Апсиди

1 Земля, 2 орбіта супутника, 3 супутник Землі, 4 лінія земного екватора, 5 вісь обертання Землі, 6 перигей, 7 апогей, 8 лінія апсид

Перице́нтр та апоце́нтр (грец. περί «пери» — біля, грец. από «апо» — з, від (частина складного слова, що означає заперечення й відсутність чого-небудь), лат. centrum — центр) — найближча та найвіддаленіша точки орбіти навколо центрального небесного тіла.

Раніше також вживаним було узагальнювальне поняття апсида (грец. ἁψίς — дуга, петля, зведення). Лінія апсид — лінія, що сполучує перицентр і апоцентр; для еліптичної орбіти лінія апсид збігається з великою віссю еліпса.

У Сонячній системі відповідні точки орбіт мають свої особливі назви:

• На орбітах навколо Сонця найближчу до нього точку називають перигеліем, а найвіддаленішу - афелій.

• На орбітах Місяця й штучних супутників Землі — відповідно перигей та апогей.

• На орбітах супутників інших планет:
  • Місяця — периселеній та апоселеній,
  • Марса — періарій та апоарій,
  • Юпітера — перійовій та апойовій,
  • Сатурна — перикроній та апокроній.

На орбітах подвійних зір відповідні точки називають періастром та апоастром.

Перигей та апогей

Периге́й (грец. περίγειος, букв. «навколоземний») — найближча до Землі точка навколоземної орбіти небесного тіла, зазвичай Місяця або штучного супутника Землі.

Збурюючі сили викликають зміну положення перигея в просторі. Так, унаслідок дії збурюючої сили Сонця перигей Місяця рухається по орбіті в ту ж сторону, що і Місяць, здійснюючи повний оберт за 8,85 роки. Переміщення перигея штучних супутників Землі обумовлене головним чином відмінністю форми Землі від кулі, причому величина і напрям цього руху залежать від нахилу площини орбіти супутника до площини земного екватора.

Відстань від перигея до центру Землі називається перигейною відстанню.

Апоге́й (від грец. απόγεια, букв. «від землі») — точка еліптичної навколоземної орбіти небесного тіла, зазвичай Місяця або штучного супутника Землі, найвіддаленіша від центру Землі.

Точка апогею прямо протилежна точці перигею, бо обидві ці точки — кінці лінії апсид і змінюють своє положення із зміною положення лінії апсид. Таким чином, зміна напряму лінії апогею, наприклад, Місяця безпосередньо виходить із зміни положення перигея її орбіти. Що стосується відстані точки апогею, та зміна цієї відстані залежить від змін ексцентриситету місячної орбіти і її великої осі.