Очікує на перевірку

Кондратюк Микола Кіндратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Кондратюк
Микола Кіндратович Кондратюк
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження5 травня 1931(1931-05-05)
Місце народженняСтарокостянтинів, Старокостянтинівський район, Українська СРР, СРСР
Дата смерті16 листопада 2006(2006-11-16) (75 років)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоСРСР і Україна
Національністьукраїнець
Професіяспівак, педагог
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського і Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка
Співацький голосбаритон
Інструментивокал[d]
КолективиНаціональний академічний театр опери та балету України
ПартіяКПРС
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва»
народний артист СРСР народний артист УРСР
орден «За заслуги» III ступеня

Мико́ла Кіндра́тович Кондратю́к (5 травня 1931(19310505), Старокостянтинів — 16 листопада 2006, Київ) — український оперний та концертно-камерний співак (баритон), педагог, музично-громадський діяч, професор1979 року), академік Міжнародної педагогічної академії країн СНД (з 2001 року). Народний артист УРСР (1973). Народний артист СРСР (1978). Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 5 травня 1931 року в місті Старокостянтинові Хмельницької області в родині військового. Дитинство провів у Полтаві; по закінченні семирічної школи навчався у фабрично-заводському училищі при Полтавському вагоноремонтному заводі, працював з 1947 року монтажником на будівництві Кременчуцького машинобудівного заводу; водночас, 1950 році, отримав музичну освіту в Полтавському музичному училищі.

Під час служби в Радянській армії у 19501953 роках був стройовим заспівувачем, солістом Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу (1953).

У 19531958 роках навчався в Київській державній консерваторії імені Чайковського в класі професора О. Гродзинського (сольний спів) та З. Ліхтман (камерний спів).

У 19581959 роках — соліст Державного народного хору імені Г. Г. Верьовки.

У 19591966 роках — соліст (драматичний баритон) Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Одночасно у 19631964 роках стажувався в Міланському театрі «Ла Скалі» (Італія) у маестро Е. П'яцца й Дж. Барра, у 19641966 роках — у Московському Великому театрі.

Член КПРС з 1961 року.

У 19661973 роках — соліст Укрконцерту; в 19721974 роках — Київської державної філармонії. У 19681969 роках — асистент, з 1970 року — викладач кафедри сольного співу Київської консерваторії.

У 19731985 роках — Голова правління Музичного товариства України.

У 19741983 роках — ректор Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського; у 19721983 роках — завідувач кафедри оперної підготовки; у 19942004 роках — завідувач кафедри сольного співу.

Могила Миколи Кондратюка

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 9-го і 10-го скликань.

Жив в Києві.

Помер 16 листопада 2006 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Коронні оперні партії: Остап, Граф ді Луна, Фігаро, Яго, Максим («Тарас Бульба» М.Лисенка, «Трубадур» Дж. Верді, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Отелло» Дж. Верді, «Арсенал» Г. Майбороди).

Зовнішні аудіофайли
співає Микола Кондратюк
На долині туман
А вони летять
Ясени

Гастролював на концертних та оперних сценах світу — в Південній Америці, США, Канаді, Австралії, Західній Європі, загалом у 40 країнах. Записувався на радіо, грамплатівки, телебаченні. Знімався в музичних і художніх фільмах. Виступав у періодичній пресі.

М. Кондратюк — продовжувач вокальних традицій італійських maestro: Е. Гандольфі, в якого свого часу навчався О. Гродзинський, а також педагогів «Ла Скала» Е. П'яцца та Дж. Барра, вокально-педагогічні принципи яких прищеплював своїм учням і викладачам очолюваної ним кафедри сольного співу НМАУ.

Серед учнів М. Кондратюка — В. Антонюк, М. Шопша, Є. Шокало, Я.Євдокимов,[1] В. Колибаб'юк, О. Дика, Д. Вишня, В. Ломакін, В. Козін, А. Орел, В. Винник, О. Бондаренко, В. Чорнодуб, П. Пштика, Ю.Ракул, В. Швидкий

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Знявся у фільмах:

Закадровий вокал:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Рівне Час», 2007 г., № 41, 11.10.2007 р. Л.Марчук

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]