Уральськ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TjBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: ckb:ئۆرال، کازاخستان
Escarbot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот додав: el:Οράλ
Рядок 107: Рядок 107:
[[ckb:ئۆرال، کازاخستان]]
[[ckb:ئۆرال، کازاخستان]]
[[de:Oral (Stadt)]]
[[de:Oral (Stadt)]]
[[el:Οράλ]]
[[en:Oral, Kazakhstan]]
[[en:Oral, Kazakhstan]]
[[es:Oral (Kazajistán)]]
[[es:Oral (Kazajistán)]]

Версія за 17:13, 12 лютого 2013

Уральськ
рос. Уральск (1775)
рос. Яицкий городок[1]
Герб
Coats of arms of Uralskd
Основні дані
51°14′ пн. ш. 51°22′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 51.367° сх. д. / 51.233; 51.367Координати: 51°14′ пн. ш. 51°22′ сх. д. / 51.233° пн. ш. 51.367° сх. д. / 51.233; 51.367
Країна Казахстан
Регіон Західно-Казахстанська область
Столиця для Західноказахстанська область
Засновано 1584
Площа 700 км²
Населення 216 тис.
Агломерація 275 тис.
Висота НРМ 35 ± 1 м
Міста-побратими Атирау, Плоєшті, Ескішегір, Острава, Оренбург, Ростов-на-Дону
Телефонний код +7 7112
Номери автомобілів L і 07
GeoNames 608668
OSM 215441 ·R (Західноказахстанська область)
Поштові індекси 090000 - 090013
Міська влада
Äkim of Orald Шакимов Булат Адиетович (прежний Сагінбек Муташев)
Вебсайт uralsk.gov.kz
Мапа
Мапа


CMNS: Уральськ у Вікісховищі

Ура́льськ (рос. Ура́льск, каз. Орал)— місто в Європейській частині західного Казахстану, на річці Урал.

Уральськ є адміністративним центром Західно-Казахстанської області, займає північну частину Прикаспійської низовини. Загальна займана площа включаючи передмістя близько 700 квадратних кілометрів. Чисельність населення — 216 тис. осіб з представників 86 національностей, у тому числі 34 % росіян, 54 % казахів.

Загальна площа зелених насаджень міста становить 6000 гектарів. Житловий фонд — 4 млн м².

Уральськ розташований на правому березі середнього перебігу річки Урал і на лівому березі нижньої течії річки Чаган, в живописній степовій рівнині з високими і крутими річковими ярами. Права притока Чагана — річка Деркул, протікає поряд з містом і його передмістям — селищем Деркул. Найвища піднесеність — Свистун-гора, розташована між приміськими селищами Зачаганськ і Круглоозерне.

Історія

Герб Уральська і Уральскої області в XIX сторіччі

'Яїцький городок' був заснований яїцькими козаками в 1584 році (офіційно датою заснування міста вважається 1613 рік). У 1988 році широко святкувалося 375-ліття міста. Він був закладений на півострові між річками Яїк (Урал) і Чаган. Зараз цей район міста називається «Куренями», від слова курень — козачого житла. У 1591 році козаки прийняли підданство Росії, але до Петра мали повну автономію. У 1773—1775 роках яїцькі козаки стали ядром Селянської війни під керівництвом Омеляна Пугачова. Після розгрому повсталих у 1775 році, імператриця Катерина II повеліла перейменувати Яїцьке містечко в Уральськ.

Проте козаки ще не раз починали акції непокори. Так було в 1804, 1825, 1837, 1874 роках. Всі вони жорстоко пригнічувалися урядом.

Уральська область в 1900 році

У ці ж роки в степах довкола Уральська розверталися події пов'язані з національними визвольними повстаннями казахів під головуванням Срима Датова в 1775—1797 роках, Махамбета Утемісова і Ісатая Тайманова в 1836-38 рр.

Основним заняттям жителів міста були рибальство, баштанництво і скотарство. Червона риба давала основний дохід місту, і все його життя було побудоване від одного виду лову до іншого. «Писал я вам когда-то, из Уральска, каким побытом держится здесь промысел рыбный; писал, никак, что багрят у нас рыбицу зимней порой, по льду, когда ложится она почивать на ятовья, как ложится медведь на зиму в берлогу; что плавня бывает осенняя и весенняя: раскидывают сети с бударки, с остроносой, щегольской, тонкой отделки долбленой лодчонки, плывут по реке да наслушивают рукою, когда толкнет в сеть хрящевым носом своим осетр, шип, не то севрюга…» — писав в своєму нарисі «Скачка в Уральске» В. І. Даль.

