Перша кінна армія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 67: Рядок 67:
* Буденный С. М., Пройденный путь, кн. 1—2 М., 1959—65;
* Буденный С. М., Пройденный путь, кн. 1—2 М., 1959—65;
* Клюев Л. Л., Первая конная армия на Польском фронте в 1920, М., 1932
* Клюев Л. Л., Первая конная армия на Польском фронте в 1920, М., 1932

[[Категорія:Червона армія]]


[[cs:1. jízdní armáda (SSSR)]]
[[cs:1. jízdní armáda (SSSR)]]

Версія за 19:57, 13 березня 2010

Перша кінна армія
На службі 17 листопада 1919 – травень 1921
Країна РРФСР
Належність Південний фронт,
Кавказький фронт
Південно-Західний фронт
Вид Червона армія
Тип сухопутні війська
Роль кавалерія
Чисельність армія
Війни/битви Громадянська війна в Росії
Польсько-радянська війна 1920
Командування
Визначні
командувачі
Будьонний С.М.

Медіафайли на Вікісховищі
Файл:First Cav Army Mon.jpg
Командири Першої кінної армії:

Пе́рша кі́нна а́рмія (1 КА) — вище оперативне об'єднання кавалерії РСЧА, створене під час Громадянської війни в Росії 1918-1920 років. Була основним потужним і маневреним засобом в руках фронтового і Головного командування для вирішення оперативно-стратегічних завдань..

Історія

Перше формування

17 листопада 1919 РВС Республіки за пропозицією РВС Південного фронту прийняв рішення про створення 1-ої Кінної армії (командувач С. М. Будьонний, член РВС К.Є. Ворошилов, до липня 1920 — Ю. О. Щаденко, з травня 1920 — С.К. Мінін, з жовтня 1920 — П. П. Горбанів). За наказом РВС Південного фронту від 19 листопада 1919 ця армія була утворена на базі 1-го кінного корпусу Будьонного у складі 4-ої, 6-ої і 11-ої дивізій.

У квітні 1920 до її склад входили: 4-а, 6-а, 11-а, 14-а і 2-а імені Блінова (незабаром виведена із складу) кавказька дивізії, Окрема кавказька бригада особливого призначення, автобронезагін імені Я. М. Свердлова, декілька бронепоїздів, авіагрупа і інші частини загальною чисельністю 16—17 тис. чоловік. У ряді операцій в оперативне підпорядкування 1-ій Кінній армії поступали 2—3 стрілецьких дивізії. За час свого існування 1-а кінна армія вела бої на різних фронтах.

У листопаді-грудні 1919 вона разом з 9-ою і 12-ою стрілецькими дивізіями складала одну з ударних груп Південного фронту. У Воронезько-Касторненської операції 1919 1-а Кінна армія, розгорнута з кінного корпусу, завдала важких поразок білогвардійській кінноті, а потім зіграла вирішальну роль в Донбасівській операції 1919.

У січні 1920 1-а Кінна армія у взаємодії з військами 8-ої армії звільнила Таганрог і Ростов-на-Дону. В ході цих битв основні сили білогвардійської Добровольчої армії були розгромлені і ворожий фронт був розірваний на дві частини.

В кінці січня 1920 1-а Кінна армія увійшла до складу Кавказького фронту. У лютому 1920, діючи на тихорецькому напрямі, вона провела спільно з доданими їй 20-й, 34-й і 50-й стрілецькими дивізіями 10-ої армії Егорликськую операцію 1920, в ході якої були розгромлені 1-й Кубанський піхотний корпус білих і кінна група генерала Павлова.

У квітні-травні 1920 у зв'язку з початком радянсько-польської війни 1-а КА була перекинута з Північного Кавказу в Україну і включена до складу Південно-Західного фронту. Після зосередження в Умані вона взяла участь в Київській операції 1920 проти польських військ.

5 червня 1920 1-а кінна армія сильним ударом на вузькому фронті прорвала фронт противника на ділянці Самгородок, Снігова, а 7 червня оволоділа в глибокому тилу ворога Житомиром і Бердичевим, викликавши поспішний відхід усіх сил 2-ою і 3-ою польських армій.

27 червня 1-а кінна армія звільнила Новоград-Волинський, а 10 липняРівне.

Наприкінці липня — початку серпня 1920 1-а кінна армія вела важкі бої під Львовом, а потім в кінці серпня — початку вересня в районі Замостя, звідки була виведена в резерв і направлена на Південний фронт для дій проти білогвардійських військ генерала Врангеля. Восени 1920 1-а кінна армія у взаємодії з іншими військами Південного фронту провела успішний наступ з Каховського плацдарму в напрямі Асканія-Нова, Громовка. В ході операції в Північній Таврії угрупуванню врангелевських військ було завдано великої поразки. Лише частина цього угрупування прорвалася до Криму.

Взимку 1920—21 1-а кінна армія вела бої з бандами Махно на Лівобережній Україні, а потім знищила білогвардійську повстанську армію генерала Пржевальського на Північному Кавказі. У травні 1921 1-а кінна армія була розформована, але штаб армії зберігався до жовтня 1923.

У лавах 1-ї кінної армії билося багато командирів, що стали згодом видними радянськими воєначальниками: С. К. Тимошенко, Кулик Г.І., Єрьоменко А.І., А.В. Хрульов, І.В. Тюленєв, О. І. Городовіков, І. Х. Баграмян, К. С. Моськаленко, П. С. Рибалко, Д. Д. Лелюшенко, Й. Р. Апанасенко, К. П. Мерецков, А. А. Гречко, Рябишев Д.І., Стрепухов П. Я., П. Ф. Жигарев, О. І. Леонов, Я.М. Федоренко, О. С. Жадов, П. О. Курочкин і інші.

Командування

Ресурси інтернету

Література

  • История гражданской войны в СССР, т. 3-5, М., 1958—61;
  • Гражданская война 1918-1921, т. 1-3, М., 1928-30;
  • Разгром Врангеля 1920. Сб. ст., М., 1930;
  • Буденный С. М., Пройденный путь, кн. 1—2 М., 1959—65;
  • Клюев Л. Л., Первая конная армия на Польском фронте в 1920, М., 1932