Атлант (анатомія): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення, уточнення
оформлення
Рядок 2: Рядок 2:
{{Otheruses|Атлас}}
{{Otheruses|Атлас}}
[[Файл:gray86.png|thumb|300px|Атлант]]
[[Файл:gray86.png|thumb|300px|Атлант]]
'''Атла́нт''', або '''а́тлас''' ({{lang-la|atlas}}) — перший [[шийний відділ хребта|шийний хребець]] у хребетних, крім [[риби|риб]], який з'єднується з потиличною кісткою [[череп]]а. Названий на честь [[Атлас (міфологія)|Атланта]] (''Ατλας'', [[родовий відмінок|род. відм.]] ''Ατλαντος'') з грецької міфології. Позначається «C-1» (від {{lang-la|collum}} — «шия».
'''Атла́нт''', або '''а́тлас''' ({{lang-la|atlas}}) — перший [[шийний відділ хребта|шийний хребець]] у хребетних, крім [[риби|риб]], який з'єднується з потиличною кісткою [[череп]]а. Названий на честь [[Атлас (міфологія)|Атланта]] ({{lang-el2|Ατλας}}, [[родовий відмінок|род. відм.]] {{lang-el2|Ατλαντος}}) з грецької міфології. Позначається «C-1» (від {{lang-la|collum}} — «шия»).


== Морфологія ==
== Морфологія ==

Версія за 21:51, 19 листопада 2017

Атлант

Атла́нт, або а́тлас (лат. atlas) — перший шийний хребець у хребетних, крім риб, який з'єднується з потиличною кісткою черепа. Названий на честь Атланта (Ατλας, род. відм. Ατλαντος) з грецької міфології. Позначається «C-1» (від лат. collum — «шия»).

Морфологія

Має вигляд кільця і може обертатися навколо зубоподібного відростка осьового хребця (епістрофея), що дає їм змогу повертати голову в різні боки. У атласа розрізняють бокові маси, передню і задню дуги. На передній дузі є суглобова ямка для з'єднання із зубом епістрофея. Від бокових мас відходять поперечні відростки з отворами, через які проходить хребетна артерія, яка живить головний мозок. На верхній поверхні бокових мас є суглобові ямки, посередництвом яких атлант з'єднується із суглобовими виростами потиличної кістки черепа, утворюючи атлантно-потиличний суглоб, на нижній поверхні — суглобові площини для сполучення із суглобовими поверхнями, що лежать на тілі епістрофея.

У хребця немає остистого відростка (його залишок — задній горбик дорзальної дуги) і суглобових відростків. Середня частина тіла цього хребця відділилась від нього і приросла до 2-го, утворивши на ньому зуб. Є лише залишки тіла у вигляді латеральних мас, від яких відходять дорзальна і вентральна дуги хребця. На останній є передній горбик. На верхній і нижній поверхнях латеральних мас знаходяться суглобові ямки. Верхні утворюють атланто-потиличні суглоби, нижні — атланто-епістрофейні.

Література

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.

Джерела