Губно-зубний апроксимант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Labiodental approximant
ʋ
Номер МФА 150
Кодування
HTML (decimal) ʋ
Юнікод (hex) U+028B
X-SAMPA P or v\
Кіршенбаум r<lbd>
Брайль 0 (braille pattern dots-236) 0 (braille pattern dots-1236)
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Labiodental approximant (vector).svg
|}
Звучання

Губно-зубний апроксимантприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

Назва[ред.ред. код]

  • Губно-зубний апроксимант
  • Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
  • Дзвінкий губно-зубний апроксимант
  • Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант

Властивості[ред.ред. код]

Властивості «губно-зубного апроксиманта»:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце твореннягубно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
вірменська (східна[1]) ոսկի [ʋɔski] золото
гавайська wikiwiki [ʋikiʋiki] швидко Інша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика
гінді रुण [ʋəruɳ] Варуна Див. фонетика гінді
гуарані avañe'ẽ [ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ] гуарані Опозиція /w/ і /ɰ/
датська[2] véd' [ʋe̝ːˀð̠˕ˠ] знає Див. датська фонетика
маратхі जन [ʋə(d)zən] вага Див. фонетика маратхі
німецька was [ʋas] що? Див. німецька фонетика
норвезька[3][4] venn [ʋɛ̝nː] друг Інша реалізація — [v][4][5]. Див. норвезька фонетика
пенджабська ਵਾਲ [ʋäːl] волосся
сербська цврчак [t͡sʋř̩ːt͡ʃak] цвіркун Інша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика
словенська[6] veter [ˈʋéːtər] вітер Інший запис — [v][7][8]. Див. словенська фонетика
українська вітер [ˈʋʲi.t̪ɛ̝r] Див. українська фонетика
фінська vauva [ˈʋɑuʋːɑ] дитина Див. фінська фонетика
шведська vän [ʋɛn] друг Див. шведська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317. 
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999). Urban Voices. Arnold. 
  • Greenberg, Mark L. (2006). A Short Reference Grammar of Standard Slovene. Kansas: University of Kansas. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Mesthrie, Rajend (2004). Indian South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 953–963. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Priestley, T.M.S. (2002). Slovene. У Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. The Slavonic Languages. London: Routledge. с. 388–451. ISBN 0-415-28078-8. 
  • Saborit Villar, Josep (2009). Millorem la pronúncia. Acadèmia Valenciana de la Llengua. 
  • Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999). Slovene. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 135–139. doi:10.1017/S0025100300004874. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6.