Білозір Оксана Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксана Володимирівна Білозір
Оксана Володимирівна Білозір

Час на посаді:
16 травня 2005 — 27 вересня 2005
Президент   Віктор Ющенко
Попередник
Наступник Ігор Ліховий

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 16 травня 2005
Президент Віктор Ющенко
Попередник Юрій Богуцький
Наступник

Народилася 30 травня 1958(1958-05-30) (58 років)
Смига, Дубенський район, Рівненська область, УРСР, СРСР СРСР
Політична партія Блок Петра Порошенка
Релігія догналізм[1]

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Оксана Володимирівна Білозі́р (дівоче прізвище — Розумкевич; *30 травня 1957, Смига) — народна артистка України (1994); колишній народний депутат України, голова Всеукраїнської громадської організації «Українська взаємодопомога»2003); заступник голови Національної комісії з питань закордонних українців (з 2006). Після виходу з «Нашої України» — член Президії Єдиного Центру.

Батько — Володимир Йосипович Розумкевич (нар.1930) — пенсіонер; мати Ніна Василівна (19332004); чоловік Роман Степанович Недзельський (нар. 10 червня 1967) — генеральний продюсер ДП «Україна гастрольна»; колишній чоловік — композитор Ігор Білозір; сини Андрій Ігорович Білозір (нар. 21 лютого 1982)— від першого шлюбу та Ярослав Романович Недзельський — від другого шлюбу.

Освіта[ред.ред. код]

Закінчивши Яворівську музичну школу, Оксана Білозір (30.05.57) навчалася у Львівському музично-педагогічному училищі ім. І.Колеси (1976), згодом у Львівській консерваторії (1981)[2].

Дипломатична академія України при МЗС України (1999), магістр зовнішньої політики та дипломатії.

Володіє польською, англійською мовами.

Музична кар'єра[ред.ред. код]

У 1977 році вона стала солісткою самодіяльного ВІА «Ритми Карпат» (ПК автобусного заводу), котрий через два роки був запрошений в повному складі до філармонії і перейменований на «Ватру». Разом з ансамблем Оксана стала лауреатом фестивалю «Молоді голоси» та всесоюзного огляду творчої молоді, згодом удостоєна звання Заслуженої артистки України[2].

З 1979 — солістка вокально-інструментального ансамблю «Ватра» з 1994 — солістка групи «Оксана».

Основу репертуару Оксани складали поп-обробки народних пісень та пісні тодішнього її чоловіка Ігоря Білозіра, більшість з яких стали хітами.

У 1985 році Оксана Білозір з «Ватрою» записала першу сольну платівку-міньйон, через три роки — диск-гігант в дуеті з Віктором Морозовим «Ой, там у Львові, на Високім Замку». В 1990 році Оксана Білозір виконала найпопулярнішу з своїх пісень — візитку «Україночка» Геннадія Татарченка. В тому ж році вона створила власний ансамбль «Оксана».

В 1993 році в Канаді вийшов компакт-диск Оксани Білозір «Україночка». В Україні Оксанин компакт-диск з'явився через два роки — лейбл НАК випустив збірник «Нові і найкращі пісні …».

В 1994 році співачці присвоєне звання Народної артистки України. На той час вона здивувала своїх шанувальників новою програмою «Карнавал», створеною разом з музикантами гурту «Світязь» — Анатолієм Говорадлом та Дмитром Гершензоном.

Влітку 1996 року Оксана Білозір перебралася до Києва і стала викладати в Інституті культури і мистецтв. Наприкінці літа 1998 року лейбл «Караван CD» випустив черговий компакт-диск співачки — «Для тебе». Наступного року побачив світ альбом реміксів найкращих пісень Оксани Білозір «Чарівна бойківчанка».

В 1999 році співачка закінчила дипломатичну академію при МЗС України з дипломом магістра зовнішньої політики і дипломатії.

Наприкінці 2000 року з'явився новий компакт-диск «Горобина ніч», складений традиційно як з нових пісень, так і зі старих реміксів. Навесні 2001-го Оксана Білозір розпочинає співпрацю з продюсером Віталієм Климовим та аранжувальником Дмитром Ципердюком (екс-«Морра», «Ла Манш», зараз — «Dazzle Dreams») і в черговий раз осучаснює свою творчість.

Основу нового репертуару складають як пісні самого Ципердюка, так і переосмислені старі хіти Ігоря Білозіра. Записаний в одній з найбільших московських студій звукозапису SBI Records (колишнього ватрівця Ігоря Бабенка) хіт «Лелеки» на початку 2002-го був виданий на CD-синґлі. Паралельно НАК в черговий раз перевидав і (дещо змінені) альбоми «Нові і найкращі пісні …» та «Для тебе»[2].

Дискографія[ред.ред. код]

Творчий доробок: 15 компакт-дисків, 1 DVD, 10 музичних фільмів.

  • Ой, там у Львові, на Високім Замку (1988)
  • Через зiроньку ясну (1992)
  • Горобина ніч (2001)
  • Для тебе (2002)
  • Нові та найкращі (2002)
  • Назад у майбутнє (2003)
  • Подивись мені в очі (2007)
  • Золоті пісні

Політична кар'єра[ред.ред. код]

Народний депутат України Верховної Ради 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 44 в списку. На час виборів: професор катедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, член НСНУ. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007); член Комітету у закордонних справах (з грудня 2007), голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин (з січня 2008).

Народний депутат України Верховної Ради 5-го скликання з 25 травня 2006 до 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 19 в списку. На час виборів: професор кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, член НСНУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006), заступник голови (з липня 2006); голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 8 червня 2007.

Народний депутат України Верховної Ради України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 3 березня 2005 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 70 в списку. На час виборів: завідувач кафедри естради факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійна. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002); член Комітету у закордонних справах (з червня 2002), голова підкомітету з євроатлантичного співробітництва. Склала депутатські повноваження 3 березня 2005.

4 лютого — 16 травня 2005 — Міністр культури і мистецтв України. 16 травня — 27 вересня 2005 — Міністр культури і туризму України. У жовтні особиста прес-служба заявила про отруєння Оксани. «Це був замах на моє життя», — переконана екс-міністр[3].

Згодом провела рік у лікарні «Феофанія», три роки мала інвалідність. За фактом випадку порушено кримінальну справу, але згодом закрито на прохання самої Оксани.

Оксана Білозір включена до списку партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“» під № 80[4]. 13 травня 2016 року Центральна виборча комісія України визнала обраною депутатом Верховної Ради України Оксану Білозір[5]. 17 травня 2016 року Оксана Білозір приступила до обов'язків депутата Верховної Ради України[6]. Білозір зареєстрована депутатом після дострокового припинення депутатських повноважень голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, призначеного 12 травня генеральним прокурором України.

Голова Соціально-християнської партії (березень 2004 — березень 2005).

Член президії Ради НС «Наша Україна» (березень — листопад 2005), Ради НС «Наша Україна» (березень 2005 — лютий 2008).

Член Президії партії «Єдиний Центр» (з березня 2008).

Народний посол України (1999).

Захоплення: нарди, туризм (італійські Альпи), лижний спорт.

Цікаві факти[ред.ред. код]

20 травня 2016 року фотокореспонденти зафіксували, що Оксана Білозір прийшла на роботу до Верховної Ради України з сумкою французького бренду Celine орієнтовною вартістю $6 500 або 162 000 гривень[7][8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Співаки України Це незавершена стаття про українського співака.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.