Вовкун Василь Володимирович

Міністр культури і туризму України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Народився	16 червня 1957(1957-06-16) (66 років) Мацошин Україна
Відомий як	політик
Країна	Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Політична партія	Наша Україна — Народна самооборона
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Вовку́н Васи́ль Володи́мирович (нар.16 червня 1957, Мацошин) — український режисер, сценарист, культуролог. Міністр культури і туризму України у 2007–2010 роках, генеральний директор-художній керівник Львівського національного театру опери та балету.

Працює у всіх жанрах мистецтва, часто синтезуючи їх, притаманний експериментальний погляд у майбутнє через осмислення часу минулого і сьогоднішнього.

Біографія

Народився 16 червня 1957 р. (с. Мацошин, Жовківський район, Львівської області).

1972 р. — закінчив Мацошинську восьмирічну школу.

1974 р. — закінчив Нестерівську Жовківську середню школу № 1.

1976 р. — акторський факультет студії театрального мистецтва при Львівському академічному українському драматичному театрі ім. М.Заньковецької (майстерня С.Данченка, О.Ріпка, А.Ротенштейна).

1976–1977 рр. — актор Вінницького українського музично-драматичного театру ім. М.Садовського.

1977–1981 рр. — акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. (фах — актор драми і кіно. Майстерня І.Зимньої).

1981–1989 рр. — актор Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.

1989–1994 рр.  — актор Київського театру — студії «Будьмо!».

1988 р. — член Спілки театральних діячів України.

1994–1998 рр. — головний режисер — постановник Українського державного центру культурних ініціатив Мінкультури України.

1994–2005 рр. — засновник та художній керівник режисерської майстерні мистецького агентства «Мистецьке агентство „Арт Велес“».

1996 р.— член Українського національного комітету Міжнародної ради з організації фольклорних фестивалів.

2002–2003 рр. — перший заступник Голови Національної Спілки театральних діячів України.

1994–2005 рр. — художній керівник Державного підприємства «Україна мистецька».

2005–2007 рр. — художній керівник Державного підприємства «Державне концертне агентство „Україна“».

2006–2007 рр. — заступник голови національної ради з питань культури і духовності при Президентові України.

2007 р. — художній керівник Мистецького Агентства «V-ART».

2007–2010 рр. — міністр культури і туризму України.

2007 р. — професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

У грудні 2007 призначений на посаду міністра культури і туризму в уряді Тимошенко.

22 лютого 2017 року призначений генеральним директором-художнім керівником Львівського національного театру опери та балету,.

Почесні звання та відзнаки

• Заслужений діяч мистецтв України (1998 р.)
• Народний артист України (2007)
• Орден «За заслуги» II ступеня (2017)
• Орден «За заслуги» III ступеня (2005)
• Найкращий режисер музичних видовищ України (1994, фестиваль «Нові зірки старого року»)
• Найкращий режисер масових видовищ України (1997, 1998, 1999, "Національний музичний рейтинг «Профі»)
• Премія Золотий тризуб за експериментальність у сучасному українському мистецтві у номінації «Режисер» (1997).

Церковні відзнаки

• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (2006) (УПЦ КП)
• Орден "Христа Спасителя" ступеня (2007) (УПЦ КП)
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня (2010) (УПЦ КП)

Творчий доробок

Головний режисер — постановник більше 300 культурно-мистецьких подій: мистецьких видовищ, неомістерій, класичних опер, державних, релігійних та професійних свят, народних дійств, вітчизняних та міжнародних конкурсів і фестивалів, молодіжних масових акцій, альтернативних концертів, днів української культури і мистецтва у Німеччині, Франції, Китаї, Словаччині, Польщі, Сербії, Грузії, Азербайджані..

мистецьких видовищ:

• опери-ораторії І.Стравінського «Цар Едіп» (1996, м. Славутич; 1998, Київ)
• містеріального шоу-дійства «Золоті ворота тисячоліть» (1999, Київ)
• Мега — Шоу «Спілкування заради Майбутнього» за кантатою К.Орфа «Карміна Бурана» (2007, Київ)
• Дні вшанування пам'яті жертв голодомору — геноциду 1932—1933 рр. в Україні: скорботна хода, Національна хвилина пам'яті, музично-світлова інсталяція під час Всеукраїнської акції «Засвіти свічку!» (2004–2012) Київ)

неомістерій:

• «Я. (Романтика)» за М.Хвильовим (1993), «Знай себе» за П.Тичиною (1994), «Я не хочу вертатись в СРСР» за І.Багряним (1996), «Сповідь» за М.Рильським (1995), «Знай себе» за Г.Сковородою (2002), «Нічні концерти» за М.Бажаном (1994—1999), «Білий птах» за І.Миколайчуком (2006), «Ті, що походять від сонця» за В.Павліковським (2007), «Ярмарок» за В.Зубицьким (2006), «Зірка Полин» (1997) та інших.

ораторій:

• Є.Станковича «Панахида за померлими з голоду» (2004—2005)
• Б.Бріттена «Воєнний реквієм» (2004)
• Ю.Ланюка «Скорботна мати» (2008)

класичних опер:

• Джузеппе Верді «Бал — маскарад», Львівська Національна Опера. (2005)
• Бенджамін Бріттен «Поворот гвинта» Національна консерваторія ім. П.Чайковського. (2005)
• Костянтин Данькевич «Богдан Хмельницький» Донецька Національна Опера. (2005)

головний режисер-постановник:

• інавгурації Президента Віктора Ющенка (2005)
• арт-шоу «Україна — серце Європи» — церемонія відкриття пісенного конкурсу «Євробачення-2005 в Україні»

фестивалів і конкурсів:

• Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (1989–1995)
• Міжнародного конкурсу артистів балету імені С.Лифаря (1993–1996)
• Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» (Луцьк, 1994, 1998)
• Фестивалю традиційної народної творчості «Покуть» (Харків, 1996, 1998)
• Літературно-мистецького фестивалю «Лесина осінь» (1994–2007, Ялта)
• Фестивалю української культури у Польщі (Сопот, 2000–2007)

автор п'єс:

• «Батьківські пороги» за Григором Тютюнником (1985)
• «Поранкова душа» за Ольгою Кобилянською (1988)

автор книг:

• «Морозяне щастя» (Київ. «Молодь»,1991)
• «Фрески» (Львів, «Кальварія» 2001)
• «Паралельні видива» у 2 томах (Київ, 2007)

колекціонер українського народного одягу, наївного живопису, кераміки

виставки:

• «Незалежне мовчання» (ПМ Український Дім (2001), Ялтинський державний об'єднаний історико-літературний музей (2003), галерея «Родовід» (2004)
• «Коло» (Національний музей українського мистецтва (2002).
• Дні української культури в Грузії (2004).
• «Кольори та мелодії українських свят» (ПМ Український дім (2005—2006), Харків, Дніпропетровськ, Кіровоград, Суми, Полтава, Одеса, Миколаїв, Сімферополь, Севастополь, Херсон, Запоріжжя, Ялта, «Український музей» м. Вінніпег (Канада) — 2007 р.

Кандидат культурології : Дисертація: "Український авангард в контексті західноєвропейських культуротворчих процесів (10-х — початку 30-х рр. ХХ ст.) (2011)

Посилання

• Офіційний сайт
• Відкрита Україна
• Кальварія
• Василь Вовкун: Українська культура має пласти, з якими може виходити у європейський культурний простір
• Василь Вовкун: «У наш час мистецтво випереджає політику»
• Гетьман для донецьких
• Василь Вовкун: «Ми не відмовимося від дублювання радянських фільмів»