Мехмед III

Мехмед III
осман. محمد ثالث‎ тур. Üçüncü Mehmet
Народився	26 травня 1566 Маніса, Туреччина
Помер	22 грудня 1603(1603-12-22) (37 років) Константинополь
Поховання	Tomb of Mehmed IIId
Країна	Османська імперія
Діяльність	правитель
Знання мов	османська
Посада	султан Османської імперії
Конфесія	іслам
Рід	Османи
Батько	Мурад III
Мати	Сафіє Султан
Брати, сестри	Айше Султан, Фахріє Султан, Фатьма султан, Hümaşah Sultand і Mihrimah Sultand
Діти	Ахмед I, Мустафа I, Яхія Олександр, Шехзаде Махмуд, Ділруба Султан, Hatice Sultand, Шехзаде Селім, Ayşe Sultand і Beyhan Sultand
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Мехмед III (Мегмед ІІІ; осман. محمد ثالث - Mehmed-i slis‎; тур. nc Mehmet; 26 травня 1566 — 22 грудня 1603)  — 13-й османський султан, син Мурада III і Сафіє Султан Під час правління Мехмеда III починається занепад Османської імперії.

Біографія

Мехмед III народився в травні 1566 в Стамбулі в сім'ї майбутнього османського султана Мурада III і його наложниці Сафіє-султан.

Вступив на престол у 1595 і відразу ж стратив 19 своїх братів за законом Фатіха, побоюючись змови з їхнього боку. Той же страх став причиною введення Мехмедом згубного звичаю не давати царевичам брати участь в управлінні державою за життя батька (як це робилося до тих пір), а тримати їх під замком у Топкапи, в павільйоні «Кафес» («клітка»).

На початку правління Мехмеда III в Константинополі був затриманий, а потім і безслідно пропав, російський посол Данило Ісленьев. Саме правління султана Мехмеда відзначено повстанням Джелалі в Анатолії, причиною якого стало в основному тяжке становище населення через політику Високої Порти.

У 1593 році починається Тринадцятирічна війна в Угорщині, приводом до якої послужив розгром австрійським військом турецького загону під фортецею Сисак. Успіхи австрійців на Дунаї, а заодно і вдалий виступ проти Османської імперії волоського князя Міхая Хороброго, викликали в Константинополі повстання народу і яничарів. За наполяганням великого візира Дамат Ібрагіма-паші і шейх-уль-ісламу Мехмед III у 1596 році рушив з військом до Угорщини, здобув перемогу в Керестецкой битві, але не зумів нею скористатися і повернувся в Константинополь до свого зніженого життя. У 1600 році після довгих і невдалих переговорів турки прорвали оборонну лінію Габсбургів, взявши стратегічно важливу фортецю Надьканіжа. Над Віднем знову нависла загроза облоги, і 1601 року Габсбурги спробували повернути Надьканижа, але безуспішно, проте австрійській армії вдалося взяти Секешфехервар, який турки повернули в 1602 році.

В азіатських областях, захоплених у персів, відбувалися національно-визвольні повстання, туди ж вторгалися і перси. Внутрішнє управління було засмучене, також як і управління військами. У роки правління Мехмеда III прискорюється занепад Османської імперії, і це виразилося в тому, що фактична влада в Османській державі опинилася в руках валіде-султан.

Помер 22 грудня 1603.

Сім'я

• Халіме Султан — перша наложниця. Народила двох синів і доньку.

• Хандан Султан — наложниця. Народила як мінімум одного сина.

Діти

Сини:

• Шехзаде Селім
• Шехзаде Махмуд (бл. 1587 - 1/7 червня 1603) - спадкоємець престолу (з квітня 1597). Мав велику популярність серед яничар з 15-ти років.Через це та пророцтво, що його батько Мехмед ІІІ помре через півроку( на 1603 р.) і Махмуд зійде на престол, Мехмед ІІІ наказав вночі 7 червня стратити сина чотирмя глухонімими катами.
• Ахмед I
• Мустафа I

Дочки:

• дочка (пом. 1628)
• дочка — була одружена з Тириакі Хасаном-пашою (пом. 1611).
• дочка — з листопада 1604 року було одружена з Мірахуром Мустафою-пашею (пом. 1610)
• дочка — з 10 лютого 1612 року було одружена з Махмудом-пашею (пом. 1643), сином Джігалазаде Юсуфа Синана-паші і його другої дружини — дочки Айше Хюмашах-султан.
• Дільруба-султан — (бл. 1594 - 1623) Повнорідна сестра султана Мустафи I. З 1604 роки була одружена за Кара Давут-пашею (пом. 8 січня 1623), який прославився вбивством онука Мехмеда III — султана Османа II. У шлюбі народився син, якого, за деякими даними, планували зробити султаном, змістивши душевнохворого Мустафу I.
• дочка — була одружена з Алі-пашею (пом. 1617).

Характер

Мехмед III був розпусний і кровожерливий (особливо жорстоко переслідував християн) проте любив літературу і поезію, якими займався і сам.

Література

• Рыжов, К. В. Все монархи мира. Мусульманский Восток VII-XV вв. — Вече, 2004. — 544 с. — ISBN 5-94538-301-5.
• Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002. ISBN 0 333 613872

Попередник:	Султан Османської імперії 1595 — 1603	Наступник:
Мурад III		Ахмед I