Імператори Священної Римської імперії
Імпера́тор Свяще́нної Ри́мської імпе́рії — титул виборного монарха, що очолював Священну Римську імперію. Для зручності першим імператором вважається Карл І Великий, що був коронований папою Левом ІІІ у 800 році, як імператор Заходу. Імператори Священної Римської імперії коронувалися папою Римським до XVI ст., а останній імператор — Франц ІІ відрікся в 1806 році, під час Наполеонівських воєн.
Слово «Римський» в титулі імператора є вираженням ідеї translatio imperii, згідно з якою імператори Священної Римської імперії були спадкоємцями імператорів Західної, а то і всієї Римської імперії. З 1772 по 1835 рік до повного титулу Імператора Священної Римської імперії серед переліку королівств було додано титул Король Галичини та Володимирії.
Наслідування престолу [ред.]
Наслідування престолу Священної Римської імперії супроводжувалось великою кількістю особливостей. Імператорський престол, через вибори, був лише частково спадковим. Але часто імператорське звання залишалося довгий час в одній династії, та виборність вимагала від кандидатів робити поступки виборщикам (так звані — Wahlkapitulationen, виборні капітуляції). Згідно із Золотою буллою 1356 року імператора обирала Колегія виборщиків, що складалася з семи осіб (курфюрстів) і призначалася правлячим імператором. Але в 1623 році, під час Тридцятирічної війни, кількість курфюстів зросла.
Формально обраним міг бути будь-який католик-чоловік.
З 1483 року королями Німеччини (а отже і імператорами Священної Римської імперії) завжди були представники дому Габсбурґів (з короткою перервою у 1742-1745 роках). Постійно, після 1556 року, король вступав на посаду обраного імператора для того, щоб не робити тривалої подорожі до Риму.
Перелік імператорів [ред.]
Цей перелік включає як коронованих, так і обраних імператорів. Нумерація подається із врахуванням королів Німеччини.
Каролінги [ред.]
- Карл I Великий (800-814)
- Людовик I Благочестивий (814-840)
- Лотар I (843-855)
- Людовик II (855-875)
- Карл II Лисий (875-877)
- Карл III Товстий (881-887)
Династія Гвідескі [ред.]
Каролінги [ред.]
Саксонська (Оттоніанська) династія [ред.]
Салічна (Франконська) династія [ред.]
Династія Гогенштауфенів [ред.]
Вельфи [ред.]
- Оттон IV Брауншвейґський (1209-1215, пом. в 1218)
Династія Гогенштауфенів [ред.]
Люксембургська династія [ред.]
Віттельсбахи [ред.]
Люксембургська династія [ред.]
Династія Габсбурґів [ред.]
- Фрідріх ІІІ (1452-1493)
- Максиміліан І (1508-1519)
- Карл V (1519-1556)
- Фердинанд І (1556-1564)
- Максиміліан ІІ (1564-1576)
- Рудольф ІІ (1576-1612)
- Матвій (1612-1619)
- Фердинанд ІІ (1619-1637)
- Фердинанд ІІІ (1637-1657)
- Леопольд І (1658-1705)
- Йосип І (1705-1711)
- Карл VI (1711-1740)
Віттельсбахи [ред.]
Габсбурґ-Лотаринґський дім [ред.]
Див. також [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Императоры Священной Римской империи |
| Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
