Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України
На честьГризодубова Валентина Степанівна
Типспортивне товариство
напіввійськова організація
аероклуб
Засновано1 січня 1925
Вид спортуавіаційний спорт, парашутизм і авіамодельний спорт
Галузьsporting activitiesd
Країна СРСР ·  Україна
Штаб-квартираКоротич
49°58′53.760000100001″ пн. ш. 36°14′58.632000100001″ сх. д. / 49.98160° пн. ш. 36.24962° сх. д. / 49.98160; 36.24962
Ключові особиСергій Філатов
Материнська
організація
Товариство сприяння обороні України
Вебсайт: aeroclub.net.ua

Мапа

«Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України» — авіаційно-спортивна організація в місті Харків. Основною діяльністю Харківського аероклубу є розвиток та популяризація парашутного, вертолітного й авіамодельного спорту, готує спеціалістів для Збройних сил та господарських потреб України. Базується на аеродромі «Коротич».[1]

Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової ТСО України є складовою частиною всеукраїнського громадського добровільного оборонно-патріотичного і спортивно-технічного об'єднання громадян — Товариства сприяння обороні України (ТСОУ). Товариство сприяння обороні України також є офіційним правонаступником Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту УРСР.[2]

На аеродромі «Коротич» Харківського аероклубу ім. В. С. Гризодубової ТСО України відбуваються ознайомлювальні і тренувальні стрибки з парашутом (з десантним парашутом і в парашутній системі — «тандем»), польоти на літаках і вертольотах. Також проводяться змагання (регіональні, всеукраїнські та ін.) з парашутного, вертолітного й авіамодельного спорту.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Перший аероклуб був заснований в Харкові до першої світової війни — як відділення Всеросійського аероклубу. Його члени займалися популяризацією авіації, брали участь в організації в Харкові показових виступів перших російських льотчиків. У листопаді 1909 р при Харківському технологічному інституті професор Г. Ф. Проскура організував студентський повітроплавний гурток «Аеросекція».

1 січня 1925 р. в Харкові був відкритий аероклуб імені Ілліча (пізніше — аерохімклуб). Він розташувався в будівлі колишньої біржі на площі Тевелєва (була знесена в 1928 р.). Над входом до будівлі на плоскому даху було встановлено навчальний літак літак-винищувач «Ньюпор», подарований аероклубу 2-ю постійною авіабазою ВПС, що базувалася в Харкові. В аероклубі проводилися виставки, зустрічі з авіаторами, читалися доповіді та лекції. Спільно з авіабазою аероклуб вів роботу з конструювання та виготовлення планерів, в ньому працювали авіамодельна лабораторія, музей авіації та хімії, хімічна лабораторія, агітбригада.

Підготовкою пілотів та інших авіаційних спеціалістів аероклуб не займався. Для підготовки пілотів в 1928 р в Харкові була відкрита льотна школа цивільного флоту, в першому випуску якої були зокрема три дівчини, в тому числі Валентина Гризодубова. У 1931 р. школу перевели до Полтави.

4 листопада 1933 р. у Харкові був відкритий Всеукраїнський аероклуб, перед яким ставилося завдання готувати пілотів, авіатехніків, мотористів, фахівців різних авіаслужб, планеристів, парашутистів, розвивати автомобільну справу і проводити науково-дослідну роботу. Підготовку льотчиків почали проводити на трьох літаках У-2. До системи аероклубу увійшла планерна школа ТСОАВІАХІМУ, що розташовувалася на станції Васищеве.

3 червня 1941 р. Харківський аероклуб був виключений зі списків аероклубів ТСОАВІАХІМУ та переданий організованій у Харкові 10-й військовій авіаційній школі Головного управління навчальних закладів ВПС Червоної Армії. На цей час в аероклубі налічувалось 44 літаки У-2, один Р-5 і один СП-1; 59 моторів М-11, два аеродроми (біля Харківського тракторного заводу і в селищі Коротич), дві парашутних вишки.

Після завершення німецько-радянської війни, у 1947 р. аероклуб був відроджений на громадських засадах учорашніми військовими льотчиками. Для його роботи були передані зі Львова 9 літаків У-2, пізніше в аероклубі з'явилися навчально-тренувальні УТ-2. Аероклуб розмістили в будівлі на вул. Чернишевській, 14. У 1948 р. аероклубу передали поле в Помірках, що належало раніше Пограншколі, в тому ж році відбувся перший післявоєнний випуск пілотів. З 1950 р почалося практичне освоєння льотного поля в Коротичі.

У 1963 р. аероклуб переїхав до будівлі по вул. Плеханівській, 16, в 1972 р. — до сусідньої будівлі на Плеханівській, 16А, де знаходиться й досі.

У лютому 1964 р. в аероклубі повністю розформували два льотних загони, в ньому залишилися парашутна та літакова ланки. Клуб отримав нове ім'я — авіаспортклуб, був зроблений акцент у бік розширення спортивної діяльності. Представники клубу успішно виступали на республіканських, всесоюзних і міжнародних змаганнях. Харків'яни встановили 16 світових, більше 30 всесоюзних і понад 60 республіканських рекордів з авіаційних видів спорту.

У 1996 р. аероклубу було присвоєно ім'я видатної льотчиці Валентини Гризодубової.

Л-29 пілотажної групи Харківського аероклубу

У 2005 році засновано Пілотажну групу - датою її утворення вважається 3 вересня, коли вперше злетіла Л-29 Сергія Філатова. Виконуючи вищий пілотаж на своєму реактивному літаку, колишній військовий льотчик вирішив додати цим польотам видовищності і розвинути своє захоплення в масштабний авіаційний проект. Поступово почав підбирати техніку і команду. Незабаром почалися польоти парою, потім трійкою і четвіркою. У складі пілотажної групи Харківського аероклубу - три реактивних літака Aero L-29 «Delfin».

Ведучий пілотажної групи - колишній військовий пілот, начальник Харківського аероклубу, льотчик-інструктор Сергій Філатов, з ним в команді - найближчий напарник, льотчик-інструктор, колишній військовий пілот Сергій Комін, і також колишній військовий льотчик - досвідчений інструктор Анатолій Бернатович, - всі - випускники Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків.[4]

23 серпня 2019 р., у День Державного Прапора України, на аеродромі «Коротич» Харківського аероклубу скайдайвери з 12 країн світу склали фігуру «тризуб». Стрибки були виконаі з двох Ан-28, ініціатором став Ілля Балашов. У стрибку взяли участь, окрім українців, представники Австралії, Німеччини, Румунії, Швеції, Польщі, Франції, Словаччини та інших країн.

На самому початку 2021 року Харківський аероклуб отримав сертифікат постійного злітно-посадкового майданчика «Коротич», дійсний до 25 лютого 2024 року. Протягом авіаційного сезону 2021 року виконувались навчально-тренувальні та ознайомлювальні польоти зі спортсменами-льотчиками на ХАЗ-30, Л-29, Як-18Т, АК-1-3, Як-52 та Ан-2. Ознайомлювальні польоти та парашутні стрибки цього року виконувались щоп'ятниці, суботи та неділі. Аеродром «Коротич» у вихідні дні відвідали близько 86 000 людей. З 22 квітня 2021 року введено в дію нову Інструкцію з виробництва польотів у районі аеродрому, яка суттєво збільшує повітряний простір у горизонтальних та вертикальних межах.

Після річної перерви було відновлено та успішно проведено роботу з виконання Програми початкової льотної підготовки військових пілотів – курсантів льотного факультету ХНУПС. Організовано та проведено безліч змагань, культурно-масових та національно-патріотичних заходів, головний з яких – KharkivAviaFest-2021.[5]

3 березня 2022 року аеродром «Коротич» Харківського аероклубу було вражено нальотом авіації противника. Інфраструктура аеродрому і літаки приведено у неробочий стан. Протягом року 4 рази по аероклубу наносилися масовані ворожі ракетні удари, не враховуючи безлічі дрібних влучань, результатами яких були руйнування огорожі, льотного поля, «прильоти», які відбулися поруч з територією. За попередніми оцінками, збитки Харківського аероклубу становлять на сьогодні понад 30 млн.грн. Деяку приватну техніку частково вдалося евакуювати. Деяка постраждала, а потім була знищена. Інфраструктуру та авіапарк аероклубу майже повністю зруйновано.

На початку літа 2022 року у ворожих пабліках пройшла інформація, що начебто на українському аеродромі «Коротич» зосереджена серйозна військова техніка. Буквально через декілька годин аеродром зазнав повторного нападу. Опівночі 4 червня 2022 року з різницею в кілька хвилин по аеродрому «Коротич» було випущено 4 ракети. Зруйновано ангари, знищено авіатехніку, пошкоджено інфраструктуру аеродрому.

Пізно ввечері 4 червня 2022, близько 23 години, ворог знову підступно наніс три ракетно-артилерійських удари по вже зруйнованій інфраструктурі аеродрому «Коротич». Люди встигли сховатися. Проте два пошкоджених ангари були зруйновані повністю, а разом з ними – і вся авіаційна техніка, - а це легкі спортивні і тренувальні літаки.

Аеродром «Коротич» зазнав нового, четвертого удару в День захисників і захисниць України: ракетами вдарили 14 жовтня 2022. П`ять ракет вразили територію аеродрому. Перші лягли на льотному полі — це і врятувало життя керівника і співробітників аероклубу, які в секунди атаки перебирали картоплю у вже напівзруйнованому ангарі. За хвилину до ракет, які знову вдарили по багатостраждальній будівлі, звідти вискочили люди[6]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]