Уральськ: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
TjBot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: ckb:ئۆرال، کازاخستان |
м r2.7.3) (робот додав: el:Οράλ |
||
Рядок 107: | Рядок 107: | ||
[[ckb:ئۆرال، کازاخستان]] |
[[ckb:ئۆرال، کازاخستان]] |
||
[[de:Oral (Stadt)]] |
[[de:Oral (Stadt)]] |
||
[[el:Οράλ]] |
|||
[[en:Oral, Kazakhstan]] |
[[en:Oral, Kazakhstan]] |
||
[[es:Oral (Kazajistán)]] |
[[es:Oral (Kazajistán)]] |
Версія за 17:13, 12 лютого 2013
Уральськ рос. Уральск (1775) рос. Яицкий городок[1] | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
51°14′ пн. ш. 51°22′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 51.367° сх. д.Координати: 51°14′ пн. ш. 51°22′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 51.367° сх. д. | ||||
Країна | Казахстан | |||
Регіон | Західно-Казахстанська область | |||
Столиця для | Західноказахстанська область | |||
Засновано | 1584 | |||
Площа | 700 км² | |||
Населення | 216 тис. | |||
Агломерація | 275 тис. | |||
Висота НРМ | 35 ± 1 м | |||
Міста-побратими | Атирау, Плоєшті, Ескішегір, Острава, Оренбург, Ростов-на-Дону | |||
Телефонний код | +7 7112 | |||
Номери автомобілів | L і 07 | |||
GeoNames | 608668 | |||
OSM | ↑215441 ·R (Західноказахстанська область) | |||
Поштові індекси | 090000 - 090013 | |||
Міська влада | ||||
Äkim of Orald | Шакимов Булат Адиетович (прежний Сагінбек Муташев) | |||
Вебсайт | uralsk.gov.kz | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Уральськ у Вікісховищі |
Ура́льськ (рос. Ура́льск, каз. Орал)— місто в Європейській частині західного Казахстану, на річці Урал.
Уральськ є адміністративним центром Західно-Казахстанської області, займає північну частину Прикаспійської низовини. Загальна займана площа включаючи передмістя близько 700 квадратних кілометрів. Чисельність населення — 216 тис. осіб з представників 86 національностей, у тому числі 34 % росіян, 54 % казахів.
Загальна площа зелених насаджень міста становить 6000 гектарів. Житловий фонд — 4 млн м².
Уральськ розташований на правому березі середнього перебігу річки Урал і на лівому березі нижньої течії річки Чаган, в живописній степовій рівнині з високими і крутими річковими ярами. Права притока Чагана — річка Деркул, протікає поряд з містом і його передмістям — селищем Деркул. Найвища піднесеність — Свистун-гора, розташована між приміськими селищами Зачаганськ і Круглоозерне.
Історія
'Яїцький городок' був заснований яїцькими козаками в 1584 році (офіційно датою заснування міста вважається 1613 рік). У 1988 році широко святкувалося 375-ліття міста. Він був закладений на півострові між річками Яїк (Урал) і Чаган. Зараз цей район міста називається «Куренями», від слова курень — козачого житла. У 1591 році козаки прийняли підданство Росії, але до Петра мали повну автономію. У 1773—1775 роках яїцькі козаки стали ядром Селянської війни під керівництвом Омеляна Пугачова. Після розгрому повсталих у 1775 році, імператриця Катерина II повеліла перейменувати Яїцьке містечко в Уральськ.
Проте козаки ще не раз починали акції непокори. Так було в 1804, 1825, 1837, 1874 роках. Всі вони жорстоко пригнічувалися урядом.
У ці ж роки в степах довкола Уральська розверталися події пов'язані з національними визвольними повстаннями казахів під головуванням Срима Датова в 1775—1797 роках, Махамбета Утемісова і Ісатая Тайманова в 1836-38 рр.
Основним заняттям жителів міста були рибальство, баштанництво і скотарство. Червона риба давала основний дохід місту, і все його життя було побудоване від одного виду лову до іншого. «Писал я вам когда-то, из Уральска, каким побытом держится здесь промысел рыбный; писал, никак, что багрят у нас рыбицу зимней порой, по льду, когда ложится она почивать на ятовья, как ложится медведь на зиму в берлогу; что плавня бывает осенняя и весенняя: раскидывают сети с бударки, с остроносой, щегольской, тонкой отделки долбленой лодчонки, плывут по реке да наслушивают рукою, когда толкнет в сеть хрящевым носом своим осетр, шип, не то севрюга…» — писав в своєму нарисі «Скачка в Уральске» В. І. Даль.
Велику роль в житті міста грало купецтво. Окрім козаків в місті жило досить велике число татар, існувала Татарська слобода. Татари служили у війську, багато хто був офіцерами. Але основним їх заняттям була торгівля, татари були своєрідною сполучною ланкою між Росією і кочовими родами казахів.
У 1846 році Уральськ був зарахований до розряду великих міст, ставши великим торгівельним центром. До початку XX століття Уральськ адміністративним центром Уральської області, столицею Уральського козачого війська, був частиною Оренбурзької губернії.
