Таїрове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Таїрове
Садиба Таїрова
Садиба Таїрова
Країна Україна Україна
Область/АРК Одеська область
Район/міськрада Овідіопольський район
Рада Таїровська селищна рада
Код КОАТУУ: 5123755800
Основні дані
Статус із січня 1982 року
Площа 1.50 км²
Населення 2593 (01.01.2011)[1]
Густота 1728.7 осіб/км²
Поштовий індекс 65496
Телефонний код +380 48
Географічні координати 46°21′54″ пн. ш. 30°38′48″ сх. д. / 46.36500° пн. ш. 30.64667° сх. д. / 46.36500; 30.64667Координати: 46°21′54″ пн. ш. 30°38′48″ сх. д. / 46.36500° пн. ш. 30.64667° сх. д. / 46.36500; 30.64667
Водойма Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція: Іллічівськ
До станції: 5 км
До райцентру:
 - залізницею: 32 км
 - автошляхами: 35 км
Селищна влада
Адреса 65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 25
Карта
Таїрове (Україна)
Таїрове
Таїрове
Таїрове (Одеська область)
Таїрове
Таїрове

Таї́рове (засноване як Інститут ім. В. Є. Таїрова) — селище міського типу Овідіопольського району Одеської області України.

Історія[ред.ред. код]

Селище Таїрове виникло на землях Одеського градоначальства, в результаті створення першого науково дослідного закладу краю - Інституту виноградарства і виноробства, яке започаткував Василь Єгорович Таїров. Спершу, 5 лютого 1905 року, він відкрив на новому ринку м. Одеса в одній кімнаті невелику хімічну та мікробіологічну лабораторію з початковим капіталом в 2000 руб. Незабаром лабораторія переросла в виноробну станцію виноградарів і виноробів Російської імперії.

Протягом 1910-1912 років на лівому березі Сухого лиману звели адміністративний корпус, будинки для науковців, казарму для робітників з лазнею та пральнею, винний льох на три поверхи, інші господарські споруди.

У перше десятиліття свого існування Станція брала участь у низці внутрішніх і міжнародних виставок, на яких отримувала високі нагороди. 8 лютого 1915 року, завдяки Департаменту землеробства на станції створили Вищі курси виноградарства з річним терміном навчання.

Під час війни, з наближенням лінії фронту в липні-серпні 1941 року почалися роботи зі створення останнього оборонного рубежу навколо Одеси, який пройшов на лівому березі Сухого лиману від Чорного моря через села Сухий лиман, Татарка та інші. Риття окопів і протитанкових ровів поруч з робітниками Одеси працювали і селяни навколишніх колгоспів: «Вільний бурлак» с. Татарка, німці з Люстдорфа, а також працівники Таїровського інституту.

У повоєнний час інститут оновив свою діяльність. Згідно із затвердженою урядом програмою спеціалізації виноробства для різних екологічних регіонів країни, працівники інституту брали участь у розробці численних проектів з відновлення та розвитку виноградарства.

У 1982 році населений пункт Таїрове отримав статус селища міського типу, а в листопаді того ж року було організовано Таїровську селищну раду.

У 2005 році на території Таїровської селищної ради були зареєстровані ТОВ «Веста-Транс», СТОВ Агрофірма «Нива» (понад 200 працівників), НВП ТОВ «Нива», ТОВ »Сідіс», ТОВ «Елефант» (с.Мізікевіча), ТОВ «Енотек» та ін.

6 листопада 2014 року у селищі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Економіка[ред.ред. код]

Історичне фото будівлі виноробної станції

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Таїров Василь Єгорович

Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.