Католицька церква в Хорватії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 07:44, 30 червня 2011

Католицька церква в Хорватії налічує близько 3,9 мільйони вірних, що становить 87,83 % загального населення країни^[1] і представлена в загальному підсумку 15 дієцезіями римо-католицької церкви, а також Хорватською греко-католицькою церквою, що налічує близько 6 200 вірних (0,14 %)^[1].

Історія

З раннього періоду існування незалежної хорватської держави (IX століття) вона було тісно пов'язане з латинським Заходом. При першому хорватському королеві Томіславі I відбулися два сплітські церковні собори, які вирішували питання про допустимість богослужіння слов'янською мовою. Незважаючи на рішення, винесені на користь латини, слов'янське богослужіння продовжувало існувати паралельно з латинським і являло собою римську месу, що служать на церковнослов'янською і з богослужбовими книгами на глаголиці . Глаголицький обряд остаточно зник з ужитку в середині XX століття.

Після Великого церковного розколу хорватська церква зберегла сопричастя з римським єпископом, незважаючи на тісні політичні зв'язки з Візантією. Після втрати країною незалежності хорватська церква користувалася істотною автономією в складі спочатку Угорського королівства, а потім Австро-Угорщини. В 1687 році хорватський парламент офіційно проголосив святого Йосипа покровителем країни.

Після розпаду Австро-Угорщини Хорватія увійшла до складу Югославії, де міжнаціональні протиріччя між хорватами-католиками, сербами-православними і боснійськими мусульманами поглиблювалися релігійними та приводили до конфліктів, останнім з яких за часом стали Війна в Хорватії (1991-1995) та Боснійська війна. В ході військових дій було зруйновано велику кількість католицьких і православних храмів. Потоки біженців (сербів з Хорватії, хорватів з Боснії та Герцеговини) привели до істотної зміни етно-конфесійної картини.

Після здобуття Хорватією незалежності була заснована Хорватська конференція католицьких єпископів. У 1997 році створено Хорватське католицьке радіо.

Сучасний стан

Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує громадське фінансування і користується від держави низкою привілеїв. Ряд католицьких свят оголошено державними (Богоявлення - 6 січня, Успіння Богородиці - 15 серпня, День всіх святих - 1 листопада, Різдво - 25 грудня, День святого Стефана - 26 грудня), проте в Конституції країни обумовлено, що громадяни, які сповідують іншу релігію, мають право замінювати католицькі свята на свята своєї конфесії, не виходячи на роботу в ці дні.

У державних школах існують уроки релігійного навчання, але вони не обов'язкові до відвідування. У країні існує Хорватське католицьке радіо, щонеділі по центральному телеканалу йде пряма трансляція меси з одного з хорватських храмів.

Структура

Католицька церква в країні включає в себе 4 митрополії, одну архідієцезію прямого підпорядкування та 11 дієцезій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архідієцезію-митрополію Загреб а, столиці країни. В даний час титул примаса Хорватії належить кардиналу Йосипу Бозанічу. Архідієцезія Задара не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і знаходиться в прямому управлінні Святого Престолу. Архідієцезія-митрополія Спліт-Макарська включає в себе також і дієцезію Котора в сусідній Чорногорії. Архідієцезія Джаково-Осієк з 2008 року включає в себе католицьку Сремську дієцезію в Сербії. У Хорватії організований військовий ординаріат, призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу Конференції католицьких єпископів Хорватії.

Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті Крижевці становить Хорватську греко-католицька церкву, чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії Боснії і Герцеговини.

Сім хорватських соборів мають почесний статус «малої базиліки» ^[2]:

Базиліка Серця Ісусового в Загребі
Кафедральний собор Святого Петра в Джякове
Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці
Кафедральний собор святої Анастасії в Задарі
Базиліка Діви Марії в Трсат (Рієка)
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії в Поречі
Кафедральний собор святого Якова в місті Шибеник

Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці і санктуарій Святого Йосипа в Дубоваце (поруч з Карловацем) мають статус національних святинь, є центрами паломництв.

Статистика по дієцезіях (дані 2004 року)^[3]:

Дієцезія		Статус	Митрополія	Обряд	Кількість вірних	Кількість священиків	Кількість парафій	Кафедральний собор
Архідієцезія Загреба	Zagreb	митрополія		латинський	1 455 983	722	312	Кафедральний собор Загреба
Вараждин	Varaždin	дієцезія	Загреб	латинський	373 874	152	104	Собор Вознесіння Діви Марії, Вараждин
Беловар-Крижевці	Bjelovar-Križevci	дієцезія	Загреб	латинський				Собор Святої Терези Авільська, Беловар
Сисак	Sisak	дієцезія	Загреб	латинський				Собор Воздвиження Святого Хреста, Сисак
Архідієцезія Джаково-Осієк	Djakovo — Osijek	митрополія		Латинський	460 310	267	180	Собор Святого Петра, Джаково
Пожега	Požega	дієцезія	Джаково-Осієк	латинський	286 796	116	105	Собор святої Терези Авільської, Пожега
Рієка	Rijeka	митрополія		латинський	213 650	107	90	Собор Святого Віта, Рієка
Госпич-Сень	Gospić — Senj	дієцезія	Рієка	латинський	81 000	51	85	Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії, Госпич
Крк	Krk	дієцезія	Рієка	латинський	36 824	70	51	Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Крк
Дієцезія Пореч-Пула	Poreč — Pula	дієцезія	Рієка	латинський	168 699	108	134	Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, Пореч
Спліт-Макарська	Split — Makarska	митрополія		латинський	464 329	353	186	Собор святого Дуе, Спліт
Дубровник	Dubrovnik	дієцезія	Спліт-Макарська	латинський	76 500	89	61	Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Дубровник
Хвар	Hvar	дієцезія	Спліт-Макарська	латинський	23 019	45	46	Собор Святого Стефана, Хвар
Шибеник	Šibenik	дієцезія	Спліт-Макарська	латинський	110 500	102	74	Собор святого Іакова, Шибеник
Задар	Zadar	архідієцезія		латинський	158 344	103	117	Собор святої Анастасії, Задар
Крижевці	Križevci	дієцезія	Загреб	візантійський	15 311	38	34	Греко-католицький Собор святої Трійці, Крижевці

