Туренко Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Миколайович Туренко
Народився 24 лютого 1940(1940-02-24)
Кам'янка
Помер 1 листопада 2020(2020-11-01) (80 років)
Харків
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність інженер
Alma mater Харківський автомобільно-дорожній інститут
Заклад Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Посада Колишній ректор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
|
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України |}

Анатолій Миколайович Туренко (24 лютого 1940, м. Кам'янка, Черкаська область1 листопада 2020, Харків) — український науковець-автотранспортник. Ректор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, доктор технічних наук (1998), заслужений діяч науки і техніки України (1999).

Біографія[ред. | ред. код]

Анатолій Туренко у 1956 році закінчив середню школу, в 1959 — Кіровоградський технікум механізації і електрифікації сільського господарства (з відзнакою). 19591962 рр. — служба у війську. Закінчив автомобільний факультет Харківського автомобільно-дорожнього інституту (ХАДІ) з відзнакою в 1967 році, інженер-механік.

Асистент, доцент, професор кафедри автомобілів ХАДІ (19691990 рр.). Декан автомобільного факультету (19761981 рр.); перший проректор (19811992 рр.)[1]. З 1992 року — ректор Харківського автомобільно-дорожнього інституту (зараз носить назву Харківський національний автомобільно-дорожній університет).

В 1973 р. захистив дисертацію «Дослідження закритих дискових гальм для важких вантажних автомобілів» на здобуття вченого ступеня кандидата наук, в 1998 р. — доктора наук (тема: «Підвищення ефективності гальмування вантажних і пасажирських автотранспортних засобів з пневматичним гальмівним приводом»)[2].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки;
  • член Міжнародної асоціації з автомобільної і дорожньої освіті;
  • дійсний член Транспортної академії України (ТАУ);
  • віце-президент ТАУ, керівник Північно-східного наукового центру ТАУ (1993);
  • академік Нью-йоркської академії, США (1996)[1];
  • дійсний член Російської академії транспорту (1999);
  • член Національного моніторингового комітету України, Австрія (2000);
  • академік міжнародної академії людини в аерокосмічних системах (2001);
  • почесний професор Московського автомобільно-дорожнього університету, Росія (1995);
  • почесний професор Сианьського автомобільно-дорожнього інституту, Китай (1993).

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 200 наукових робіт, монографій, підручників, навчальних посібників, серед яких монографії:

  • «Підвищення ефективності гальмування вантажних і пасажирських автотранспортних засобів з пневматичним гальмівним приводом» (1997),
  • «Підвищення ефективності гальмування автотранспортних засобів з пневматичним гальмівним приводом» (2000);
  • підручник «Системотехніки транспорту (на прикладі автомобільного транспорту)» (1999);

навчальних посібників:

  • «Функціональний розрахунок гальмівної системи автомобіля з барабанними гальмами» (1990)
  • «Історія інженерної діяльності. Розвиток автомобілебудування» (1999)

Професор Туренко керував науковою школою «Динаміка гальмування і гальмівні системи автомобілів». Науковий напрям, очолюваний Туренком і результати діяльності створеної їм школи гідно оцінені державою.

У 1998 році він і дев'ять його учнів Указом Президента України нагороджені Державною премією України в галузі науки і техніки[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]