Велику роль в житті міста грало купецтво. Окрім козаків в місті жило досить велике число татар, існувала Татарська слобода. Татари служили у війську, багато хто був офіцерами. Але основним їх заняттям була торгівля, татари були своєрідною сполучною ланкою між Росією і кочовими родами казахів.

У 1846 році Уральськ був зарахований до розряду великих міст, ставши великим торгівельним центром. До початку XX століття Уральськ адміністративним центром Уральської області, столицею Уральського козачого війська, був частиною Оренбурзької губернії.

У 1894 році до Уральську підведена залізниця, що отримала ім'я Рязансько-уральської, вона дала великий поштовх до подальшого розвитку міста. Окрім бурхливої появи мануфактури і фабрик, поява локомотивного депо стала і каталізатором становлення робочого руху. У 1905 році в Уральську створюються соціал-демократичні і казахські національні організації. У Ханському гаї збираються перші маївки.

До Жовтневої Революції в місті було 15 церков (у передмісті ще 4), 4 мечеті, декілька молітвенних будинків (досить велика кількість козаків продовжувала дотримуватися Старообрядницьких традицій), театр, музей, декілька лікарень і бібліотек, жіноча чоловіча класичні гімназії, реальне училище, вчительська семінарія, безліч шкіл, виходило декілька газет.

У часи Громаданської війни Уральськ знаходився в центрі запеклих боїв, зазнав довготривалої облоги з боку білої Уральської армії, яка складалася з уральських козаків, що не прийняли Радянську владу.

Климат

Клімат в місті різко-континентальний, сухе спекотне літо і снігова холодна зима.


Транспорт

Залізниця

Вперше залізниця була підведена до Уральську в 1894 році. Вокзал, з вежами в стилі середньоазіатських мінаретів, спочатку розташовувався досить далеко від міста, так що Толстой Олексій Миколайович писав, про те що з вокзалу він їхав в місто «.через степ, порослий телеграфними стовпами». Довгий час Уральськ залишався кінцевою станцією залізниці, що сполучала місто з центром Росії, потім СРСР. У 1936 році була збудована гілка до Ілецька, що встановила пряме сполучення з рреештою Казахстану і Сибіром.

У радянський період місто виросло, вокзал знаходиться практично в центральній його частині. У зв'язку із збільшенням кількості пасажирів в 1970-х було потрібно будівництво нового вокзалу, на жаль, старий, пам'ятник архітектури XIX століття, був при цьому знесений.

В даний час існує регулярне пасажирське сполучення по залізниці із старою і новою столицями Казахстану — містами Астана і Алмати, столицями Росії — Москвой, України — Києвом.

Летовище

Аеропорт Акжол після реконструкції 1990-х років отримав статус аеропорту міжнародного значення, розташований в 16 кілометрах від міста, біля приміського селища Подстепний.

Здатний приймати повітряні судна типа: Ан-2, Ан-12, Ан-24, Л-410 Іл-76 Ту-134 Ту-154 Як-42 Боїнг-737 Боїнг-757. Окрім внутрішньореспубліканських рейсів, аеропорт Акжол регулярно приймає і відправляє рейси в Москву, Ганновер, Лондон.

Промисловість

Промисловість Уральська представляють галузі енергетики, машинобудування, харчова, борошномельно-круп'яна, легка промисловості, будівельно - матеріальна промисловість. Розвиток машинобудівна промисловість в місті отримала після евакуації з Ленінграда ряду заводів. В результаті був організований завод, що з часом змінив своє номерне ім'я на ім'я Ворошилова (нині «Зеніт»). Більше 40 років історія заводу була пов'язана з ім'ям Петра Олександровича Атояна. У роки війни завод випускав самонавідні торпеди і морські міни, після війни був єдиним заводом, що виробляв тралове озброєння флоту, в 80-х до багаточисельної морської тематики додалося виробництво мобільних пускових установок протикорабельних ракет. Тепер пріоритетний розвиток отримало виробництво військових кораблів і катерів. У 70-і роки в Уральське було організовано виробництво крупнокаліберних кулеметів на заводі «Металіст», приладів для флоту на заводі «Омега» і Уральській філії ЦНІЇ Гідроприбор.

В Уральське функціонує єдине в республіці підприємство по переробці рослинної лікарської сировини -АО «Казахлакріца». На основі солодкового кореня фармацевтичні підприємства виробляють такі ефективні ліки, як генцирам, лікватрон тощо, які мають великий попит на світовому ринку.

У розвитку промисловості міста велике значення має Карачаганакське нафтогазоконденсатне родовище, розташоване за 150 км від Уральська на території Бурлінського району. Це найважливіший об'єкт республіки не лише по газу, але і по видобутку рідких вуглеводів.

Джерела

  1. Яицкий городок // Эфемериды — Яя — 1931. — Т. 65.