Національний університет цивільного захисту України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний університет цивільного захисту України
НУЦЗУ
Gerb nuczu.png
University of Civil Protection of Ukraine in Kharkov.JPG
Харків
Міжнародна назва National University of Civil Defence of Ukraine
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Харків
Гасло Запобігти, врятувати, допомогти
Засновано 1928
Акредитація IV  рівня
Ректор Садковий Володимир Петрович
Адреса 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94
Сайт www.nuczu.edu.ua

Національний університет цивільного захисту України — один із найстаріших закладів вищої освіти – єдиний у системі ЗВО нашої держави, який здійснює підготовку фахівців за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями й спеціальностями для цивільного захисту України та інших країн.

Вступники, які виявили бажання навчатись у Національному університеті цивільного захисту України на денній формі навчання за рахунок державного замовлення, для оформлення особової справи кандидата на навчання особисто звертаються з письмовою заявою до органів та підрозділів ДСНС України за місцем постійного проживання з 1 січня до 1 червня року вступу. Абітурієнти — майбутні курсанти — обов'язково (окрім ЗНО) складають екзамен в університеті з фізичної підготовки.

Матеріально-технічна база університету дозволяє навчати до 3000 курсантів та студентів денної форми навчання. Щороку з лютого місяця працюють підготовчі курси з української мови та літератури і фізичної підготовки.

Студенти і курсанти мають можливість навчатись на військовій кафедрі підготовки офіцерів запасу.

До складу науково-навчальної та соціально-побутової бази НУЦЗУ входять п'ять об'єктів, загальною площею майже 25 гектарів: головна база навчального закладу розташована на вулиці Чернишевській, 94, великий навчально-тренувальний майданчик — на вулиці Баварській,7, а також функціонують об'єкти на вулицях Лермонтовській, 28, Пушкінській, 102/а і масштабний полігон в урочищі Фігурівка Чугуївського району Харківської області.

В університеті є унікальний тренувальний полігон у межах міста, розташований за адресою: вул. Баварська,7. На цій території проходять практичні заняття в умовах, наближених до реальних. Тут є автотехніка, яка імітує ДТП за участі громадського транспорту (автомобіля, автобуса та тролейбуса), штучно створені зруйновані будівлі й завали, справжнісінькі гелікоптер Мі-8 та літак АН-26, на яких курсантів навчають ліквідувати будь-які надзвичайні ситуації на авіатранспорті, а також залізнична цистерна, де відпрацьовуються дії з ліквідації наслідків техногенних катастроф. Окрім того, обладнано два водоймища для навчання рятування на водних об'єктах та манеж для верхолазів.

На навчально-тренувальному полігоні в урочищі Фігурівка Харківської області курсанти проходять топографічну підготовку й відпрацьовують практичні навички з гасіння лісових пожеж та ліквідації наслідків інших природних катаклізмів.

Спортивний вишкіл вихованців проводиться з п'яти розділів: легкої атлетики, гімнастики, лижної підготовки, спортивних ігор та плавання. Крім того, проводиться велика спортивно-масова робота зі службово-прикладних видів спорту: боротьби самбо; військово-спортивного багатоборства; дзюдо; панкратіону; рукопашного бою; боксу; кікбоксингу; тхеквондо; карате; легкої атлетики; кульової стрільби; стрільби з бойової зброї; гирьового спорту; лижних гонок; настільного тенісу; пауерліфтингу; плавання; офіцерського триборства; поліатлону; пожежно-прикладного спорту; волейболу; баскетболу; міні-футболу; футболу.

В університеті є унікальний музей, що вміщує понад 8 тисяч експонатів та світлин.

Навчальний заклад засновано у 1928 році. За роки функціонування закладу підготовлено понад 35 тисяч фахівців, серед них - майже 800 спеціалістів для Республіки Азербайджан, Таджикистану, Молдови, Грузії, Вірменії.

Історія[ред. | ред. код]

Історія навчального закладу бере свій початок з 17 липня 1928 р., з того часу, коли Радою Народних Комісарів УРСР була прийнята постанова про створення в м. Харкові дворічних постійнодіючих Всеукраїнських пожежно-технічних курсів. У подальшому, в процесі свого становлення та розвитку, назва навчального закладу неодноразово змінювалася. У 1930 р. Всеукраїнські пожежно-технічні курси були реорганізовані у Харківський пожежний технікум НКВС УРСР. У 1938 році у зв'язку із воєнізацією пожежної охорони міст, яка викликала необхідність у підготовці та перепідготовці значної кількості фахівців для міських пожежних частин, Харківський пожежний технікум НКВС УРСР було реорганізовано у Курси удосконалення командного складу міської пожежної охорони (КУКС) НКВС СРСР. У липні 1941 року Курси реорганізовано у ІІІ, а у 1943 році — IV Пожежно-технічну школу НКВС СРСР. В подальшому, у вересні 1946 року, IV ПТШ реорганізовано у Харківське пожежно-технічне училище МВС СРСР з трирічним терміном навчання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 258 від 27 квітня 1994 року на базі Харківського пожежно-технічного училища МВС України було створено Харківський інститут пожежної безпеки МВС України, а у червні 2000 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1024 від 27 червня 2000 року навчальний заклад отримав статус академії.

