Сітлалікуе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Сітлалікуе (науатль Sitlallikweh, «спідниця зірок»[1]), також Сітлалінікуе або Іламатезухтлі — у ацтекській міфології богиня Чумацького Шляху, землі, смерті, темряви, а також богиня, яка створила зорі[2]. Також вважається, що богиня породила метеорити, які були об'єктом народного шанування[3].

Деякі джерела стверджують, що богиня Сітлалікуе створила зірки зі своїм чоловіком Сітлальтонаком (науатль Sitlaltonak, «сяюча зірка»), разом із яким вони асоціюються із першими людьми в ацтекській міфології — Татом (Нотом[4]) і Неною[2]. Проте інші стверджують, що Сітлальтонак — просто інший варіант імені тієї ж богині[5].

Мішкоатль, також покровитель Чумацького Шляху, іноді вважається чоловіком Сітлалікуе[5].

Є однією із Володарів дня, що відповідає 13-му дню[6].

До неї також зверталися коли давали ім'я новонародженій дитині (що відбувалося через чотири дні після народження) і в разі хвороб у дітей[7].

Етимологія

[ред. | ред. код]

З мови науатль ім'я богині Сітлалікуе (Sitlallikweh) означає «спідниця зірок», де «sitlalli» — «зірка»; «i-» — «її»; «kweitl» — «спідниця». Інший варіант імені богині «Сітлалінікуе» (Sitlalinikweh), пов'язаний із тим, що літописці інакшим чином писали слово «зірка» — «sitlalin»[8].

Також ім'ям богині могло бути «Іламатеуктлі» (Ilamateuctli), що означає «старша владика»[5][9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Star Gods of the Maya: Astronomy in Art, Folklore, and Calendars (англ.). United States of America: University of Texas Press. 2010. ISBN 978-0292778511.
  2. а б Aztec Calendar | Citlalicue.
  3. Mineralogical Magazine and Journal of the Mineralogical Society (англ.). Oxford University Press. 1892. с. 101.
  4. Heep, Stefan (12 вересня 2019). How Did the “White” God Come to Mexico? Ce Acatl Topiltzin Quetzalcoatl (англ.). Cambridge Scholars Publishing. с. 154. ISBN 978-1-5275-3996-9.
  5. а б в González Torres, Yólotl (2005). Diccionario de mitología y religión de Mesoamérica (вид. 1. Aufl., 11. reimpr). Madrid: Larousse. с. 40—41. ISBN 978-970-607-802-5.
  6. Fernández, Adela (1992). Dioses prehispánicos de México: mitos y deidades del panteón náhuatl (вид. Primera ediicón). México, D.F: Panorama Editorial. ISBN 978-968-38-0306-1.
  7. Tórres, Yólotl González (2004). Il culto degli astri tra gli Aztechi (італ.). Mimesis. с. 111. ISBN 978-88-8483-037-1.
  8. Aburto M., Pascual (2004). Tiuelis titlajtlajtos Náhuatl Puede hablar el Náhuatl, Náhuatl de Guerrero y español, Instituto Lingüístico de Verano AC (SIL); ILV segunda edición (ісп.). Тлалпан, Мехіко. Мексика.: Instituto Lingüistíco de Verano AC.
  9. ilamateuctli - Gran Diccionario Náhuatl. gdn.iib.unam.mx. Процитовано 4 лютого 2024.