Терешківці
| село Терешківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Горохівська міська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07080070390044015 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577 |
| Населення | 510 |
| Площа | 12,1 км² |
| Густота населення | 42,15 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45724 |
| Телефонний код | +380 3379 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′46″ пн. ш. 24°51′27″ сх. д. / 50.54611° пн. ш. 24.85750° сх. д.Координати: 50°32′46″ пн. ш. 24°51′27″ сх. д. / 50.54611° пн. ш. 24.85750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
210 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45700, Волинська обл., Луцький р-н, м. Горохів, вул. Шевченка, 17 |
| Карта | |
  Терешківці | |
 Терешківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тере́шківці — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. У 2020 році ввійшло до складу Горохівської об'єднаної територіальної громади. Населення становить 510 осіб (2011).
Географічне положення села[ред. | ред. код]
Село Терешківці розташоване на території Волинської височини, в пониззі річки Утятин, що є притокою річки Гнила Липа. Рельєф злегка горбкуватий, ґрунти — опідзолені (сірі, темно — сірі, чорноземи), клімат — помірно-континентальний.
У центрі села, в межах русла річки Утятин, знаходиться штучно створений став площею 5,7 гектара.
Через територію села проходить автошлях Н17, раніше — шлях національного значення на території України, Львів — Радехів — Луцьк. На відстані 5 км від села знаходиться залізничний вузол — станція Звиняче Львівської залізниці. Відстань до обласного і районного центрів — 44 км, до центру громади — 9 км.[1]
Історія села[ред. | ред. код]
Заснування та перша згадка про село[ред. | ред. код]
Походження назви населеного пункту не досліджувалося. У документах село згадується як Терешковець або Терешковці[2]. У «Географічному словнику королівства Польського» Терешківці згадуються так: «Згідно поборового реєстру Луцького повіту за 1577 р. Василь Ощівський платить за Терешковці з 4 димарів по 20 грошів, з 4 городів по 2 гроші, так само і в 1583 з 4 димарів і 4 городів»[3].
У складі Російської імперії (1795-1916)[ред. | ред. код]
У 1906 році - село Скобелецької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 54 верст, від волості 5. Дворів 61, мешканців 509[4].
У "Клірових відомостях церков Володимирського уїзду за 1868 рік" значиться: "Приписна Покровська церква села Терешковець побудована 1787 року поміщиком Корчевським. Дерев'яна, міцна, дзвіниця при ній теж дерев'яна, міцна. Престол у ній один во ім'я Покрови Божої Матері... Церква ця приписна до Ощівської Богоявленської церкви"[2].
Перша світова війна (1914-1918) та міжвоєнний період[ред. | ред. код]
Під час Першої світової війни чоловіче населення села мобілізували до Російської імператорської армії, для потреб фронту реквізували майно населення. Людей евакуювали до Катеринославської губернії. 1916-го у селі проходила лінія фронту у рамках проведення Брусиловського (Луцького) прориву. Під час воєнних дій згоріла будівля Покровського храму[1]. Поблизу Терешківців досі знаходяться німецькі укріплення лінії фронту 1916-1917 років[5].
Після Ризького договору село відійшло під владу Польської Республіки. Жителі села побудували нову дерев'яну церкву - невеличку, на три куполи, акуратну й гарну, обгороджену дерев'яним парканом[1].
Підпілля ОУН у Терешківцях (1939-1941)[ред. | ред. код]
У 1939 році в Терешківці з Галичини прибув Григорій Ковальчук. Незабаром став зятем у родині Марчуків. Навколо себе він об’єднав молодих людей віком 16—35 років. Їх було 22.
Хлопці, щоб вступити в групу Ковальчука, платили внески. Якою була сума — ніхто не пам’ятає (бо членів групи немає серед живих). Тільки дочка страченого в Луцькій тюрмі Олександра Порванського Віра Зайцева згадувала:
|
Тато був зовсім неграмотний. За що загинув — не знаю. Але мама казала, що він ходив до Ковальчука і за це заплатив два рублі. | 
|
Хлопці регулярно збиралися на сходки. Проводили їх таємно в лісі поблизу села або просто в лузі, посеред поля. Григорій Ковальчук читав присутнім твори Шевченка, статті із брошур і газет, переконуючи їх, що Україна має бути вільною[6].
