Гілка червоних гігантів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Olvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Не плутати|асимптотичне відгалуження гігантів|асимптотичним відгалуженням гігантів}} |
{{Не плутати|асимптотичне відгалуження гігантів|асимптотичним відгалуженням гігантів}} |
||
[[Файл:Stellar evolutionary tracks-ukr.svg|міні||350пкс|[[Еволюція зір|Еволюційні треки]] зір різної маси на стадіях після стадії головної послідовності]] |
[[Файл:Stellar evolutionary tracks-ukr.svg|міні||350пкс|[[Еволюція зір|Еволюційні треки]] зір різної маси на стадіях після стадії головної послідовності]] |
||
'''Відгалу́ження черво́них гіга́нтів''' (ВЧГ) - послідовність на [[Діаграма Герцшпрунга—Рассела|діаграмі Герцшпрунга—Рассела]], що утворена [[еволюція зір#Classify stars by mass|зорями малої та проміжної маси]], які перебувають на стадії горіння гідрогену у сферичному шарі навколо ізотермічного гелієвого ядра<ref name="aes-evo"></ref><ref name="Pettini"/>. Іноді його називають також ''першим відгалуженням гігантів'' (на відміну від |
'''Відгалу́ження черво́них гіга́нтів''' (ВЧГ) - послідовність на [[Діаграма Герцшпрунга—Рассела|діаграмі Герцшпрунга—Рассела]], що утворена [[еволюція зір#Classify stars by mass|зорями малої та проміжної маси]], які перебувають на стадії горіння гідрогену у сферичному шарі навколо ізотермічного гелієвого ядра<ref name="aes-evo"></ref><ref name="Pettini"/>. Іноді його називають також ''першим відгалуженням гігантів'' (на відміну від [[Асимптотичне відгалуження гігантів|асимптотичного відгалуження гігантів]] — АВГ). |
||
== Еволюція == |
== Еволюція == |
||
Версія за 02:12, 6 листопада 2015
Відгалу́ження черво́них гіга́нтів (ВЧГ) - послідовність на діаграмі Герцшпрунга—Рассела, що утворена зорями малої та проміжної маси, які перебувають на стадії горіння гідрогену у сферичному шарі навколо ізотермічного гелієвого ядра[1][2]. Іноді його називають також першим відгалуженням гігантів (на відміну від асимптотичного відгалуження гігантів — АВГ).
Еволюція
Перебування зорі на головній послідовності завершується, коли більша частина гідрогену в ядрі перетворюється на гелій. Термоядерні реакції в такому ядрі майже припиняються й воно починає стискатися. На відгалуження червоних гігантів зорі потрапляють через порівняно коротку стадію субгіганта. На цьому шляху ядро зорі переходить у вироджений стан, а її оболонка починає охолоджуватися й розширюватися [2].
Коли температура зовнішніх шарів упаде нижче приблизно 5000 К, оболонка стає повністю конвективною. Це призводить до збільшення світності й еволюційний трек зорі починає прямувати вгору, майже вертикально. Фактично, зоря повторює шлях, яким свого часу потрапила на головну послідовність, але долає його у зворотному напрямку. Спалений у шарі гідроген перетворюється на гелій та збільшує інертне ядро. Для зорі з масою 1 M☉ ця стадія триватиме близько півмільярда років. Рух зорі на діаграмі поступово прискорюється[2].
На вершині відгалуження, коли маса гелієвого ядра сягає 0,4 — 0,5 M☉ в ядрі починається загоряння гелію . Внаслідок цього температура зовнішніх шарів дещо зростає й на діаграмі зоря пересувається вліво, у напрямку горизонтального відгалуження[1].
Особливості зір ВЧГ
Див. також
Джерела
- ↑ а б Еволюція зір // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 142—144. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б в M. Pettini. 13.2 The Red Giant Branch (PDF). Structure and Evolution of Stars. Процитовано 23.02.2015.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|ссылка=(довідка)(англ.)
