Список підвидів тигра
Тигр | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Бенгальський тигр (P. tigris tigris)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Panthera tigris (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Тигр[1][2], пантера тигр[2] (Panthera tigris) — великий ссавець родини котових, один із п'яти видів групи «великих кішок» роду пантер (Panthera). Тигр — вид, що перебуває під загрозою вимирання. Нині кількість цих тварин у неволі більша, ніж у природі.
Традиційно, було описано 9 підвидів тигра. Чинність декількох підвидів була поставлена під сумнів у 1999 році. Більшість передбачуваних підвидів, описаних у 19-20 століттях, розрізняли за довжиною та забарвленням хутра, смугастими візерунками та розмірами тіла, отже, характеристиками, які сильно різняться в межах популяції. Морфологічно тигри з різних регіонів незначно відрізняються, і потік генів між популяціями в цих регіонах відбувся під час плейстоцену. Тому пропонувалося визнати дійсним лише два підвиди тигра, а саме P. t. tigris на материковій Азії та P. t. sondaica на Великих Зондських островах.[3]
Результати краніологічного аналізу 111 черепів тигрів з країн Південно-Східної Азії свідчать про те, що черепи суматранських тигрів відрізняються від черепів тигрів з Індокитаю та Яви, тоді як черепи балійських тигрів схожі за розмірами з черепами яванського тигра. Автори запропонували класифікувати суматранський та яванський тигр як окремий вид, P. sumatrae та P. sondaica з балійським тигром як підвид P. sondaica balica.[4]
Дослідження, опубліковане у 2018 році, що ґрунтувалося на 32 зразках тигра. Згідно з ним останній загальний предок двох підвидів жив близько 110 000 років тому.[5]
У 2017 році спеціальна група з класифікації IUCN Cat Specialist Group переглянула систематику та визнала популяції тигрів у континентальній Азії як P. t. tigris, а ті, що на Зондських островах, як P. t. sondaica.[6]
Наступні таблиці базуються на класифікації видів Panthera tigris, представлених у Mammal Species of the World. Він також відображає класифікацію, яку використовувала Cat Classification Task Force у 2017 році:
Популяція | Ареал | Опис | Зображення |
---|---|---|---|
Бенгальський тигр | Живе на території Індії, Бангладеш, Непалу, Бутану, та М'янми | Науковий опис зроблений Ліннеєм, що базувався на описах раніших натуралістів, таких як Конрад Гесснер та Уліссе Альдрованді. Шкіри бенгальських тигрів у колекції Природознавчого музею Лондона змінюються від світло-жовтого до червонувато-жовтого з чорними смужками.[8] | |
Каспійський тигр раніше P. t. virgata (Illiger, 1815)[9] | Вимер наприкінці 1960-х років; останнє надійне свідоцтво зустрічі з ним відноситься до 1968 року, хоча, за деякими даними, останнього каспійського тигра застрелили в південно-східній частині Туреччини в 1970 році. Історичний ареал цього підвиду охоплював Причорномор'я (українські степи), Кавказ, Туреччину, Середню Азію, Ірак, Іран, Афганістан, Пакистан, та Східний Туркестан. | Опис Іллігера не базувався на конкретному екземплярі, але він лише припускав, що тигри в районі Каспію відрізняються від інших. Пізніше було описано, що він має вузькі і щільно розміщені смуги.[10] Розмір черепа не суттєво відрізнявся від розміру бенгальського тигра.[3] За даними генетичного аналізу, він був тісно пов'язаний із сибірським тигром.[11] Тигр був описаний в дикій природі до початку 1970-х років і вважається вимерлим з кінця 20 століття. | |
Амурський тигр раніше P. t. altaica (Temminck, 1844)[12] | Живе на території Приморського та Хабаровського країв Росії, та в дуже невеликій кількості на території північно-східного Китаю та Північної Кореї. | Опис Теммінка ґрунтувався на невизначеній кількості тигрових шкур із довгими волосками та густою шерстю, якими торгували між Кореєю та Японією. Він припускав, що вони походять з Алтайських гір. У нього було бліде хутро з небагатьма темно-коричневими смугами. | |
Південно-китайський тигр раніше P. t. amoyensis (Hilzheimer, 1905)[13] | Південь Китаю | Опис Гільцгеймера ґрунтувався на п'яти черепах тигра, придбаних у Ханькоу, на півдні Китаю. Ці черепи відрізнялися розмірами зубів і щелепних кісток на кілька см від черепів тигрів з Індії. Шкури тигрів з півдня Китаю були яскраво-помаранчевого кольору із смужками, що нагадують ромб. Через відмінності у формі черепів вважався найдавнішим різновидом.[14] Було відмічено наявність унікального гаплотипу мтДНК.[6] | |
