Рябишев Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябишев Дмитро Іванович
Dmitry Ryabyshev.jpg
Народження 11 (23) лютого 1894
Перший Донський округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть 18 листопада 1985(1985-11-18) (91 рік)
Ростов-на-Дону, Російська РФСР, СРСР
Поховання Північне кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби Російська імперія 19151917
Союз Радянських Соціалістичних Республік 19181950
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Командування Командувач військами Південного фронту, командувач 38-ї, 57-ї та 28-ї арміями
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Орден Леніна — 1945 Орден Леніна — 1945 Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Червоного Прапора  — 1921 Орден Червоного Прапора  — 1923 Орден Червоного Прапора  — 1930 Орден Червоного Прапора  — 1944
Орден Червоного Прапора  — 1947 Орден Богдана Хмельницкого I ступеня  — 1944 Орден Суворова II ступеня — 1945 Орден Кутузова II ступеня — 1943
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Орден Червоної Зірки  — 1984
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975 Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Рябишев Дмитро Іванович у Вікісховищі?

Дмитро́ Іва́нович Рябишев (11 (23) лютого 1894, Перший Донський округ, Російська імперія — 18 листопада 1985(1985-11-18), Ростов-на-Дону, СРСР) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 (23) лютого 1894(18940223) року на хуторі Колотівка тепер Цимлянського району Ростовської області в родині донського козака.

З 1915 року на військовій службі. В першу світову війну воював рядовим Північно-Західного фронту. З жовтня 1917 року в Червоній армії. Під час Громадянської війни в Росії, помічник командира 2-ї бригади 4-ї кавдивізії, командир ескадрону, командир полку і 2-ї бригади 14-ї кавдивізії в складі 1-ї Кінної Армії.

У 1922—1929 роках командир кавалерійської бригади в Північно-Кавказькому військовому окрузі. Одночасно закінчив підготовчі курси при Військовій Академії РСЧА імені М. В.  Фрунзе в 1923 році, курси удосконалення вищого комскладу в 1925 році.

З 1930 по 1933 роки командир 8-ї окремої кавалерійської бригади, учасник боротьби з басмачами. В 1935 році закінчив Військову Академію РСЧА імені М. В. Фрунзе. З 1936 р. командир 13-ї Донської козачої дивізії. З вересня 1937 року командир 1-го кавалерійського корпусу РСЧА. До початку літа 1940 року командував 4-м кавалерійським корпусом Київського Особливого військового округу.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Городоцькій виборчій окрузі № 7 Кам'янець-Подільської області.

З 4 червня 1940 призначений командиром 8-го мехкорпусу, створеного із частин 4-го кавалерійського корпусу, 7-ї стрілецької дивізії, 14-ї важкої і 23-ї легкої танкових бригад.

В період Прикордонних боїв початку війни брав участь у контрударі 8-го мехкорпусу під Луцьком, Дубно і Бродами. З 22 липня 1941 по 15 серпня 1941 командувач 38-ю армією, з 30 серпня по 5 жовтня командувач Південного фронту. З 22 жовтня командувач 57-ї, з 8 травня по 4 липня 1942 — 28-ї арміями. З липня 1942 по березень 1943 виконував завдання Ставки ВГК. З березня по травень 1943 командувач 3-ї резервної армії. З травня 1943 заступник командувача 3-ї гвардійської армії, з 28 січня 1944 командир 34-го гвардійського стрілецького корпусу. З 16 лютого по 29 березня 1944 командувач 3-ю гвардійською армією. З 12 квітня по 27 травня 1944 командир 3-го гвардійського стрілецького корпусу. З 18 липня 1944 і до кінця війни командир 114-го стрілецького корпусу. Війська під його керівництвом брали участь у визволенні Донбасу та всієї України, у Східно-Прусській і Берлінській операції.

Після війни командував корпусом у Групі окупаційних радянських військ в Німеччині, з вересня 1946 заступник, згодом помічник командувача військами Східно-Сибірського військового округу. З вересня 1950 у відставці. Жив в Ростові-на-Дону, де очолював Раду ветеранів війни. Писав роботи, опубліковані у Військово-історичному журналі, журналі «Дон», окремих збірках, а також статті, що використовувалися як навчальні посібники у вищих військово-навчальних закладах.

Помер 18 листопада 1985 року в Ростові-на-Дону.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений 3-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 5-ма орденами Червоного Прапора (1921, 3.01.1923, 22.02.1930), орденами Богдана Хмельницького 1-го ступеня (29.07.1944), Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, медалями, а також іноземними орденами.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рябышев Д. И. Первый год войны. — М. : Воениздат, 1990. — 255 с. — (Военные мемуары). / Литературная запись В. М. Зоткина. — ISBN 5-203-00396-3. (рос.)
  • Советская военная энциклопедия. В 8-ми томах. — Т. 7. — М. : Воениздат, 1976 г. (рос.)
  • Бондаренко Игорь. Такая долгая жизнь. Роман-дилогия. Книга 2-я, глава 11-я. Действия 8-го мехкорпуса Д. И. Рябышева. — М. : Советский писатель, 1990. — ISBN 5-265-01055-6. (рос.)
  • Рябишев Дмитро Іванович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 83.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 67.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.