Напередодні 1941 року Григорія Ковальчука видали владі. Його заарештували і примусили назвати однодумців. Почалися арешти. Кожну ніч арештовували по 2-3 людини. Усіх арештованих утримували в Луцькій тюрмі. П’ятьох засудили до страти: Григорія Ковальчука, Степана Гуцика, Олександра Ілова, Марка Лотоцького, а п’ятого ніхто не пам’ятає. Усіх інших мали вивезти на каторгу, але до Луцька уже підходили нацисти. Вирок суду був усе ще не виконаний. 23 червня 1941 року в’язнів зігнали в одне приміщення, де було тісно і душно і почався розстріл.
Двоє жителів Терешківців під час розстрілу опинилися під трупами і дивом залишилися живими — це Михайло Антонюк і Григорій Захарчук. Вони повернулися додому (а йшли полями аж два тижні) і до кінця своїх днів прожили в Терешківцях[7].
Терешківці в роки німецько-радянської війни[ред. | ред. код]
У перші дні німецько-радянської війни 1941-1945 років через Терешківці проходив шлях наступу військ Третього Рейху.
У ході здійснення Львівсько-Сандомирської операції радянським командуванням, улітку 1944 року населення села евакуювали у села Новий Тік Рівненської області та Квасів і Підбереззя на Волині. У ході наступальних операцій частин 389 та 58 стрілецьких дивізій Червоної Армії по річці село було розділене на дві частини. Унаслідок військових дій по усій лінії розділення усі будинки в Терешківцях були спалені й зруйновані[8].
49 жителів Терешківців загинули на фронтах Другої світової війни. Їхні імена викарбувані на меморіалі у центрі села[1].
Під час воєнних дій у липні 1944 року згоріла Покровська церква у Терешківцях.
Історія створення колективного господарства[ред. | ред. код]
У 1947 році зусиллями радянської влади на території села Терешківці було організовано колгосп імені Сталіна. Його очолив Адам Ващук, наступником якого був Павло Новосад, що очолював колгосп до 1958 року.
1959-го на основі двох колгоспів — імені Сталіна, що в Терешківцях, та імені Молотова, що в селі Ощів, створили колгосп імені Матросова. Головою правління колгоспу був Петро Загоруйко. У 1974 році колгосп імені Матросова було приєднано до артілі "Шлях Леніна", де головою працював Володимир Жигун. Колгосп став великим багатогалузевим господарством.
У березні 1983 року на базі сіл Терешківці і Ощів створили колгосп імені Карла Маркса. Його очолив Михайло Трачевський — згодом відомий на Волині аргарій, заслужений працівник сільського господарства України.
У 1993 році колгосп реорганізували у селянську спілку «Райдуга», а згодом у однойменне приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. 2013-го ПОСП «Райдуга» увійшла в склад ТзОВ "Волинь-нова" — структурного підрозділу групи компаній ТМ "Вілія"[1]
Розвиток місцевого самоврядування[ред. | ред. код]
У 1941 році на території села Терешківці діяла сільська рада, головою якої був Григорій Захарчук, а секретарем — Михайло Антонюк. З 1946 року головою сільської ради працював Микита Нечипорук, секретарем — Єфросинія Зозуля.
У 1974 році, коли колгосп імені Матросова приєднали до артілі «Шлях Леніна», то центр сільської ради також було перенесено у село Вільхівка.
Після відновлення Терешківцівської сільської ради у 1993 році і до ліквідації у грудні 2020-го її очолювали Василь Карпунь (1993-1996), Ганна Притолюк (1996-2006) й Тамара Войтович (2006-2020).[1]
Рішенням Горохівської міської ради № 1-12/2020 від 4 грудня 2020 року "Про затвердження старости сіл Вільхівка, Ярівка, Терешківці, Ощів, Софіївка, Вільгельмівка" старостою села Терешківці обрали Василя Казуна[9].
Інфраструктура та соціальна сфера[ред. | ред. код]
Сьогодні село Терешківці повністю асфальтоване, має газо- і водопровід. У селі функціонують позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "Веселка", млин, будинок культури, Свято-Покровська церква ПЦУ, початкова школа, ФАП, магазини й торгові центри, обрядовий будинок, зона відпочинку для дітей та спортивний майданчик[10].
Через територію села проходить автошлях Н17, раніше — шлях національного значення на території України Львів — Радехів — Луцьк.
У центрі села споруджено монумент полеглим за Україну (1997, скульптор - Василь Рижук)[1].
Культурно-громадське і релігійне життя[ред. | ред. код]
14 вересня 2017 року зусиллями місцевої влади та працівників закладів культури й освіти, а також громадських організацій села відбулося святкування 440-річчя Терешківців[11].
У селі діє аматорська футбольна команда "Арсенал" - активний учасник чемпіонатів з футболу та міні-футболу на районному й обласному рівнях, переможець чемпіонатів Асоціації міні-футболу Волині[12].
Покровський храм ПЦУ в Терешківцях[ред. | ред. код]
13 грудня 1994 року архієпископ Ніфонт (Солодуха) освятив відновлений Покровський храм у селі, збудований за кошти селянської спілки "Райдуга" під керівництвом Михайла Трачевського. У 1994-1996 роках настоятелем храму був протоієрей Миколай Мельничук. З 1996 настоятель храму - протоієрей Василій Хомляк. У вересні 1998 році архієпископ Ніфонт (Солодуха) святив розпис храму, а у 2004 очолив святкування 10-річчя побудови церкви[13]. Стараннями отця Василія Хомляка та благодійників у Терешківцях збудували 4 каплички, дві з яких - обіч автошляху Н17[13][14].
3 березня 2019 року на Парафіяльних зборах церковна громада разом з настоятелем вирішили вийти з-під підпорядкування Українській Православній Церкві (Московського патріархату) та приєднатися до складу Православної церкви України[15]. 13 грудня 2019 року з нагоди 25-річчя відкриття у храмі побував митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич)[16].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 205 чоловіків та 252 жінки.[17]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 503 особи.[18]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[19]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,41 % |
| російська | 0,20 % |
| інші | 0,39 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Середа, Тамара (2009). Сторінки історії села Терешківці. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Рух опору тоталітарним та окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині. Матеріали ХХХІ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції (укр.) . Луцьк-Горохів.
- ↑ а б Клеровые ведомости церквей Владимирского уезда за 1968 год. ДАВО: Ф-35, оп.5, спр.47: Волынская духовная консистория. 1868. с. 282—286.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego [Географічний словник Королівства Польського]. Т. VII. Warszawa: Druk «Wieku». 1892. с. 309. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 вересня 2019.
- ↑ Укріпленя біля села Терешківці. explorer.lviv.ua. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Новосад, Роман (22.06.2017). «Це було справжнє пекло!» (укр. та рус.) . Щоденна Всеукраїнська газета "День". Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 11.01.2021.
- ↑ Середа, Тамара (2009). Борці за волю України. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Рух опору тоталітарним та окупаційним режимам на теренах Волинської області. Горохівщина в історії України та Волині. Матеріали ХХХІ Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції (укр.) . Луцьк-Горохів.
- ↑ Бабій, Ганна (2015). Львівсько-Сандомирська операція. Прорив на Рава-Руському напрямі (укр.) . Луцьк: ПП Іванюк В.П. с. 8—14.
- ↑ Р І Ш Е Н Н Я від 04 грудня 2020 року № 1-12/2020. http://gorokhivrada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11.01.2021.
- ↑ У ТЕРЕШКІВЦЯХ - НОВИЙ СПОРТИВНИЙ МАЙДАНЧИК. Тільки разом (укр.). 23 травня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Влашинець, Леся (16 вересня 2017). Волинським Терешківцям-440! Були пісні, вітання і… порох (Фото). www.volyn.com.ua (укр.) . Газета "Волинь". Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ АМФВ | Арсенал ОТВ. amfv.com.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ а б Новосад, Роман (22 грудня 2017). У Терешківцях аж 4 каплички!. www.volyn.com.ua (укр.) . Газета "Волинь". Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Новосад, Роман (14 січня 2019). Протоієрей Василій Хомляк: «Священик без громади нічого не вартий». www.volyn.com.ua (укр.) . Газета "Волинь". Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ На Волині ще одну громаду прийняли до ПЦУ. Волинь Online (англ.). 6 березня 2019. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ У двох парафіях Горохівщини владика служив уперше. pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 11 січня 2021.[недоступне посилання]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Терешківці [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
