Іпсилон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м →Етимологія: уточнення |
→Етимологія: уточнення |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Етимологія == |
== Етимологія == |
||
Первісно ця літера називалася просто «і» ({{lang-grc|υ}}). Вимовлялася з придихом, тому у латинській транслітерації її первісну назву записують через [[H (латиниця)|h]] — ''hy'' (звідси й передавання грецького прикметника ''ὑοειδής'' як ''hyoideus'' — «у формі літери іпсилон», який присутній, наприклад, у ''os hyoideum'' — латинській назві [[Під'язикова кістка|під'язикової кістки]]). Але згодом назву змінили на ''υ ψιλόν'' («і просте»), бо з нею збігся у вимові [[дифтонг]] ''οι'', тому виникла потреба усно розрізняти їх<ref>W. Sidney Allen, ''Vox Graeca'', 3rd ed., Cambridge 1987, p. 69.</ref>. |
Первісно ця літера називалася просто «і» ({{lang-grc|υ}}). Вимовлялася з придихом, тому у латинській транслітерації її первісну назву записують через [[H (латиниця)|h]] — ''hy'' (звідси й передавання грецького прикметника ''ὑοειδής'' як ''hyoideus'' — «у формі літери іпсилон», який присутній, наприклад, у ''os hyoideum'' — латинській назві [[Під'язикова кістка|під'язикової кістки]]). Але згодом назву змінили на ''υ ψιλόν'' («і просте»), бо з нею збігся у вимові колишній [[дифтонг]] ''οι'', тому виникла потреба усно розрізняти їх<ref>W. Sidney Allen, ''Vox Graeca'', 3rd ed., Cambridge 1987, p. 69.</ref>. |
||
== Вимова == |
== Вимова == |
Версія за 09:57, 21 січня 2018
І́псилон (велика Υ, мала υ; грец. Ύψιλον) — двадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 400.
Етимологія
Первісно ця літера називалася просто «і» (дав.-гр. υ). Вимовлялася з придихом, тому у латинській транслітерації її первісну назву записують через h — hy (звідси й передавання грецького прикметника ὑοειδής як hyoideus — «у формі літери іпсилон», який присутній, наприклад, у os hyoideum — латинській назві під'язикової кістки). Але згодом назву змінили на υ ψιλόν («і просте»), бо з нею збігся у вимові колишній дифтонг οι, тому виникла потреба усно розрізняти їх[1].
Вимова
А архаїчній грецькій літера вимовлялася як [u]. У класичну добу її звучання змінилося до [y] (як французьке u чи німецьке ü), припускають, що таким її фонетичне значення залишалося принаймні до 1030 р. н. е.[2]. У новогрецькій мові її звучання може бути різним: після голосних і на початку слова вона читається як [i], у складі колишніх дифтонгів (після α і ε) — як [f] чи [v]. У давньогрецькій існувало розрізнення вимови за ознакою «довгота-короткість», але в сучасній мові ця різниця відсутня.
У класичній грецькій «іпсилон» на початку слова завжди вимовлявся з «грубим» придихом (для передачі якого використовувалася дасія). За походженням цей придих був індоєвропейським сибілянтом, що помітно порівнянням з лексикою споріднених мов: пор. грец. ὑπέρ — лат. super- («над-»); грец. ὑπό — лат. sub- («під-»); грец. ύπνος — прасл. *sъnъ < *sъpnъ < *sŭpnŭs («сон»).
У латинській транслітерації грецьких слів придих передавався за допомогою літери h (ὑδρο- — hydro-, ὑπέρ- — hyper-, ὑπό- — hypo-, ύπνος — hypnos).
Історія
Нащадки
Від Υ ведуть своє походження зразу чотири літери латинської абетки — V, Y, U та W. Літера V відома ще в ранньому латинському письмі й походить через посередництво західного варіанту грецької абетки й алфавіту етрусків. У класичний період безпосередньо з грецького запозичена Y: вона називається «ігрек» (тобто «і грецьке»), бо первісно її використовували виключно для запису грецизмів. У Середньовіччі з форм літери V розвинулися окремі: U та W.
У кирилиці від грецького іпсилона походять літери «іжиця», а також її графічний варіант «ік» — складова диграфа «ук». До літери «ік» сходить і сучасне кириличне У.
Транслітерація
- У латинській транслітерації давньогрецьких слів υ передають латинською «y».
Використовування
Велика літера
- У фізиці — позначення іпсилон-мезона
- В астрофізиці й фізичній космології — позначення відношення маса-світність
Мала літера
- У лінгвістиці — позначення губно-зубного апроксиманта
- В астрономії — двадцята (як правило) за яскравістю зоря в сузір'ї
Примітки
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Грецька абетка
|
---|
Α α • Β β • Γ γ • Δ δ • Ε ε • Ϝ ϝ (Ͷ ͷ) • Ϛ ϛ • Ζ ζ • Ͱ ͱ • Η η • Θ θ • Ι ι • Κ κ • Λ λ • Μ μ • Ν ν |
Ξ ξ • Ο ο • Π π • Ϻ ϻ • Ϟ ϟ (Ϙ ϙ) • Ρ ρ • Σ σ • Τ τ • Υ υ • Φ φ • Χ χ • Ψ ψ • Ω ω • Ϡ ϡ (Ͳ ͳ) • Ϸ ϸ |