Богоявлення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богоявлення
Богоявлення
православна ікона «Богоявлення»
Офіційна назва Святе Богоявлення Господнє та Хрещення Господа нашого Ісуса Христа
Місце Віфавара
Засновано Іваном Хрестителем з Ісусом Христом
Тип християнський
Початок
Закінчення
Традиції правиться Літургія Василія Великого, освячується вода
Пов'язаний з святом Хрещення Господнього
CMNS: Богоявлення у Вікісховищі

Богоявлення (грец. Θεοφάνια), або Явлення (грец. Επιφάνια, Епіфанія, народна назва Водохреще) — щорічне християнське свято, присвячене хрещенню Ісуса Христа в річці Йордан, де Христос об'являє себе людям як Месію і Спасителя. Святкується Західними і частиною Східних церков — 6 січня за григоріанським і новоюліанським календарями, а іншою частиною Східних церков (зокрема Православною церквою України) — 6 (19) січня за юліанським календарем. У християн східного обряду збігається зі святом Хрещення Господнього, однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події цих двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами.

Традиція святкування[ред. | ред. код]

Богоявлення — одне з найдавніших християнських свят (поряд із Великоднем і П'ятидесятницею), присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його[1]. Перші повідомлення про святкування Богоявлення сягають 2 ст. і згадуються у Климента Олександрійського і гностиків[2][3]. У ході історії сенс свята зазнав у різних християнських традиціях велики змін (зокрема, з нього виділилося Різдво Христове), в результаті чого в наш час[коли?] різні Церкви відзначають свято по-різному. У Католицькій церкві Богоявлення має найвищий статус торжества.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про свято припадають на межу II і III ст. і пов'язані з регіоном Єгипту[4]. На початку IV ст. святкування Богоявлення набуло масового характеру на Сході, а трохи пізніше і на Заході. Спочатку свято було присвячене спогаду трьох євангельських подій: Різдва Христа, поклоніння волхвів, а також Хрещення Христа в Йордані на початку Його служіння. Датою святкування майже повсюдно було 6 січня.

Ця дата і зміст свята досі зберігається у Вірменській апостольській церкві. Представники ВАЦ не брали участі в Халкідонському Соборі 451 року, де було прийнято роздільне святкування Різдва і Хрещення[5]. У Грецькій православній церкві Богоявлення, або Теофанія, святкується одночасно з Хрещенням Господнім 6 січня. У Коптській православній церквиі святкування єдиного свята Богоявлення перенесено на 7 січня.

У IV–V століття в Церкві з'явилася традиція окремого святкування Різдва Христового 25 грудня, а Богоявлення 6 січня стали святкувати як спогад приходу трьох волхвів і Хрещення Господнього. А проте Іоанн Касіян Римлянин описував, що в християнському Єгипті 6 січня у святі Богоявлення продовжували святкувати Різдво і Хрещення[6].

У Середні віки в православ'ї свято іменувалося також Теофанія (грецький еквівалент слова «Богоявлення»), а в католицизмі — Manifestatio (Явлення).

Подальша еволюція сенсу свята йшла в православ'ї та католицизмі різними шляхами. У православ'ї свято Богоявлення все більше пов'язувалося за змістом із Хрещенням, втрачаючи зв'язок з різдвяними подіями. В наш час[коли?] у православ'ї Богоявлення і Хрещення — різні назви одного свята. У зв'язку з цим у православ'ї з'явилося й нове тлумачення слова «Богоявлення» (яке було відсутнє в давнину), як явлення Бога під час Хрещення в повноті Трійці (Бог-Син хрестився, Бог-Отець говорив з небес, Бог-Святий Дух сходив у вигляді голуба).

У католицизмі, навпаки, свято Богоявлення все більше і більше пов'язувалося з євангельськими подіями після Різдва, насамперед поклонінням волхвів. У XX ст. свято Хрещення в латинському обряді повністю відокремилося від свята Богоявлення і святкується в наступну неділю за Богоявленням[7][8].

Сучасне святкування[ред. | ред. код]

Традиції[ред. | ред. код]

Докладніше: Водохреще

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]