Южне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Южне
Coat of Arms of Yuzhne.PNG Yuzhne prapor.png
Герб Южного Прапор Южного
Южне
Южне на мапі України
Южне на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Район/міськрада Южненська міська рада
Код КОАТУУ 5111700000
Засноване 1974
Статус міста з 1993 року
Населення 29327 (01.01.2011)[1]
Агломерація Одеська
Поштові індекси 65481—489
Телефонний код +380-4842
Координати 46°37′25″ пн. ш. 31°06′04″ сх. д. / 46.62361° пн. ш. 31.10111° сх. д. / 46.62361; 31.10111Координати: 46°37′25″ пн. ш. 31°06′04″ сх. д. / 46.62361° пн. ш. 31.10111° сх. д. / 46.62361; 31.10111
Висота над рівнем моря 34 м
Водойма Чорне море, Григорівський лиман
День міста остання неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Берегова
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 47,4 км
До Києва
 - автошляхами 491 км
Міська влада
Адреса 65481, Одеська область, м. Южне, пр-т. Григорівського десанту, 26а
Веб-сторінка Южненська міськрада
Міський голова Новацький Володимир Миколайович

Ю́жне — місто обласного значення в Одеській області. Населення — 26 000 (2007). Площа території — 10 км².[2] Відстань до облцентру становить близько 47 км і проходить автошляхом Т 1606.

Входить до Асоціації міст України.

Історія[ред.ред. код]

Южне — одне з наймолодших міст Одеської області.

1973 — почалося будівництво Одеського припортового заводу та морського порту «Южний» в акваторії Григорівського лиману з перспективою створення промислово-транспортного вузла.

У травні 1975 року було ухвалене рішення про будівництво населеного пункту для проживання працівників порту та заводу. Серед кількох варіантів було обране місце для нього на березі моря, неподалік від села Сичавка.

11 травня 1978 р. — Указом Президії Верховної Ради УССР новопобудованому населеному пункту надали назву — селище Южне (тоді Комінтернівського району Одеської області). 25 лютого 1981 року смт Южне було підпорядкове Суворовській районній раді Одеси.

3 лютого 1993 р. — Верховна Рада України постановила віднести селище міського типу Южне до категорії міст обласного підпорядкування. А 2000 року — Постановою Верховної Ради України № 1914-ІІІ затвердила межі міста.[3]

Житло, насосні станції, котельні до 1985 року були структурними підрозділами ОПЗ, тоб­­то фактично все місто перебувало на балансі заводу. Але поступово (до 1995 р.) комунальну сферу передали органам самоврядування. Хоча й донині головне підприємство Южного вкладає в нього гроші. Зокрема, коштом ОПЗ були зведені спорткомплекс «Олімп» і готель «Еллада».

Один із структурних підрозділів ОПЗ — теплиці, у яких вирощують квіти, овочі та фрукти. Придбати їх можна в магазинах на території заводу через власну систему розповсюдження за цінами на 20-25% нижчими від ринкових.

Завдяки тому, що обидва містоутворюючих підприємства за всіх часів були високорентабельними, кризові явища 1990-х рр. практично не торкнулися м. Южне — тут ніколи не вимикали ні світла, ні тепла. У період товарного дефіциту завод і порт закуповували вагонами харчі та одяг.

ОПЗ має великий соціальний пакет: Палац культури (всі гуртки безплатні), баскетбольна коман­­да, дитячі спортивні шко­­ли.

У місті 4 церк­­ви, лікарня, фізкультурно-спор­­тивний комплекс, бібліотека та кілька готелів. Наразі нема власного цвинтаря — небіжчиків ховають в одному з прилеглих сіл. Нема також громадського транс­­порту (є лише таксі).

Тривалий час у Южному не було «приватного сектору», в місті зводили виключно багатоповерхівки. Нині місто вже має окремий мікрорайон із приватними будинками. Будуються тут переважно пенсіонери.[2]

Економіка[ред.ред. код]

Промислова зона віддалена від міста на 7 км.

Поруч із містом збудували морський нафтовий термінал «Південний», з якого починається нафтогін Одеса-Броди.

У місті є практично приватний порт «Трансінвестсервіс» — велика компанія з багатьма відгалуженнями, кожне з яких займається перевезенням різних вантажів, зокрема хімічних. За законом, портом не може володіти приватна особа, але фактично він належить колишньому громадянинові РФ, а нині — Монако. За орендовані приватниками в держави причали точиться боротьба.

Є також приватне підприємство із сінгапурськими інвестиціями, яке спеціалізується на переробці тропічних олій на харчові добавки та косметику (зарплати на підприємстві перевищили середні по місту).

26 листопада 2012, у Комінтернівському районі Одеської області неподалік міста Южне стартувало будівництво термінала для отримання та регазифікації зрідженого газу[4].

Рівень безробіття у Южному — один із найнижчих в Одеській області (приблизно 0,3%). Середня зарплата по місту — 3800 грн.[2]

Навчальні заклади[ред.ред. код]

Дошкільні навчальні заклади

  • «Золота рибка» (має фізкультурно-оздоровче спрямування). 2003 року заклад став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Школа сприяння здоров'ю»
  • «Райдуга»
  • «Казка»
  • «Теремок» (заклад комбінованого напрямку)

Школи

  • Загальноосвітня школа № 1
  • Навчально-виховний комплекс (ЗОШ № 2 — Центр позашкільної освіти — ПТУ), спеціалізується на профілізації окремих предметів та поглибленому вивченні трудового навчання. Випускники 9-х класів можуть продовжувати навчання в групах ПТУ, отримуючи як загальну середню освіту, так і спеціальності «слюсар з ремонту автомобілів» та «секретар керівника — оператор комп'ютерного набору»
  • Авторська експериментальна школа-комплекс № 3 (директор — член-кореспондент Академії педагогічних наук, народний вчитель України Микола Петрович Гузик). Навчально-виховний заклад здобув визнання на європейському рівні (за висновками міжнародної організації ЮНЕСКО)
  • Навчально-виховне об'єднання ім. В. Чорновола (ЗОШ № 4 — позашкільний заклад)

Позашкільні заклади

  • Палац творчості дітей та юнацтва;
  • Клуб юних техніків «Чорноморець»;
  • Спортивно-оздоровчий центр.

Спорт[ред.ред. код]

У місті базуються баскетбольний клуб «Хімік» і волейбольний клуб «Хімік».

Матчі чемпіонату України з баскетболу час від часу проводять у місцевому спорткомплексі «Олімп». У ньому також відбуваються турніри з фехтування, чемпіонати з бальних танців.

ЗМІ[ред.ред. код]

Місцевий телеканал «МиГ» (україномовний) працює в кабельній мережі й Інтернеті (директор — Лариса Шегіда).[2]

Галерея[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Електронні джерела[ред.ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.