У 1894 році до Уральську підведена залізниця, що отримала ім'я Рязансько-уральської, вона дала великий поштовх до подальшого розвитку міста. Окрім бурхливої появи мануфактури і фабрик, поява локомотивного депо стала і каталізатором становлення робочого руху. У 1905 році в Уральську створюються соціал-демократичні і казахські національні організації. У Ханському гаї збираються перші маївки.
До Жовтневої Революції в місті було 15 церков (у передмісті ще 4), 4 мечеті, декілька молітвенних будинків (досить велика кількість козаків продовжувала дотримуватися Старообрядницьких традицій), театр, музей, декілька лікарень і бібліотек, жіноча чоловіча класичні гімназії, реальне училище, вчительська семінарія, безліч шкіл, виходило декілька газет.
У часи Громаданської війни Уральськ знаходився в центрі запеклих боїв, зазнав довготривалої облоги з боку білої Уральської армії, яка складалася з уральських козаків, що не прийняли Радянську владу.
Климат
Клімат в місті різко-континентальний, сухе спекотне літо і снігова холодна зима.
- Середньорічна температура — +5,4 C°
- Середньорічна швидкість ветру — 3,0 м/с
- Середньорічна вологість повітря — 69 %
Транспорт
Залізниця
Вперше залізниця була підведена до Уральську в 1894 році. Вокзал, з вежами в стилі середньоазіатських мінаретів, спочатку розташовувався досить далеко від міста, так що Толстой Олексій Миколайович писав, про те що з вокзалу він їхав в місто «.через степ, порослий телеграфними стовпами». Довгий час Уральськ залишався кінцевою станцією залізниці, що сполучала місто з центром Росії, потім СРСР. У 1936 році була збудована гілка до Ілецька, що встановила пряме сполучення з рреештою Казахстану і Сибіром.
У радянський період місто виросло, вокзал знаходиться практично в центральній його частині. У зв'язку із збільшенням кількості пасажирів в 1970-х було потрібно будівництво нового вокзалу, на жаль, старий, пам'ятник архітектури XIX століття, був при цьому знесений.
В даний час існує регулярне пасажирське сполучення по залізниці із старою і новою столицями Казахстану — містами Астана і Алмати, столицями Росії — Москвой, України — Києвом.
Летовище
Аеропорт Акжол після реконструкції 1990-х років отримав статус аеропорту міжнародного значення, розташований в 16 кілометрах від міста, біля приміського селища Подстепний.
Здатний приймати повітряні судна типа: Ан-2, Ан-12, Ан-24, Л-410 Іл-76 Ту-134 Ту-154 Як-42 Боїнг-737 Боїнг-757. Окрім внутрішньореспубліканських рейсів, аеропорт Акжол регулярно приймає і відправляє рейси в Москву, Ганновер, Лондон.
Промисловість
Промисловість Уральська представляють галузі енергетики, машинобудування, харчова, борошномельно-круп'яна, легка промисловості, будівельно - матеріальна промисловість. Розвиток машинобудівна промисловість в місті отримала після евакуації з Ленінграда ряду заводів. В результаті був організований завод, що з часом змінив своє номерне ім'я на ім'я Ворошилова (нині «Зеніт»). Більше 40 років історія заводу була пов'язана з ім'ям Петра Олександровича Атояна. У роки війни завод випускав самонавідні торпеди і морські міни, після війни був єдиним заводом, що виробляв тралове озброєння флоту, в 80-х до багаточисельної морської тематики додалося виробництво мобільних пускових установок протикорабельних ракет. Тепер пріоритетний розвиток отримало виробництво військових кораблів і катерів. У 70-і роки в Уральське було організовано виробництво крупнокаліберних кулеметів на заводі «Металіст», приладів для флоту на заводі «Омега» і Уральській філії ЦНІЇ Гідроприбор.
В Уральське функціонує єдине в республіці підприємство по переробці рослинної лікарської сировини -АО «Казахлакріца». На основі солодкового кореня фармацевтичні підприємства виробляють такі ефективні ліки, як генцирам, лікватрон тощо, які мають великий попит на світовому ринку.
У розвитку промисловості міста велике значення має Карачаганакське нафтогазоконденсатне родовище, розташоване за 150 км від Уральська на території Бурлінського району. Це найважливіший об'єкт республіки не лише по газу, але і по видобутку рідких вуглеводів.
Джерела
- "Деловой Уральск" - Частные объявления(купля,продажа,обмен, знакомства), новости
- Студия "Web-Design.kz" Создание и сопровождение сайтов. Казахстан. Уральск.
- Информационный сайт г. Уральска
- Пушкин в Уральске
- Уральск Web
- Портал города Уральск
- UralskForum.com
- Электронный Город Уральска
- Форум города Уральск
- WAP (мобильный) портал Уральска
- Уральский центр Габдуллы Тукая
- Новости и события в Уральске
- ↑ Яицкий городок // Эфемериды — Яя — 1931. — Т. 65.