Ілічанка
| село Ілічанка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Громада | Красносільська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100190050067704 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1900-і |
| Колишня назва | Іллічівка |
| Населення | 1321 |
| Площа | 0,4 км² |
| Густота населення | 3302,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67582 |
| Телефонний код | +380 4855 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°36′32″ пн. ш. 30°48′50″ сх. д. / 46.60889° пн. ш. 30.81389° сх. д.Координати: 46°36′32″ пн. ш. 30°48′50″ сх. д. / 46.60889° пн. ш. 30.81389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
57 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67560, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Красносілка, вул. Набережна, 82 |
| Староста | Руденко Лілія Михайлівна |
| Карта | |
  Ілічанка | |
 Ілічанка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ілічанка (до 2016 року — Іллічівка) — село Красносільської сільської громади в Одеському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1321 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Ілічанка — село відносно молоде. Аналіз топографічних карт та переліків населених пунктів різного часу дає можливість стверджувати, що хутір Михайлівка — попередник Ілічанки — виник десь у першому десятилітті 20 століття, адже він ще не згадується у книзі «Список населенных мест Херсонской губернии» видання 1896 року, але вже фігурує у аналогічному виданні 1917 року. Отже, 1917 року хутір Михайлівка Ємельянова (прізвище першопоселенця-засновника) мала 1 дворове господарство, тут мешкало 39 осіб — 30 чоловіків та 9 жінок. Поселення входило до складу Антоново-Кодинцівської волості Одеського повіту Херсонської губернії.
У радянський час хутір перетворився на село Іллічівка, перейменоване 12 травня 2016 року на Ілічанку.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1436 осіб, з яких 648 чоловіків та 788 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1321 особа.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 65,33 % |
| російська | 33,76 % |
| молдовська | 0,45 % |
| болгарська | 0,23 % |
| вірменська | 0,15 % |
| білоруська | 0,08 % |
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд до села -
Баптистська церква в Ілічанці -
Новобудови на вулиці Паустовського, на межі із Одесою -
Торговий центр "Суворовський" в Ілічанці
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| ||||||||||||||
