en] рос. Гарпастум Олександр Блок
2005 с Загибель імперії[ru] рос. Гибель империи Гібсон
2005 ф Турецький гамбіт рос. Турецкий гамбит Ізмаїл-Бей
2005 ф Від 180 і вище рос. От 180 и выше Алик
2005 ф Останній уїк-енд[ru] рос. Последний уик-энд Скажений
2005 ф Мамо, не горюй 2 рос. Мама не горюй 2 Артур
2005 ф Денна Варта рос. Дневной Дозор Гнат
2006 ф Дикуни[ru] рос. Дикари Ай-Яй
2006 ф Жесть[ru] рос. Жесть голий чоловік
2006 ф Зрушення[ru] рос. Сдвиг
2007 ф Кохання-зітхання рос. Любовь-морковь Андрій Голубєв
2007 ф Параграф 78 рос. Параграф 78 Гудвін
2007 ф Параграф 78. Фільм другий рос. Параграф 78. Фильм второй. Гудвін
2007 ф Зухвалі дні[ru] рос. Дерзкие дни Капітан «Тортуги»
2007 ф Глянець рос. Глянец
2008 ф Все можуть королі рос. Всё могут короли Макс Шальнов
2008 ф Індиго рос. Индиго Вадим Суханов
2008 ф Тринадцять місяців рос. Тринадцать месяцев
2008 ф Кохання-зітхання 2 рос. Любовь-морковь 2 Андрій Голубєв / Гліб Голубєв
2008 ф Залюднений острів рос. Обитаемый остров підпільник Вепр
2009 ф Подарунок англ. Echelon Conspiracy російський генерал
2009 ф Антикілер Д.К.[ru] рос. Антикиллер Д.К. Філіп Коренєв, «Лис»
2009 ф Населений острів. Сутичка рос. Обитаемый остров. Схватка підпільник Вепр
2009 ф Книга Майстрів рос. Книга мастеров Кощій Безсмертний
2010 ф Ривок рос. Рывок
2010 ф Іронія кохання рос. Ирония любви генерал
2010 ф Компенсація рос. Компенсация Сергій Мальцев
2011 ф Кохання-зітхання 3 рос. Любовь-морковь 3 Андрій Голубєв
2011 ф Казка.Є рос. Сказка. Есть
2011 ф Псевдонім для героя рос. Псевдоним для героя Гена Бетон
2011 ф Гастролі рос. Гастроли
2011 ф Фантом рос. Фантом Матвій
2011 ф Маніпулятор рос. Манипулятор
2011 ф S.T.A.L.K.E.R. рос. S.T.A.L.K.E.R.
2011 ф Вправи в прекрасному рос. Упражнения в прекрасном
2011 ф Ялинки 2 рос. Ёлки 2 людина в костюмі «Горинича», професор
2012 ф Ржевський проти Наполеона рос. Ржевский против Наполеона
2012 ф Серпень. Восьмого рос. Август. Восьмого Георгій
2012 ф Мами рос. Мамы
2012 ф Самогубці рос. Самоубийцы Митус
2012 с Біла гвардія[ru] рос. Белая гвардия
2012 ф Той ще Карлосон! рос. Тот ещё Карлосон! Новицький
2013 ф Гра в правду рос. Игра в правду Анатолій Мішин

У свій вільний час Гоша займається екстремальними видами спорту: сноубордом, картингом, боксом, пише романтичні вірші, виконує пісні власного авторства. Улюблена група актора «Muse», а пісня — «Space Dementia».

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

20 вересня 2014 року заявив, що приїде в Україну «лише тоді, коли там перестануть вмиватися кров'ю, вбивати бабусь і дітей, коли люди протверезіють і зрозуміють, що воюють самі з собою»[5].

У 2017—2018 роках брав участь у зйомках фільму «Балканський рубіж», у ході яких відвідав окуповану територію Криму через закриті пункти пропуску, за що був внесений до бази сайту «Миротворець»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гоша Куценко [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Портал "Новости кино [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Гоша Куценко на Кино-Театр.ru [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Чи-Ли и Гоша Куценко — Сказки. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 31 березня 2012.
  5. Гоша Куценко: На Украине умываются кровью бабушек и детей. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  6. Куценко Юрий Георгиевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]