Парадокс близнят: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Посилання на джерела
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Посилання на джерела
Рядок 64: Рядок 64:
|сторінки=
|сторінки=
|видавництво=Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга
|видавництво=Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга
|знаходження=Москва.
| розміщення=Москва.
|посилання=
|посилання=
}}
}}

Версія за 11:45, 11 травня 2013

Парадокс близнят — суперечлива на перший погляд задача з теорії відносності.

Парадокс близнят[1] сформулював 1911 року Поль Ланжевен. Розв'язок опублікував 1918 року Альберт Ейнштейн[2]

Формулювання

Один із двох близнюків вирушає в космічну подорож до далекої зірки, рухаючись зі швидкістю, близькою до швидкості світла, а потім повертається. Завдяки тому, що час у пов'язаній із космічним кораблем системі відліку йде повільніше, ніж у системі, пов'язаній із Землею, то його брат постарів набагато більше, ніж він сам. Справді, час у системі корабля визначається формулою

,

де  — час у системі корабля,  — час на Землі, v — швидкість руху корабля, c — швидкість світла. При час у системі корабля малий .

З іншого боку, він може вважати, що залишався непорушним, а Земля спочатку віддалилася від нього, а потім повернулася. Тоді, з його погляду, саме його брат здійснив мандрівку майже зі світловою швидкістю, а, отже, саме його брат повинен залишитися набагато молодшим.

Розв'язок

У межах спеціальної теорії відносності (СТВ) розв'язати парадокс неможливо. Проте парадокс знаходить своє пояснення у межах загальної теорії відносності (ЗТВ). Слід врахувати, що тільки один з братів рухався з прискоренням, а, отже, ситуація не симетрична. Саме він і має залишитися молодшим свого брата, який перебував у інерційній системі відліку.

Перший експеримент, що мав підвертити відповідний ефект, було поставлено 1971 року[3][4]. В межах похибки вимірів передбачення ЗТВ було підтверджено. Подібні експерименти (із дедалі вищою точністю) також підтвердили правильність розрахунків (із точністю 0,01%).

Примітки

  1. Парадокс близнят // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 340. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Einstein, A. (1918) «Dialog über Einwände gegen die Relativitätstheorie», Die Naturwissenschaften 48, pp697-702, 29 November 1918
  3. Around - the world atomic clocks: Predicted relativistic time gains. Science. v.177: p.166. 1972. {{cite journal}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); |pages= має зайвий текст (довідка) (англ.)
  4. Around - the world atomic clocks: Observed relativistic time gains. Science. v.177: p.168. 1972. {{cite journal}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); |pages= має зайвий текст (довідка) (англ.)

Джерела

М.В.Сажин. 4.Эксперименты по ОТО. У Рецензенты: др. физ. мат. наук В.Е.Жаров, др. физ. мат. наук К.В. Куимов. (ред.). Теория относительности для астрономов (російською) . Москва.: Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |пубрік=, |пубдата=, |посилання= та |авторлінк= (довідка); Текст «пубмісяць» проігноровано (довідка)

Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA