Губно-зубний апроксимант

ʋ
Номер МФА	150
Кодування
HTML (decimal)	ʋ
Юнікод (hex)	U+028B
X-SAMPA	P or v\
Кіршенбаум	r<lbd>
Брайль
Зображення
Звучання
noicon джерело · допомога

Губно-зубний апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

Назва

• Губно-зубний апроксимант
• Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
• Дзвінкий губно-зубний апроксимант
• Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант

Властивості

Властивості «губно-зубного апроксиманта»:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
• Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
вірменська (східна)	ոսկի	[ʋɔski]	золото
гавайська	wikiwiki	[ʋikiʋiki]	швидко	Інша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика
гінді	वरुण	[ʋəruɳ]	Варуна	Див. фонетика гінді
гуарані	avañe'ẽ	[ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ]	гуарані	Опозиція /w/ і /ɰ/
данська	véd'	[ʋe̝ːˀð̠˕ˠ]	знає	Див. данська фонетика
маратхі	वजन	[ʋə(d)zən]	вага	Див. фонетика маратхі
німецька	was	[ʋas]	що?	Див. німецька фонетика
норвезька	venn	[ʋɛ̝nː]	друг	Інша реалізація — [v]. Див. норвезька фонетика
пенджабська	ਵਾਲ	[ʋäːl]	волосся
сербська	цврчак	[t͡sʋř̩ːt͡ʃak]	цвіркун	Інша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика
словенська	veter	[ˈʋéːtər]	вітер	Інший запис — [v]. Див. словенська фонетика
українська	вітер	[ˈʋi.t̪ɛ̝r]	—	Див. українська фонетика
фінська	vauva	[ˈʋɑuʋːɑ]	дитина	Див. фінська фонетика
шведська	vän	[ʋɛn]	друг	Див. шведська фонетика

Джерела

• Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317. 
• Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
• Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
• Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999). Urban Voices. Arnold. 
• Greenberg, Mark L. (2006). A Short Reference Grammar of Standard Slovene. Kansas: University of Kansas. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 21 травня 2016. 
• Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
• Mesthrie, Rajend (2004). Indian South African English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 953–963. ISBN 3-11-017532-0. 
• Priestley, T.M.S. (2002). Slovene. У Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. The Slavonic Languages. London: Routledge. с. 388–451. ISBN 0-415-28078-8. 
• Saborit Vilar, Josep (2009). Millorem la pronúncia. Acadèmia Valenciana de la Llengua. 
• Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999). Slovene. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 135–139. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
• Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6.