Махмуд I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Махмуд I
Mahmud1.jpg
Народився 2 серпня 1696(1696-08-02)[1]
Константинополь, Османська імперія
Помер 13 грудня 1754(1754-12-13)[1] (58 років)
Константинополь, Османська імперія[2]
Поховання Стамбул
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Діяльність правитель
Посада султан[d]
Конфесія іслам
Рід Османи
Батько Мустафа II
Мати Саліха Себкаті Султан
Брати, сестри  • Осман III
Автограф Tughra of Mahmud I.JPG
Osmanli-nisani.svg

Категорія:Поховані в Стамбулі

Махмуд I (Магмуд I; 2 серпня 1696 — 1754) — турецький султан1730 року).

Син Султана Мустафа II і Саліхи Султан. Прийшов до влади в результаті повстання Патрона Халіла. На початку його правління фактична влада в Константинополі належала лідерам повстанців. 15 листопада 1731 року Патрон Халіл був убитий за наказом Махмуда I. Згодом повстання його прихильників було жорстоко придушене.

Під час правління Махмуда I робилися спроби модернізувати османську армію за європейськими зразками під керівництвом графа де Бонневаль, француза, який прийняв іслам. Через опір яничар ці спроби завершилися невдачею.

У 1731-1735 і 1741-1746 роках тривали війни з Іраном, в цілому невдалі для османів, які втратили території, завойовані в 1720-х. Підписаний у 1746 році мирний договір закріпив кордони, встановлені ще за Каср-і-Ширинському 1639 року договором.

У 1736-1739 роках Османська імперія вела війну з Росією і Австрією. Австрійські війська зазнали ряд поразок, в результаті османи повернули Північну Сербію з Белградом і Малу Валахію, втрачені в 1718 році. За Белградським договором 1739 року зі Росією їй був відданий Азов.

Помер султан Махмуд І 2 жовтня 1754 року.

Примітки[ред. | ред. код]