Оттон I Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оттон I Великий
нім. Otto I der Große
Оттон I Великий
9-й король Східно-Франкського королівства
2 липня 936 — 7 травня 973
Коронація: 7 серпня 936, Ахен
Попередник: Генріх IПтахолов
Наступник: Оттон IIРудий
Імператор Священної Римської імперії
2 лютого 962 — 7 травня 973
Коронація: 2 лютого 962, Рим
Попередник: Беренгар I Фріульський
Наступник: Оттон IIРудий
король Італії
961 — 7 травня 973
Попередник: Беренгар II Іврейський і Адальберт II Іврейський
герцог Саксонії
2 липня 936 — 961
Попередник: Генріх IПтахолов
Наступник: Герман Біллунг
герцог Франконії
2 жовтня 939 — 7 травня 973
Попередник: Еберхард Франконський
Наступник: Оттон IIРудий
 
Народження: 23 листопада 912(0912-11-23)
Валлхаузен, Саксонія
Смерть: 7 травня 973(0973-05-07) (60 років)
Мемлебен
Похований: Магдебург
Династія: Саксонська династія (Людольфінги)
Батько: Генріх IПтахолов
Мати: Матильда Вестфальська
Дружина: 1-а:Едіт Англійська
2-я:Адельгейда Бургундська
Діти: Від 1-го шлюбу:
син: Людольф
дочка: Ліутгарда
Від 2-го шлюбу:
сини: Генріх, Бруно, Оттон II Рудий
дочка: Матильда
Оттон I (з Міланського рукопису, бл. 1200)

Оттон І Великий або Отто (нім. Otto I. der Größe; *23 листопада 912, Валлхаузен — † 7 травня 973, Мемлебен), з роду «Людольфінгів», син Генріха I Птахолова, короля Східної Франкії. Був герцогом Саксонії, королем Східної Франкії з 936 року та засновником й першим імператором (кайзером) Священної Римської Імперії з 962 року.

З іменем Отто І часто використовується епітет «Великий» (нім. der Größe). Його вперше вжив середньовічний хроніст (літописець) Отто із Фрайзінга (нім. Otto von Freising, 1112—1158), який однак не був сучасником короля Отто І.

Після смерті свого батька Генріха І «Птахолова» у 936 Оттон був коронований на короля Саксонії. У наступні роки він мусив воювати за збереження влади з молодшим братом і сином. Намагаючись зміцнити свій королівський авторитет, Отто I спирався на духівництво, якому надавав державні посади та земельні наділи. Східні границі він забезпечував заснуванням нових марок і єпископатів на території слов'янських поселень, які різними способами приєднував до держави. Успішній політиці Отто немало сприяла його перемога над угорцями біля Ауґсбургу у 955 році. Вже у 951 він вторгся в Італію, де коронувався на короля ланґобардів.

959 року княгиня Ольга послала до короля Оттона І посольство. Гільдейсгеймський часопис свідчить: «Прийшли до короля Оттона посли народу Русь (Rusciae gentis) і просили його прислати їм одного з своїх єпископів, який показав би їм шлях істини». Вірогідно, це пов'язано з Священною Римською імперією, проголошення якої у ті часи готувалося, і засновниками якої виступали король Оттон та Ватикан. З цим пов'язана місія Адальберта Магдебурзького, посланця короля Оттона з монастиря святого Максиміліана у Трірі.

Під час другого походу в Італію 962 року Отто був коронований папою Іваном ХІІ на імператора Священної Римської Імперії, ефемерного державного утворення, яке в різному складі існувало з 962 до 1806.

Продовжуючи політику Карла Великого, Оттон перейняв опіку над папством. Завдяки одруженню сина Оттона ІІ з візантійською принцесою Теофанією його визнала також і Візантія.

Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги