Очікує на перевірку

Орбіта Місяця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Орбіта Місяця — траєкторія, за якою Місяць обертається навколо спільного з Землею центру мас, розташованого приблизно за 4700 км від центру Землі[1]. Кожен оберт займає 27,3 земних діб і називається сидеричним місяцем. У середньому Місяць віддалений від центру Землі на 60 земних радіусів, що становить 385000 км. Маючи орбітальну швидкість 1,023 км/с, Місяць на небосхилі щогодину переміщається на 0,5 ° щодо зірок, що приблизно збігається з його видимим діаметром. На відміну від більшості супутників планет Сонячної системи, орбіта Місяця практично лежить у площині екліптики (нахил всього 5,1 °), а не в площині земного екватора.

До середини 2020-х на орбіті Місяця може з'явитися космічна станція NASA. Аґентство співпрацює з компаніями на кшталт Moon Express, щоб почати наукові дослідження на Місяці.[2]

Параметр орбіти Значення
Велика піввісь 384 748  км[3]
Середня відстань між центрами Землі і Місяця 385 000  км[4]
Відстань в перигеї ~ 362600  км
(356400 — 370400  км)
Відстань в апогеї ~ 405400  км
(404000 — 406700  км)
Середній ексцентриситет 0.0549006
(0,026 — 0,077)[5]
Середній нахил орбіти до екліптики 5,14 °
(4,99 — 5,30)[5]
Середній нахил осі обертання 6.58°
Середнє нахил місячного екватора до екліптики 1,543 °
Період місячної прецесії 18,5996 років

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gerald North. Observing the Moon: The Modern Astronomer's Guide. — Cambridge University Press, 2000. — P. 3. — ISBN 9780521622745.
  2. 2020 року NASA запустить постійну станцію на орбіті Місяця. Tokar.ua (укр.). 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  3. M. Chapront-Touzé, J. Chapront (1983). The lunar ephemeris ELP-2000. Astronomy & Astrophysics. 124: 54. Bibcode:1983A&A...124...50C.
  4. M. Chapront-Touzé, J. Chapront (1988). ELP2000-85: a semi-analytical lunar ephemeris adequate for historical times. Astronomy & Astrophysics. 190: 351. Bibcode:1988A&A...190..342C.
  5. а б Jean Meeus, Mathematical astronomy morsels (Richmond, VA: Willmann-Bell, 1997) 11–12.