Очікує на перевірку

Рожок Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рожок.
Володимир Рожок
Основна інформація
Повне ім'яВолодимир Іванович Рожок
Дата народження25 серпня 1946(1946-08-25)[1]
Місце народженняХороше Озеро, Борзнянський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті2 листопада 2020(2020-11-02) (74 роки)
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіїхормейстер
ОсвітаХарківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1974) і Харківський державний інститут культури (1969)
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден «За заслуги» III ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Народний артист України заслужений діяч мистецтв України
Вчене званняпрофесор[d]
CMNS: Файли у Вікісховищі

Володимир Іванович Рожок (25 серпня 1946, с. Хороше Озеро, Ніжинський район, Чернігівська область — 2 листопада 2020) — український хоровий диригент, науковець, музично-громадський діяч, педагог. Доктор мистецтвознавства (1997), професор (1998), Народний артист України (2008). Член Національної всеукраїнської музичної спілки. Академік Національної академії мистецтв України (2017). Ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у 2004—2018 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський інститут культури (1969), Харківський інститут мистецтв ім. І.Котляревського (1974) та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського НАН України.

1981—1986 — заступник директора з творчих питань Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка. У 1986—1990 працював у Центральному комітеті Комуністичної партії. Протягом 1991—2000 років працював в міністерстві культури України та в Адміністрації Президента України. В 1997—1999 — на посаді заступника міністра культури України.

2000—2001 — проректор НМАУ ім. П. І. Чайковського.

2001—2004 — радник Посольства України в Росії (м. Москва).

Могила Володимира Рожка, Байкове кладовище

2004—2018 року — на посаді Ректора НМАУ.

З квітня 2018 — листопад 2018 — в.о. завідувача кафедри оперної підготовки та музичної режисури академії, професор кафедри хорового диригування НМАУ імені П. І. Чайковського.

З лютого 2019 — завідувач кафедри музичної педагогіки та хореографії Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя.

Член Партії регіонів. На виборах до Верховної Ради України 2012 року балотувався за списком цієї партії під № 176.[2]

Балотувався на виборах ректора НМАУ 20 вересня 2018 року, але не пройшов у другий тур виборів, отримав 101 голос (20,3 %)[3].

Помер на 75-му році життя 2 листопада 2020 року від коронавірусної хвороби[4]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′2.69″ пн. ш. 30°30′8.57″ сх. д. / 50.41741° пн. ш. 30.50238° сх. д. / 50.41741; 30.50238).

Оцінка діяльності

[ред. | ред. код]

Оцінки діяльності В. Рожка є різними.

Так, на думку О. В. Антонюк, В. Рожок «належить до тих діячів музичної культури України, які цілеспрямовано і плідно працюють на ниві розбудови національного мистецтва України вже не один десяток років»[5], а на думку Ю. Станішевського — «прекрасний музикант, вдумливий дослідник української музично-театральної культури, практик-диригент, ректор і оратор, що вміє захопити своїм полум'яним словом величезні глядацькі зали, обдарований критик, авторитетний педагог і керівник складного культурного процесу сьогодення»[6]. Є. Станкович вважає, що В. Рожок — «хороший музикант, ректор із музичним інтелектом, який знає напрями розвитку музики»[7], а композиторка Г. Гаврилець навіть присвятила В. Рожку хоровий твір[8].

Володимир Рожок (ліворуч), Дмитро Гнатюк (в центрі) та Василь Фольварочний в Малому залі НМАУ, листопад 2015 року

Разом з тим існують свідчення, що спонукають до протилежної оцінки. Так, згідно свідчень народного депутата А. Єрмака, «коли відбувався чемпіонат світу з шахів, радник посла Білоблоцького Рожок не забезпечив, щоб там був український прапор. Коли від федерації український прапор був внесений у конференц-зал готелю, де відбувався чемпіонат світу і де відбувалося нагородження, Рожок вжив заходів, щоб стяг України був винесений на задвірок, і сказав: „Забирайте свій стяг“. І заслуженому артисту України Василю Нечепі сказав: „Василь, это тебе не в Чернигове“»[9]

Балотування у 2012 році від Партії Регіонів викликали нову хвилю критики на адресу В. Рожка[10]. У 2013 році студенти НМАУ звертались до ректора з вимогою забезпечення права на навчання державною мовою[11][12].

Попри членство В. Рожка у Партії регіонів, в ході Євромайдану Музична академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини»[13]. В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркута»[14][15], того ж дня у фойє Великого залу академії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників[13]. Згодом В. Парасюк написав на ім'я ректора подяку за допомогу[16][17].