Згідно з Указом Президента України № 47/2003 від 27 січня 2003 року Академія пожежної безпеки України була виведена зі складу Міністерства внутрішніх справ України і передана до структури Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Рішенням колегії МНС України від 5 березня 2003 року № 1 Академія пожежної безпеки України була визнана провідним вищим навчальним закладом МНС України з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з цим на навчальний заклад було покладено координацію навчально-методичної та наукової роботи вищих навчальних закладів в структурі МНС України.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 10-р академію реорганізано в Академію цивільного захисту України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 290-р Академію цивільного захисту України реорганізовано в Університет цивільного захисту України (2006).

Згідно з Указом Президента України «Про надання Університету цивільного захисту України статусу національного» від 1 грудня 2009 р. № 990/2009 «…ураховуючи загальнодержавне та міжнародне визнання результатів діяльності Університету цивільного захисту України, його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки…» вузу надано статус національного й іменовано надалі — Національний університет цивільного захисту України[1].

Структура, спеціальності[ред. | ред. код]

Сьогодні навчальний процес в університеті забезпечують:

  • Факультет цивільного захисту;
  • Факультет оперативно-рятувальних сил;
  • Соціально-психологічний факультет;
  • Факультет пожежної безпеки;
  • Факультет техногенно-екологічної безпеки;
  • Навчально-науково-виробничий центр;
  • Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.

Підготовку фахівців здійснюють за всіма освітньо-кваліфікаційними та освітньо-науковими рівнями (бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук). У  стінах НУЦЗУ курсанти й студенти опановують дев’ять професій (цивільну безпеку, пожежну безпеку, хімічні технології та інженерію, психологію, екологію, технології захисту навколишнього середовища, публічне управління та адміністрування, менеджмент і туризм) за 18 спеціалізаціями.

Підготовку фахівців вищої кваліфікації здійснюють через докторантуру та ад’юнктуру, яка відповідно до вимог нормативних документів має ліцензію на п’ять спеціальностей – цивільна безпека, пожежна безпека, технології захисту навколишнього середовища, психологія, публічне управління та адміністрування.

В університеті функціонують чотири спеціалізовані вчені ради з розгляду кандидатських і докторських дисертацій за спеціальностями пожежна безпека, цивільний захист, екологічна безпека, психологія діяльності в особливих умовах, механізми державного управління, ДУ в сфері державної безпеки та охорони громадського порядку. Тож кожен аспірант, докторант має добру нагоду захистити свої наукові напрацювання.

Керівництво[ред. | ред. код]

Ректор НУЦЗУ: генерал-лейтенант служби ЦЗ Садковий Володимир Петрович, доктор наук, професор.

Проректори:

  • перший проректор полковник служби цивільного захисту Коврегін Володимир Володимирович, доктор наук з державного управління, доцент;
  • проректор з навчальної та методичної роботи полковник служби цивільного захисту Назаров Олег Олександрович, кандидат психологічних наук, професор,заслужений працівник освіти України;
  • проректор з наукової роботи полковник служби цивільного захисту Андронов Володимир Анатолійович, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України;
  • проректор з персоналу полковник служби цивільного захисту Титаренко Андрій Вікторович, кандидат психологічних наук, доцент;
  • проректор – начальник відділу організації служби полковник служби цивільного захисту Семків Олег Михайлович, доктор технічних наук, професор.

Начальники факультетів, інституту:

  • в. о. начальника ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля Тищенко Олександр Михайлович, кандидат технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України;
  • начальник факультету цивільного захисту — полковник служби цивільного захисту Удянський Микола Миколайович, кандидат технічних наук, доцент;
  • начальник факультету оперативно-рятувальних сил — полковник служби цивільного захисту Олійников Олексій Анатолійович, кандидат психологічних наук;
  • начальник соціально-психологічного факультету — полковник служби цивільного захисту Куфлієвський Андрій Станіславович, кандидат психологічних наук;
  • начальник факультету пожежної безпеки — полковник служби цивільного захисту Ромін Андрій Вячеславович, доктор наук з державного управління, професор;
  • декан факультету техногенно-екологічної безпеки — Мєтєльов Олександр Володимирович, кандидат технічних наук, доцент;

Особи, що навчаються[ред. | ред. код]

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Див. Наши выдающиеся выпускники

Бібліотека[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день бібліотека має багатогалузевий фонд, що нараховує більше 116 тис. екземплярів на паперових носіях. Щорічно фонд поповнюється на 1500одониць. Близько 900 електронних документів відкрито для користування в електронній бібліотеці. Найважливішим напрямком у роботі бібліотеки було і залишається сприяння формуванню культури та інтелекту, широкого кругозору майбутніх фахівців шляхом проведення різних масових заходів: літературно-музичних віталень, вечорів пам'яті, читацьких конференцій, відкритих переглядів нових надходжень, ілюстрованих виставок книг та періодики.

Див. також[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]