Примітки

Джерела і посилання

[perep-1] а ^б Офіційні підсумки перепису населення 2001 року

[2] Католицька церква в Хорватії на сайті gcatholic.com

[c-h-3] Статистика сайта catholic-hierarchy.org

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 == Структура ==
 [[Файл:Sveta Stosija Zadar front.jpg|thumb|right|Кафедральний [[собор святої Анастасії]] в [[Задар]] е]]
-Католицька церква в країні включає в себе 4 [[митрополит|митрополії]], одну [[архідієцезія|архідієцезію]] прямого підпорядкування та 11 [[Дієцезія|дієцезій]] (одна з них [[візантійський обряд|візантійського обряду]]). [[Примас]] Хорватії очолює архідієцезію-митрополію [[Загреб]] а, столиці країни. В даний час титул примаса Хорватії належить [[кардинал]]у [[Йосип Бозаніч|Йосипу Бозанічу]]. [[Архідієцезія Задара]] не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і знаходиться в прямому управлінні [[Святий Престол|Святого Престолу]]. Архідієцезія-митрополія [[архідієцезія Спліт-Макарска|Спліт-Макарска]] включає в себе також і [[Римо-католицька дієцезія Котора|дієцезію Котора]] в сусідній [[Чорногорія|Чорногорії]]. [[Архідієцезія Джаково-Осієк]] з [[2008]] року включає в себе католицьку [[Дієцезія Срем|Сремську дієцезію]] в [[Сербія|Сербії]]. У Хорватії організований [[військовий ординаріат]], призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу [[Конференція католицьких єпископів Хорватії|Конференції католицьких єпископів Хорватії]].
+Католицька церква в країні включає в себе 4 [[митрополит|митрополії]], одну [[архідієцезія|архідієцезію]] прямого підпорядкування та 11 [[Дієцезія|дієцезій]] (одна з них [[візантійський обряд|візантійського обряду]]). [[Примас]] Хорватії очолює архідієцезію-митрополію [[Загреб]] а, столиці країни. В даний час титул примаса Хорватії належить [[кардинал]]у [[Йосип Бозаніч|Йосипу Бозанічу]]. [[Архідієцезія Задара]] не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і знаходиться в прямому управлінні [[Святий Престол|Святого Престолу]]. Архідієцезія-митрополія [[архідієцезія Спліт-Макарська|Спліт-Макарська]] включає в себе також і [[Римо-католицька дієцезія Котора|дієцезію Котора]] в сусідній [[Чорногорія|Чорногорії]]. [[Архідієцезія Джаково-Осієк]] з [[2008]] року включає в себе католицьку [[Дієцезія Срем|Сремську дієцезію]] в [[Сербія|Сербії]]. У Хорватії організований [[військовий ординаріат]], призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу [[Конференція католицьких єпископів Хорватії|Конференції католицьких єпископів Хорватії]].
 Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті [[Крижевці]] становить [[Хорватська греко-католицька церква|Хорватську греко-католицька церкву]], чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії [[Боснія і Герцеговина|Боснії і Герцеговини]].
@@ Рядок 148: / Рядок 148: @@
 |Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, [[Пореч]]
 |-style="background:#E9E9E9;"
-|[[Архідієцезія Спліт-Макарска|Спліт-Макарска]]
+|[[Архідієцезія Спліт-Макарська|Спліт-Макарська]]
 |Split — Makarska
 |митрополія
@@ Рядок 162: / Рядок 162: @@
 |Dubrovnik
 |дієцезія
-|Спліт-Макарска
+|Спліт-Макарська
 |латинський
 |76 500
@@ Рядок 172: / Рядок 172: @@
 |Hvar
 |дієцезія
-|Спліт-Макарска
+|Спліт-Макарська
 |латинський
 |23 019
@@ Рядок 182: / Рядок 182: @@
 |Šibenik
 |дієцезія
-|Спліт-Макарска
+|Спліт-Макарська
 |латинський
 |110 500

Католицька церква в Хорватії: відмінності між версіями

Версія за 07:44, 30 червня 2011

Зміст

Історія

Сучасний стан

Структура

Примітки

Джерела і посилання

Навігаційне меню

Католицька церква в Хорватії: відмінності між версіями

Версія за 07:44, 30 червня 2011

Історія

Сучасний стан

Структура

Примітки

Джерела і посилання

Навігаційне меню

Пошук