Збігнев Олесницький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 82: Рядок 82:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#C3 Oleśniccy (01)] {{lang-pl|}}
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/olesniccy01.html#C3 Oleśniccy (01)] {{lang-pl|}}
{{ukr-bio-stub}}
{{poland-bio-stub}}


{{DEFAULTSORT:Олесницький, Збігнєв}} [[Категорія:Олєсніцькі]]
{{DEFAULTSORT:Олесницький, Збігнєв}} [[Категорія:Олєсніцькі]]

Версія за 10:04, 12 травня 2015

Збіґнєв Олесницький
пол. Zbigniew Oleśnicki
Псевдо Zbigniew z Oleśnicy
Народився 5 грудня 1389(1389-12-05)
Сєнно,
Польща Королівство Польське
Помер 1 квітня 1455(1455-04-01) (65 років)
Сандомир,
Польща Королівство Польське
Поховання катедра святих Станіслава і Вацлава
Країна  Королівство Польське
Національність поляк
Діяльність дипломат, католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Ягеллонський університет
Учасник Велика війна 1409-1411
Титул єпископ краківський,
титулярний кардинал Санта Пріска
Посада кардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник
Термін 14231455
Конфесія католицизм
Рід Олесницькі гербу Дембно[d]
Батько Ян з Олесниці
Мати Доброхна з Рожнова[2]
Брати, сестри Ян Ґловач-Олешніцький
Герб
Герб

Герб Збіґнєва Олесницького — Денбно

Збі́ґнєв Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki), (5 грудня 1389, Сєнно — 1 квітня 1455, Сандомир) — єпископ краківський (14231455), перший кардинал польського походження (з 1449 року). Реґент Польського королівства (14341447), впливовий державний діяч та дипломат.

Біографія

Народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського щляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.

За повідомленнями Яна Длуґоша[3], брав участь у Ґрюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Яґайлу, закривши його щитом.

По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика.

18 грудня 1423 року був висвячений на капелана, наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.

З. Олесницький проявив себе як вправний політик та дипломат, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. В березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.

1439 року Папа Евґеній IV призначив Збіґнєва Олесницького кардиналом (став першим польським ієрархом, який прийняв цей титул).

Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Яґеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ Святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.

Помер 1 квітня 1455 року. Похований у Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.

У літературі

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[4]

Примітки

  1. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  2. Oleśniccy (01) [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  3. Ян Длугош. Грюнвальдская битва. — М.: Изд. АН СССР, 1962 [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  4. Опільський Юліан. Сумерк / Темні віки.— К.: Україна, 1993.— 444 с.— С. 169–180. ISBN 5-319-01070-2

Джерела

Посилання