Буданівський замок: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
стильові правлення, оформлення, правопис
Рядок 21: Рядок 21:
| веб-сторінка =
| веб-сторінка =
}}
}}
'''Буданівський замок''' — фортифікаційна споруда у селі [[Буданів|Буданові]] (колись містечку) [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської области]].
'''Буданівський замок''' — фортифікаційна споруда у селі (колишньому містечку) [[Буданів|Буданові]] [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]].


== Опис замку ==
== Опис замку ==


[[Файл:Вежа Буданівського замку.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вежа замку]]
[[Файл:Вежа Буданівського замку.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Вежа замку нині]]


Замок височить на [[Замкова гора (Буданів)|Замковій горі]], підступи до якої утруднюють природні перешкоди.
Замок височить на [[Замкова гора (Буданів)|Замковій горі]], підступи до якої утруднюють природні перешкоди.
Рядок 33: Рядок 33:
== Історія ==
== Історія ==


Перший дерев'яний замок у Буданові (Будзанові) був зведений його власником [[Якуб Будзановський|Якубом Будзановським]]. На початку XVII століття на місці зруйнованого кримськими [[Татари|татарами]] дерев'яної, споруджують муровану фортецю.
Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником [[Якуб Будзановський|Якубом Будзановським]]. На початку XVII століття на місці зруйнованого кримськими [[Татари|татарами]] дерев'яної, споруджують муровану фортецю.


У 1631 році замок перейшов у володіння А.Сєнінського, потім — до родини Лєвочинських.
У 1631 році замок перейшов у володіння А.Сєнінського, потім — до родини Лєвочинських.


Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни українського народу]] 1648-1653 рр. під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки 1651 р. був здобутий). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: "тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими".
Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни українського народу]] [[1648]]–[[1653]] років. під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки [[1651]] року був здобутий). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку [[1661]] року свідчить: «тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими».


[[Файл:Буданівський замок.jpg|thumb|250px|left|Замок до [[Перша світова війна|Першої світової війни]]]]
Замок відбудували, але турецька армія паші [[Ібрагім-паша|Ібраґіма Шишмана]] в [[1675]] р. потужними [[артобстріл]]ами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі [[Погибниця]]. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. У 1765 р. [[Евстахій Потоцький]] на догоду своїй дружині Марії з Ковтських подарував Буданівський замок черницям, виділив кошти на його переобладнання під монастир.
[[Файл:Буданівський замок.jpg|thumb|200px|left|Замок до першої світової]]


Замок відбудували, але турецька армія паші [[Ібрагім-паша|Ібраґіма Шишмана]] в [[1675]] році потужними [[артобстріл]]ами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі [[Погибниця]]. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. У [[1765]] році [[Евстахій Потоцький]] на догоду своїй дружині Марії з Ковтських подарував Буданівський замок черницям, виділив кошти на його переобладнання під монастир.
У [[1846]] р. монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.
[[Файл:Coat of arms of Budaniv.gif|thumb|100px|[[Герб Буданова]]]]


У [[1846]] році монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.
Після Другої світової, в 1956 р. відновлений комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.


== Герб Буданова ==
[[Файл:Coat of arms of Budaniv.gif|thumb|125px|[[Герб Буданова]]]]


Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], в [[1956]] році відновлений замковий комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.
Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 р. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком...

== Замок на гербі Буданова ==

Сучасний герб Буданова затверджений [[25 березня]] [[1999]] року. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком…


== Література ==
== Література ==

* ''М. Й. Рутинський.'' [[Замковий туризм в Україні]]. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. Київ, 2007
* ''М. Й. Рутинський.'' [[Замковий туризм в Україні]]. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — К., [[2007]].
* ''K.Blaschke.'' Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 {{lang-pl|}}
* ''K.Blaschke.'' Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, [[2009]].- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 {{lang-pl|}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 60: Рядок 63:
* http://ua.vlasenko.net/budaniv/index.html
* http://ua.vlasenko.net/budaniv/index.html
* [http://www.irp.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=257:2009-10-30-14-48-08&catid=86:2009-10-29-10-02-51 Буданівський замок]
* [http://www.irp.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=257:2009-10-30-14-48-08&catid=86:2009-10-29-10-02-51 Буданівський замок]
* [http://www.aptekagal.com.ua/show_article.php?year=2007&month=18&num=11 Буданів: кар’єра замку]
* [http://www.aptekagal.com.ua/show_article.php?year=2007&month=18&num=11 Буданів: кар'єра замку]
* [http://ukrainaincognita.com/ternopilska-oblast/terebovlyanskyi-raion/budaniv/budaniv Буданів] на сайті Україна Інкогніта
* [http://ukrainaincognita.com/ternopilska-oblast/terebovlyanskyi-raion/budaniv/budaniv Буданів] на сайті Україна Інкогніта



Версія за 14:04, 7 серпня 2013

Буданівський замок

49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700Координати: 49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700
Тип шато
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Тернопільська область Тернопільська область, Буданів
Матеріал кам'яний
Засновник Станіслав Конєцпольський
Будівництво поч. XVII ст. — 
Стан руїна
Буданівський замок. Карта розташування: Україна
Буданівський замок
Буданівський замок (Україна)
Мапа

CMNS: Буданівський замок у Вікісховищі

Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі (колишньому містечку) Буданові Теребовлянського району Тернопільської області.

Опис замку

Файл:Вежа Буданівського замку.jpg
Вежа замку нині

Замок височить на Замковій горі, підступи до якої утруднюють природні перешкоди.

Збереглися дві наріжні конусоподібні башти з двома ярусами гарматних амбразур, що зводяться на висоту п'ятиповерхового будинку. Поряд з баштами збереглися фрагменти замкових мурів та старі келійні корпуси, переобладнані із замкових казарм, що тягнуться до костелу.

Історія

Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником Якубом Будзановським. На початку XVII століття на місці зруйнованого кримськими татарами дерев'яної, споруджують муровану фортецю.

У 1631 році замок перейшов у володіння А.Сєнінського, потім — до родини Лєвочинських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 16481653 років. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки 1651 року був здобутий). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: «тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими».

Замок до Першої світової війни

Замок відбудували, але турецька армія паші Ібраґіма Шишмана в 1675 році потужними артобстрілами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі Погибниця. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. У 1765 році Евстахій Потоцький на догоду своїй дружині Марії з Ковтських подарував Буданівський замок черницям, виділив кошти на його переобладнання під монастир.

У 1846 році монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.

Файл:Coat of arms of Budaniv.gif
Герб Буданова

Після Другої світової війни, в 1956 році відновлений замковий комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.

Замок на гербі Буданова

Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 року. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком…

Література

  • М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — К., 2007.
  • K.Blaschke. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

Посилання