Індокитайський тигр раніше P. t. corbetti Mazák, 1968[15] | Живе в Камбоджі, південному Китаї, Лаосі, М'янмі, Таїланді, Малайзії та В'єтнамі | Опис Мазака базувався на 25 зразках у музейних колекціях, які були меншими за тигрів з Індії та мали менші черепи. | |
Малайський тигр раніше P. t. jacksoni Luo et al., 2004 | Поширений виключно в південній (малазійській) частині півострова Малакка | Він був запропонований як окремий підвид на основі мтДНК та нуклеотичної послідовностей, які відрізняються від індокитайського тигра.[16] За кольором шерсті або розміром черепа він не сильно відрізняється від індокитайських тигрів.[17] Не існує чіткого географічного бар'єру між популяціями тигрів на півночі Малайзії та південному Таїланді.[18] |
Популяція | Ареал | Опис | Зображення |
---|---|---|---|
Яванський тигр | Мешкав на індонезійському острові Ява. Судячи з усього, цей підвид був знищений у 80-х роках двадцятого століття через полювання та руйнування звичного середовища, але зникнення стало надзвичайно ймовірним, починаючи з 1950-х років, коли кількість тигрів на Яві скоротилася до 25 особин. Останнього яванського тигра бачили у природі в 1979 році. | Теммінк засновував свій опис на невказаній кількості тигрових шкур з короткою і гладкою шерстю.[12] Тигри з Яви були невеликими порівняно з тиграми з материка.[17] | |
Балійський тигр раніше P. t. balica (Schwarz, 1912)[19] | Траплявся тільки на острові Балі. Ці тигри були знищені через полювання: останній балійський тигр (доросла самиця) був убитий у західній частині острова (Сумбар Кама) 27 вересня 1937 року. У неволі балійські тигри ніколи не утримувались. | Свій опис Шварц ґрунтував на шкірі та черепі дорослої тигриці з Балі. Він стверджував, що в нього колір забарвлення яскравіше, а череп менший, ніж у тигрів з Яви.[20] Типовою особливістю черепів балійських тигрів є вузька потилична площина, яка аналогічна формі черепів яванських тигрів.[21] | |
Суматранський тигр раніше P. t. sumatrae Pocock, 1929[22] | Трапляється тільки на індонезійському острові Суматра. Чисельність дикої популяції оцінюється у 400—500 тварин | Покок описав тигра з Суматри, який мав численні і густо розташовані широкі смуги. Його череп був трохи більший за череп балійського тигра. Це найменший з усіх сучасних тигрів.[14] Причини його невеликих розмірів порівняно з материковими тиграми незрозумілі, але, ймовірно, це результат конкуренції за обмежену територію і дрібну здобич.[3] Вважається, що населення походить материкової Азії і було відокремлене приблизно 6000—12 000 років тому після підняття рівня моря.[23] |
- ↑ Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
- ↑ а б Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 220.
- ↑ а б в Kitchener, A. (1999). Tiger distribution, phenotypic variation and conservation issues. У Seidensticker, J.; Christie, S.; Jackson, P. (ред.). Riding the Tiger: Tiger Conservation in Human-Dominated Landscapes. Cambridge: Cambridge University Press. с. 19—39. ISBN 978-0521648356.
- ↑ Mazák, J. H.; Groves, C. P. (2006). A taxonomic revision of the tigers (Panthera tigris) of Southeast Asia. Mammalian Biology, Zeitschrift für Säugetierkunde. 71 (5): 268—287. doi:10.1016/j.mambio.2006.02.007.
- ↑ Liu, Y.-C.; Sun, X.; Driscoll, C.; Miquelle, D. G.; Xu, X.; Martelli, P.; Uphyrkina, O.; Smith, J. L. D.; O’Brien, S. J. (2018). Genome-wide evolutionary analysis of natural history and adaptation in the world's tigers. Current Biology. 28 (23): 3840—3849. doi:10.1016/j.cub.2018.09.019. PMID 30482605.
- ↑ а б в Kitchener, A. C.; Breitenmoser-Würsten, C.; Eizirik, E.; Gentry, A.; Werdelin, L.; Wilting, A.; Yamaguchi, N.; Abramov, A. V.; Christiansen, P. (2017). A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group (PDF). Cat News (Special Issue 11): 66−68. Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ Linnaeus, C. (1758). Felis tigris. Caroli Linnæi Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. Tomus I (вид. decima, reformata). Holmiae: Laurentius Salvius. с. 41.
