Мехмед III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мехмед III
III. Mehmet.jpg
Народився 26 травня 1566
Маніса, Маніса, Туреччина
Помер 22 грудня 1603(1603-12-22) (37 років)
Стамбул, Османська імперія
Поховання Стамбул
Громадянство
(підданство)
Ottoman flag.svg Османська імперія
Діяльність правитель
Титул султан[d]
Посада султан[d]
Конфесія іслам
Рід Османи
Батько Мурад III
Мати Сафіє Султан
Брати, сестри  • Айше Султан[d]
 • Айше султан
 • Фахріє Султан
У шлюбі з Хандан Султан і Халіме-султан
Діти Ахмед I
Мустафа I
Яхія Олександр
Шехзаде Махмуд[d]
Ділруба Султан[d]
Автограф Tughra of Mehmed III.JPG

Категорія:Поховані в Стамбулі

Мехмед III (Мегмед ІІІ; осман. محمد ثالث - Mehmed-i slis; тур. nc Mehmet; 26 травня 1566 — 22 грудня 1603)  — 13-й османський султан, син Мурада III і Сафіє Султан Під час правління Мехмеда III починається занепад Османської імперії.

Біографія[ред. | ред. код]

Мехмед III народився в травні 1566 в Стамбулі в сім'ї майбутнього османського султана Мурада III і його наложниці Сафіє-султан.

Вступив на престол у 1595 і відразу ж стратив 19 своїх братів за законом Фатіха, побоюючись змови з їхнього боку. Той же страх став причиною введення Мехмедом згубного звичаю не давати царевичам брати участь в управлінні державою за життя батька (як це робилося до тих пір), а тримати їх під замком у Топкапи, в павільйоні «Кафес» («клітка»).

На початку правління Мехмеда III в Константинополі був затриманий, а потім і безслідно пропав, російський посол Данило Ісленьев. Саме правління султана Мехмеда відзначено повстанням Джелалі в Анатолії, причиною якого стало в основному тяжке становище населення через політику Високої Порти.

У 1593 році починається Тринадцятирічна війна в Угорщині, приводом до якої послужив розгром австрійським військом турецького загону під фортецею Сисак. Успіхи австрійців на Дунаї, а заодно і вдалий виступ проти Османської імперії волоського князя Міхая Хороброго, викликали в Константинополі повстання народу і яничарів. За наполяганням великого візира Дамат Ібрагіма-паші і шейх-уль-ісламу Мехмед III у 1596 році рушив з військом до Угорщини, здобув перемогу в Керестецкой битві, але не зумів нею скористатися і повернувся в Константинополь до свого зніженого життя. У 1600 році після довгих і невдалих переговорів турки прорвали оборонну лінію Габсбургів, взявши стратегічно важливу фортецю Надьканіжа. Над Віднем знову нависла загроза облоги, і 1601 року Габсбурги спробували повернути Надьканижа, але безуспішно, проте австрійській армії вдалося взяти Секешфехервар, який турки повернули в 1602 році.

В азіатських областях, захоплених у персів, відбувалися національно-визвольні повстання, туди ж вторгалися і перси. Внутрішнє управління було засмучене, також як і управління військами. У роки правління Мехмеда III прискорюється занепад Османської імперії, і це виразилося в тому, що фактична влада в Османській державі опинилася в руках валіде-султан.

Помер 22 грудня 1603.

Сім'я[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

Сини:

  • Шехзаде Селім (бл.1585 - помер 20 квітня 1597 від скарлатини)
  • Шехзаде Махмуд - Шехзаде Махмуд (бл. 1587 - 1/7 червня 1603) - спадкоємець престолу (з квітня 1597). Мав велику популярність серед яничар з 15-ти років.Через це та пророцтво, що його батько Мехмед ІІІ помре через півроку( на 1603 р.) і Махмуд зійде на престол, Мехмед ІІІ наказав вночі 7 червня стратити сина чотирмя глухонімими катами.
  • Ахмед I
  • Мустафа I

Дочки:

  • дочка (пом. 1628)
  • дочка — була одружена з Тириакі Хасаном-пашою (пом. 1611).
  • дочка — з листопада 1604 року було одружена з Мірахуром Мустафою-пашею (пом. 1610)
  • дочка — з 10 лютого 1612 року було одружена з Махмудом-пашею (пом. 1643), сином Джігалазаде Юсуфа Синана-паші і його другої дружини — дочки Айше Хюмашах-султан.
  • Дільруба-султан — (бл. 1594 - 1623) Повнорідна сестра султана Мустафи I. З 1604 роки була одружена за Кара Давут-пашею (пом. 8 січня 1623), який прославився вбивством онука Мехмеда III — султана Османа II. У шлюбі народився син, якого, за деякими даними, планували зробити султаном, змістивши душевнохворого Мустафу I.
  • дочка — була одружена з Алі-пашею (пом. 1617).

Характер[ред. | ред. код]

Мехмед III був розпусний і кровожерливий (особливо жорстоко переслідував християн) проте любив літературу і поезію, якими займався і сам.

Література[ред. | ред. код]

Попередник: Osmanli-nisani.svg
Султан Османської імперії
15951603
Наступник:
Мурад III Ахмед I