Коротич (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Коротич
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Коротичанська селищна рада
Код КОАТУУ: 6325157000
Основні дані
Засноване 17 ст
Статус з 1938 року
Площа 4,85 км²
Населення 5127 (01.01.2017)[1]
Густота 1047,630 осіб/км²
Поштовий індекс 62455
Телефонний код +380 57 749
Географічні координати 49°56′47″ пн. ш. 36°02′26″ сх. д. / 49.94639° пн. ш. 36.04056° сх. д. / 49.94639; 36.04056Координати: 49°56′47″ пн. ш. 36°02′26″ сх. д. / 49.94639° пн. ш. 36.04056° сх. д. / 49.94639; 36.04056
Відстань
Найближча залізнична станція: Коротич
До райцентру:
 - залізницею: 16 км
 - автошляхами: 16 км
До обл. центру:
 - залізницею: 16 км
 - автошляхами: 16 км
Селищна влада
Адреса 62454, Харківська обл., Харківський р-н, смт Коротич, вул. Центральна, 47, тел. 7-42-49-42
Голова селищної ради Прудкий Анатолій Володимирович
Карта
Коротич. Карта розташування: Україна
Коротич
Коротич
Коротич. Карта розташування: Харківська область
Коротич
Коротич
Коротич. Карта розташування: Харківський район
Коротич
Коротич

Коротич — селище міського типу в Україні, Харківському районі Харківської області.

Засноване у 17 столітті. Населення — близько 5 тисяч, середня школа. Є меморіал загиблим у 1918 році та під час Другої Світової Війни.

Вважається рекреаційним селищем, поруч відомі курорти — Бермінводи та Рай-Оленівка (відкритий ще у XIX столітті).

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Коротич знаходиться на відстані менше ніж 1 км від річки Уда (правий берег). На відстані 1 км розташовані селища Новий Кротич і Рай-Оленівка. Через селище проходить залізниця Харків — Полтава, станція Коротич. Поруч проходить автомобільна дорога Р51 (М03 (E40)).

Назва[ред. | ред. код]

Назва Коротич, імовірно походить від пересихаючої влітку річки, що протікала через селище під час дощів і танення снігу - коротка течія (Коротич).

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Засноване в середині XVII століття, вже в 1697 році діяла Покровська церква з дзвіницею. В 1845 році на місці дерев'яного храму збудовано новий кам'яний з дзвіницею. (до теперішнього часу не зберігся - зараз побудований новий Свято-Покровський храм).

За даними на 1864 рік у власницькому селі Харківського повіту мешкало 703 особи (323 чоловічої статі та 380 — жіночої), налічувалось 125 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1914 рік село відносилось до Будянської волості, кількість мешканців зросла до 4080 осіб[3].

На початку XX століття кількість жителів була понад дві тисячі. Через селище проходить залізнична лінія Харків - Люботин, яка побудована в 70-х роках XIX ст.

У період Німецько-радянської війни селище знаходився на рубежі оборони міста Харків, кілька разів було окуповане і звільнене (переходило з рук в руки). На місці важких боїв в жовтні 1941 року, лютому-березні 1943 року і серпні 1943 року на братській могилі встановлено пам'ятник Визволителям.

Економіка[ред. | ред. код]

Поблизу селища розташовано Аеродром «Коротич» Харківського аероклубу ім. В. С. Гризодубової ТСО України.

У 1998 році під час польоту на літаку Як-18 біля селища загинув Сурабко Григорій Миколайович, український парашутист, Заслужений майстер спорту СРСР із парашутного спорту, абсолютний чемпіон світу з класичного парашутизму[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Скіфське поховання V ст. до н. е.
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці.
  • Братська могила радянських воїнів у якій похований Ощепков Андрій Іванович (1922-1943), Герой Радянського Союзу.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 115)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. ТРАГЕДИЯ ЗДЕСЬ УЖЕ БЫЛА, Сегодня