Сигізмунд I Люксембург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Сигізмунда I Люксембурга, приписуваний пензлю Пізанелло.
Die deutschen Kaiser Siegmund.jpg

Сигізмунд I Люксембург (лат. Sigismundus, угор. Zsigmond, чеськ. Zikmund; *15 лютого 1368 — 9 грудня 1437) — король Угорщини, титулярний король Галичини і Володимирії (1387-1437), Чехії (1419-21, 1436-37), імператор Священної Римської імперії (з 1433), останній представник династії Люксембургів.

Після смерті чеського короля Вацлава IV (1419), гусити підняли повстання проти претендента на трон імператора Сигізмунда I Люксембурга, й запропонували чеську корону польському королю Ягайлу. А коли той відмовився, то — Великому князю Литовському Вітовту. Той погодився, але заявив чехам, що сам виїхати не може.

14 липня 1420 року Ян Жижка розгромив війська Сигізмунда під Прагою (битва біля Віткової гори). 1421 року чеський сейм оголосив Сигізмунда втратившим чеський престол.

1422 року Вітовт послав до Чехії 5-тисячне військо, й призначив королівським намісником у Чехії Жиґимонта Корибутовича.

Під натиском гуситської армії та литовських підрозділів, якими керував королівський намісник Богемії Жиґимонт, війська Сигізмунда I відступили до Угорщини. 16 травня 1422 року Жиґимонт Корибутович увійшов до Праги, де був проголошений правителем Чехії.

Тим часом, Папа Римський Мартін V почав тиснути на Вітовта й Ягайла, щоб Жиґимонт покинув Чехію. 24 грудня 1423, відповідно до угоди Ягайла з імператором Сигизмундом, Жиґимонт Корибутович зі своєю армією залишив Прагу.

1424 року чеські посли звернулись до Жиґимонта, щоб він прийняв пропозицію зайняти Чеський трон. 29 червня 1424 року Жиґимонт, на чолі з 1 500 загону, знову вступив до Праги. Там він був проголошений королем, але коронований не був.

16 червня 1426 року армія під проводом Корибутовича перемогла імператорські війська Сигізмунда I у битві біля Усті-над-Лабем.

Після цього почались переговори між Сигізмундом, Ягайлом та Корибутовичем. Невдоволені самим фактом переговорів загони радикальних таборитів підняли повстання.

Гуситські війни тривали до 1430-х років.

Лише після 1436 року Сигізмунд став повноправним королем Чехії.

Імператор Сигізмунд, портрет пензля Альбрехта Дюрера.

Особисте життя[ред.ред. код]

Сигізмунд I Люксембург був одружений двічі. Першою дружиною була Марія Анжуйська, з якою він одружився у 1385. Марія померла 17 травня 1395 року, при нез'ясованих обставинах, будучи вагітною, не залишивши після себе спадкоємців. У 1405, ймовірно на Різдво, частково таємно, Сигізмунд знову одружився з Барбарою Цельською, родичкою Марії. Проте фактично шлюб було визнано в 1408 році, коли Барбару коронували угорською короною. Від цього шлюбу народилась одна донька — Елізабета Люксембурзька (07.10.1409-19.12.1442). У 1410, Сигізмунда було обрано імператором Священної Римської Імперії.


Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Wappen Königreich Böhmen.png
Король Чехії
14191421,
14361437
Наступник:
Вацлав IV
Жиґимонт Корибутович
Альбрехт II
Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги