Координати: 52°4′1″ пн. ш. 33°8′20″ сх. д. / 52.06694° пн. ш. 33.13889° сх. д. / 52.06694; 33.13889
Очікує на перевірку

Шептаки (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шептаки
Герб Шептаків
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030810048163
Облікова картка Шептаки 
Основні дані
Засноване 1100
Населення 639
Площа 2,1 км²
Густота населення 304,29 осіб/км²
Поштовий індекс 16033
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°4′1″ пн. ш. 33°8′20″ сх. д. / 52.06694° пн. ш. 33.13889° сх. д. / 52.06694; 33.13889
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Водойми р. Рома
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Шептаки. Карта розташування: Україна
Шептаки
Шептаки
Шептаки. Карта розташування: Чернігівська область
Шептаки
Шептаки
Мапа
Мапа

Шептаки́ — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Шептаківська сільська рада.

Населення становить 639 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Відоме з першої половини XII ст. У період з 1618 р. до 1648 р., коли Лівобережна Україна була під владою Польщі, володіли польські намісники О. Пісочинський та Ян Куницький.

Шептаківська сотня вперше згадується як адміністративний та військовий підрозділ Ніжинського полку на початку 1654 року. Вочевидь сформувалася між 1651—1653 pp. у складі Новгородського полку (1653—1654 pp.) як друга Новгородська сотня. У 1663 р., при створенні Іваном Брюховецьким Стародубського полку, була введена до його адміністративної території.

1764 року у зв'язку з ліквідацією гетьманства с. Шептаки було виведене з-під гетьманської булави. Населені пункти Шептаківської сотні увійшли до Новгород-Сіверського намісництва.

Станом на 866 р. — 271 двір, 2235 жителів. За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 2235 осіб (1084 чоловічої статі та 1151 — жіночої), налічувалось 271 дворове господарство, існували 2 православні церкви, сільське училище, волосне правління, сільська розправа[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Мамекинської волості мешкало 2121 особа налічувалось 436 дворових господарств, існували 2 православні церкви, 2 постоялих будинки, водяний і вітряний млини[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 3235 осіб (1607 чоловічої статі та 1628 — жіночої), налічувалось 447 дворових господарства[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2704 осіб (1292 чоловічої статі та 1412 — жіночої), з яких 2683 — православної віри[4].

У роки Другої Світової війни в боях загинуло 360 жителів с. Шептаків.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[6].

Відомі виходці

[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Церкви

[ред. | ред. код]

У XVII ст. в Шептаках була заснована козацька Михайлівська церква, яка в середині XIX ст. стала Цвинтарною та Христоріздвяна — гетьманська. У 1774 р. за наказом гетьмана Розумовського в Шептаках замість старої Христоріздвяної церкви була побудована нова Христоріздвяна. Вона зроблена з дерева з дзвіницею, де встановили дзвін вагою 81 пуд, відлитий у Москві на заводі Богданова.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2072)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 165), (код 2630)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-268. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

[ред. | ред. код]