Генріх VI (імператор Священної Римської імперії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх VI

Генріх VI (1165 — 1197) — король Німеччини з 1169 до 1197 року, цісар з 1191 до 1197, король Сицилії з 1194 до 1197 року. Походив з династії Гогенштауфенів.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Народився у місті Нейменген у родині Фрідриха Барбароси, цісаря, та Беатріс Бургундської. Він отримав гарну освіту, писав вірші. У 1168 році став королем Німеччини разом з батьком, а у 1169 році королем римлян. У дорослому віці виконував різні доручення цісаря. У 1187 році Фрідріх Барборосса влаштував шлюб Генріха з тіткою короля Сицилії Констанцією. В цьому ж році, 27 січня, Генріх стає королем Італії.

У 1188 році Генріх супроводжував новообраного папу римського Климента III до Рима. Тут він замирив понтифіка з громадянами. У 1189 році Генріх вів перемовини з папським престолом щодо умов Третього хрестового походу, подальших стосунків імперії з папою римським. Було досягнуто порозуміння щодо коронування Генріха на цісаря ще за життя Фрідріха Барборосси.

Відправившись у Третій хрестовий похід Барбаросса передав владу над Німеччиною та Італією синові. Після загибелі батька у 1190 році Генріх став готуватися до коронації на цісаря. Вона відбулася без проблем 15 квітня 1191 року у Римі. Коронував Генріха папа римський Целестин III.

Цісар[ред.ред. код]

Генріх VI продовжував політику свого батька щодо зміцнення влади династії Гогенштауфенів всередині імперії, розширення впливу та ваги імперії зовні. У 1191 році Генріх вдерся до півдня Італії, намагаючись закріпити свої права на Сицилійське королівство. Втім, хвороби у війську змусили цісаря відступити. Водночас повстав Генріх Вельф, син Генріха Лева. По поверненню до Німеччини Генріх VI швидко розбив супротивника й змусив залишити країну.

У 1191 році васал та союзник Генріха Леопольд V Бабенберг, герцог Австрії підступно захопив у полон Річарда I Левове Серце, короля Англії. У 1192 році цісар Генріх затребував Річарда до себе. Навзаєм Леопольд Австрійський отримав 50 тисяч марок сріблом. На рейстазі у Шпаєрі Генріх VI вирішив судити короля Англії, закидаючи тому різні провини під час Третього хрестового походу. Генріх бажав повністю підкорити собі Річарда I й королівство Англійське з огляду на те, що останній був родичем та союзником Вельфів. Водночас Генріх VI вступив у союз з Філіпом II, королем Франції. Але згодом дипломатичні здібності короля Річарда I Англійського перевершили потуги цісаря Генріха VI. Річард, перебуваючи у полоні, зумів організувати потужну опозицію проти цісаря. Туди увійшли герцог Брабантський і Лімбурзький, маркграф Герман Веттін Тюринзький та Мейсенський, архієпископ Бруно Кельнський, архієпископ Майнцський, герцог Бертольд Церінген. До тогож після конфлікту навколо єпископства Льєзького у 1192 році папа римський також став підтримувати Річарда I. З огляду на це все Генріх VI вдовольнився викупом у 150 тисяч марок сріблом та формальною васальною присягою.

У 1194 році помер Танкред Лечче, король Сицилії. Генріх VI знову пішов на південь Італії. Тут він розбив війська королеви Сибілли, регентші малолітнього короля Вільгельма, змусив її врешті-решт зректися від імені сина трону. В цей же час виникла змова норманських баронів. Генріх VI її жорстко придушив. Сибіллу та трьох її доньок відправив до замку Гоенбург у Німеччині, а Вільгельма наказав осліпити та запроторити до віку у замок Гоенемс. після цього Генріх VI став ще королем Сицилії. В цьому ж році арабські володарі Тунісу визнали над собою владу Священної Римської імперії.

Після цих успіхів цісар став готуватися до нового хрестового походу. Для зміцнення своїх позицій цісар Генріх VI вирішив зробити владу Гогенштауфенів спадковою. Втім на Вормському рейстазі 1195 року ця вимога була відкинута німецькими володарями. Після цього Генріх повернувся на південь Італії, де продовжив приборкання місцевих баронів. Водночас його владу визнають правителі кілікійської Вірменії, Антіохії, та Кіпру.

Перебуваючи в Італії Генріх VI розвив бурну діяльність. Було відправлено перші загони хрестоносців до Палестини. Тут у місті Мессана 28 вересня 1197 року Генріх VI раптово помер від запалення легенів.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Констанція (1154–1198), донька Рожера II, короля Сицилії

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Peter Csendes: Heinrich VI. (Gestalten des Mittelalters und der Renaissance). Darmstadt 1993.
Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги