Крижевці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крижевці
Križevci
Крижевці з пташиного польоту
Крижевці з пташиного польоту
Основні дані

46°01′33″ пн. ш. 16°32′33″ сх. д. / 46.02583° пн. ш. 16.54250° сх. д. / 46.02583; 16.54250Координати: 46°01′33″ пн. ш. 16°32′33″ сх. д. / 46.02583° пн. ш. 16.54250° сх. д. / 46.02583; 16.54250

Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Копривницько-Крижевецька жупанія
Засноване 1193
Населення 22 324 (2001)
Площа міста 263,72 км²
Густота населення 85 осіб/км²
Поштові індекси 48260
Телефонний код 385 048
Висота над рівнем моря 140 м
Міська влада
Веб-сторінка www.krizevci.hr
Мер міста Бранко Хрг (ХСП)
Крижевці (Хорватія)
Крижевці
Крижевці

Commons-logo.svg Крижевці у Вікісховищі

Крижевці (хорв. Križevci, нім. Kreutz, угор. Kőrös, лат. Crisium) — місто в центральній Хорватії, адміністративно підпорядковується Копривницько-Крижевецькій жупанії.

Історія[ред.ред. код]

Є писемна згадка з 1193 р., як крижевецький жупан говорить про існування крижевецького форту Кріс (Cris). Поселення Крижевці вперше згадано 1209 р. Це було невеличке городище, що не володіло окремим статусом. Верхня частина поселення, пізніше названа Верхнє місто (Gornji grad) дістала привілей вільного королівського міста 1252 р. Окремо існувало Нижнє місто (Donji grad), яке набуло статусу вільного королівського міста лише в 1405 р. Крижевці стали місцем засідань законодавчого органу і майже повсякденним місцеперебуванням бана i жупана. З середини XIV ст. Крижевецька жупанія була найбільшою в Славонїі. Особливої ваги Нижньому місту надавала парафіяльна церква (перша згадка з 1326 р.) Верхнє місто в 1439 р. спалили турки. 1552 року місто опинилося безпосередньо на лінії кордону, і в Крижевцях розмістилася військова залога переважно з німецьких воїнів. З 1560 р. Крижевці стають центром однойменного округу в складі Славонської військової границі, модернізується форт біля міста, а 1587 р. зводяться міські ворота з цегли, з 1606 р. покращується економічне і демографічне становище Крижевців, оновлюються дороги, пожвавлюється торгівля. Поступово обидва хорватські міста функціонально зрослися в одне поселення і 1661 р. почалося їхнє об'єднання, яке завершилося 1752 р. Заснована в 1777 р. греко-католицька єпархія обрала своїм місцеперебуванням з 1791 р. Францисканський монастир у Крижевцях. У другій половині XVIII ст. війська покинули Крижевці і вони знову стали центром відновленої з 1759 р. Крижевецької жупанії. Місто підупало внаслідок воєн з турками, але знову набуло ваги в 1871 р., коли повз Крижевці було прокладено залізничну колію з Будапешта до Рієки. Крижевці в 1886 р. перестають бути центром жупанії, коли Крижевецьку жупанію було об'єднано з Беловарською жупанією.