У 2014 діяльність В. Рожка фігурує у депутатському запиті К. Ситника до тодішнього міністра освіти С.Ніколаєнка:

«...група викладачів і студентів НМАУ імені Петра Чайковського просить допомогти покласти край авторитарним, непрофесійним методам керування навчальним закладом з боку Володимира Рожка і розібратися зі складною ситуацією, що склалась в колективі та потребує термінового втручання задля зняття напруження і серйозного протистояння з непередбачуваними наслідками... Викладачі НМАУ стверджують, що 31 березня 2004 р. його незаконно було обрано на посаду ректора академії. Ми обурені тим, що керуючий вишем не має жодного відношення ані до музичного мистецтва, ані до професійного виховання молоді. У стінах академії немає жодної людини, яка могла назвати його професійні досягнення. А відсутність таких досягнень повною мірою компенсується вмінням “господарювати” на користь собі і своєї сім’ї... Це саме той приклад чиновника, який першочергово мав би звітувати перед Україною за свою професійну і громадську діяльність...»[18]

У 2016 році у ЗМІ було оприлюднено скани документів, що свідчать про фінансові зловживання керівництва НМАУ[16][19]. Зі звинуваченнями у корупції публічно виступили Є. Басалаєва та народний депутат І. Суслова[20].

В той же час у підтримку В. Рожка публічно виступили герої України М. Скорик[21], Є. Станкович[22], голова НСКУ І. Щербаков, а також Г. Гаврилець[21], Л. Олійник[22], Д. Радик[22], В. Козлов[23] та інші. Того ж року НМАУ випустила окрему збірку статей до 70-річчя В. Рожка, в якій зібрано більше сотні схвальних відгуків, привітань[24]

У лютому 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду 2 протоколи стосовно В. Рожка, звинувачуючи його у конфлікті інтересів під час перебування на посаді ректора НМАУ.[25]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • «За заслуги» ІІІ ступеня (2013),
  • Ярослава Мудрого V ступеня (2006),
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2006),
  • орден Дружби.

Монографії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України — ЦВК. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 грудня 2013.
  3. ↑ Протокол Виборчої комісії щодо підрахунку голосів виборців 20 вересня 2018 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
  4. ↑ Коронавірус забрав життя колишнього ректора Національної музичної академії України. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  5. ↑ Володимир Рожок — ректор Академії / О. В. Антонюк // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2013. — № 4. — С. 95-103
  6. ↑ Станішевський Ю. Дослідник і митець / Юрій Станішевський // Рожок В. І. Музика і сучасність. — К . : Книга пам'яті України, 2003. — С. 6.
  7. ↑ Станкович Є. Ф. Людина, яка сприяє розвитку музичного мистецтва / Євген Станкович // Володимир Рожок. Шлях до визнання. До 70-річчя від дня народження: наук.-попул. вид. / ред. О. Голинська. — К. : Муз. Україна, 2016. — С. 272—273
  8. ↑ Г. Гаврилець «Пісня без слів» [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Стенограма засідання від 5 лютого 2002 року. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  10. ↑ Революція в консерваторії. i-pro.kiev.ua. Інформаційна аґенція культурних індустрій ПРО. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  11. ↑ Студенти НМАУ за українську мову!. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 лютого 2016.
  12. ↑ Букет Є. Студенти НМАУ ім. П. І. Чайковського за українську мову! / Євген Букет // Слово Просвіти. — 2012. — No 23. — 7–13 червня. — С. 5.
  13. ↑ а б Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2016.
  14. ↑ Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 28 лютого 2016.
  15. ↑ Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  16. ↑ а б Ректор НМАУ Володимир Рожок. Pro ed Contra. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  17. ↑ Подяка ректору НМАУ. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 28 лютого 2016.
  18. ↑ Цитата за публікацією: Є. Басалаєва. «Дещо з історії знищення українського митця... в Україні»//Культура і життя. - 2014, №26 - с.4
  19. ↑ Хто перетворив Національну музичну академію на «бізнес»?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  20. ↑ відео. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
  21. ↑ а б "Відстоювання репутації, честі, гідності колективу та керівництва Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського". press.unian.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018., відео [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
  22. ↑ а б в Важкі «баси» у Музакадемії. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 грудня 2021.
  23. ↑ відео прес-конференції в УНІАН. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 5 грудня 2021.
  24. ↑ Часопис, вип. 32. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  25. ↑ НАЗК направило до суду 16 протоколів щодо проректора КПІ. pravda.com.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 грудня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Ректор Національної музичної академії
Не лише ректор, а й викладач
В робочому кабінеті
Чергова заслужена нагорода
Інтерв'ю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рожок_Володимир_Іванович&oldid=43213419