- ↑ Pocock, R. I. (1939). Panthera tigris. The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Mammalia: Volume 1. London: T. Taylor and Francis, Ltd. с. 197—210.
- ↑ Illiger, C. (1815). Überblick der Säugethiere nach ihrer Verteilung über die Welttheile. Abhandlungen der Königlichen Preußischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin. 1804−1811: 39−159. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Heptner, V. G.; Sludskij, A. A. (1992). Tiger. Mlekopitajuščie Sovetskogo Soiuza. Moskva: Vysšaia Škola [Mammals of the Soviet Union. Volume II, Part 2. Carnivora (Hyaenas and Cats)]. Washington DC: Smithsonian Institution and the National Science Foundation. с. 95—202.
- ↑ Driscoll, C. A.; Yamaguchi, N.; Bar-Gal, G. K.; Roca, A. L.; Luo, S.; MacDonald, D. W.; O'Brien, S. J. (2009). Mitochondrial Phylogeography Illuminates the Origin of the Extinct Caspian Tiger and Its Relationship to the Amur Tiger. PLoS ONE. 4 (1): e4125. Bibcode:2009PLoSO...4.4125D. doi:10.1371/journal.pone.0004125. PMC 2624500. PMID 19142238.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Temminck, C. J. (1844). Aperçu général et spécifique sur les Mammifères qui habitent le Japon et les Iles qui en dépendent. У Siebold, P. F. v. (ред.). Fauna Japonica sive Descriptio animalium, quae in itinere per Japoniam, jussu et auspiciis superiorum, qui summum in India Batava imperium tenent, suscepto, annis 1825 - 1830 collegit, notis, observationibus et adumbrationibus illustravit Ph. Fr. de Siebold. Leiden: Lugduni Batavorum.
- ↑ Hilzheimer, M. (1905). Über einige Tigerschädel aus der Straßburger zoologischen Sammlung. Zoologischer Anzeiger. 28: 594—599.
- ↑ а б Mazák, V. (1981). Panthera tigris (PDF). Mammalian Species. 152 (152): 1—8. doi:10.2307/3504004. JSTOR 3504004. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2012.
- ↑ Mazák, V. (1968). Nouvelle sous-espèce de tigre provenant de l'Asie du sud-est. Mammalia. 32 (1): 104−112. doi:10.1515/mamm.1968.32.1.104.
- ↑ Luo, S.-J.; Kim, J.-H.; Johnson, W. E.; van der Walt, J.; Martenson, J.; Yuhki, N.; Miquelle, D. G.; Uphyrkina, O.; Goodrich, J. M. (2004). Phylogeography and genetic ancestry of tigers (Panthera tigris). PLOS Biology. 2 (12): e442. doi:10.1371/journal.pbio.0020442. PMC 534810. PMID 15583716.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Mazák, J. H.; Groves, C. P. (2006). A taxonomic revision of the tigers (Panthera tigris) (PDF). Mammalian Biology. 71 (5): 268—287. doi:10.1016/j.mambio.2006.02.007. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2007.
- ↑ Goodrich, J.; Lynam, A.; Miquelle, D.; Wibisono, H.; Kawanishi, K.; Pattanavibool, A.; Htun, S.; Tempa, T.; Karki, J.; Jhala, Y. & Karanth, U. (2015). »Panthera tigris" [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2015: e.T15955A50659951.
- ↑ Schwarz, E. (1912). Notes on Malay tigers, with description of a new form from Bali. Annals and Magazine of Natural History. Series 8 Volume 10 (57): 324—326. doi:10.1080/00222931208693243.
- ↑ Mazak, V. (2004). Der Tiger. Westarp Wissenschaften Hohenwarsleben. ISBN 978-3-89432-759-0. (in German)
- ↑ Mazak, V.; Groves, C. P.; Van Bree, P. (1978). Skin and Skull of the Bali Tiger, and a list of preserved specimens of Panthera tigris balica (Schwarz, 1912). Zeitschrift für Säugetierkunde – International Journal of Mammalian Biology. 43 (2): 108—113.
- ↑ Pocock, R. I. (1929). Tigers. Journal of the Bombay Natural History Society. 33: 505—541.
- ↑ Cracraft, J.; Feinstein, J.; Vaughn, J.; Helm-Bychowski, K. (1998). Sorting out tigers (Panthera tigris): mitochondrial sequences, nuclear inserts, systematics, and conservation genetics (PDF). Animal Conservation. 1 (2): 139—150. doi:10.1111/j.1469-1795.1998.tb00021.x. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2017. Процитовано 4 лютого 2020.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |