Миколаївка (Одеський район)
| село Миколаївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Одеський район
| ||||
| Рада | Овідіопольська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51100250030087249 | ||||
| Облікова картка | Миколаївка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1805 | ||||
| Населення | 1448 | ||||
| Площа | 7,743 км² | ||||
| Густота населення | 187,01 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 67814 | ||||
| Телефонний код | +380 4851 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°18′23″ пн. ш. 30°20′18″ сх. д. / 46.30639° пн. ш. 30.33833° сх. д.Координати: 46°18′23″ пн. ш. 30°20′18″ сх. д. / 46.30639° пн. ш. 30.33833° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
32 м | ||||
| Водойми | Дністровський лиман | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 67801, Одеська обл., Одеська обл., смт Овідіополь, вул. Суворова, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Миколаївка | |||||
 Миколаївка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Микола́ївка (до 01.02.1945 — Калаглія) — село Овідіопольської селищної громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1448 осіб.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2798 осіб, з яких 1257 чоловіків та 1541 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1446 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,88 % |
| російська | 6,42 % |
| білоруська | 2,14 % |
| молдовська | 1,80 % |
| болгарська | 0,21 % |
| вірменська | 0,21 % |
| німецька | 0,14 % |
| гагаузька | 0,07 % |
Символіка[ред. | ред. код]
Герб і прапор с. Миколаївка затверджені рішенням сесії сільської ради від 31 жовтня 2008 року № 665-V.
Щит, розділений навскіс перев'яззю, що складається з синіх хвиль (верхній ряд) і золотих зерен (нижній ряд). У верхньому лівому золотому полі «лицар з самопалом» — фігура запорожця синьою тинктури. У синьому полі внизу — три (1:2) золоті риби, звернені вліво.
Усталений символ «лицар з самопалом» вказує, що колись у наших місцях була Січ. Три риби характеризують водні багатства села. Перев'яз, скомпонований із хвиль і зерен, дає уявлення про приморське розташування села, розвиток рільництва.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2015) |
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||||||
