Абрамцево (музей-заповідник)

Музей-заповідник «Абрамцево». Садибний дім.

Абра́мцево — село-садиба в Загорському (тепер Сергієво-Посадському) районі Московської області.

Загальна характеристика

Тут писав свої твори Сергій Аксаков, бували Микола Гоголь, Тургенєв, Щепкін. У 1870—90 Абрамцево стає значним центром російського художнього життя. Тут жили і творили Віктор Васнецов («Альонушка», «Богатирі»), Ілля Рєпін («Хресний хід», почато «Запорожців»), Марк Антокольський, Полєнов Василь Дмитрович, Сєров Валентин («Дівчинка з персиками»), Михайло Врубель, Костянтин Коровін, Левітан, Михайло Нестеров, Віктор Хартман та інші. В аматорських виставах Абрамцево, що стали основою приватного оперного театру Мамонтова в Москві, брали участь Костянтин Станіславський, Шаляпін та інші.

Історія

Головінський період

Історична назва поселення — Обрамково. Від нього походить і сучасна назва. На початку 18 ст. маєток придбав унтер-лейтенант флоту — Федір Головін. Саме Головін і почав розбудову садиби, наблизивши її вигляд до сучасних уяв про дворянську садибу. Зусиллями Федіра Головіна проведено розпланування ділянки, Створені штучні земляні тераси на схилі до річки, побудовано двірський будинок з дерева, викопано два ставки, закладено фруктовий сад. Небагата садиба мала також два маленьких села на три та 10 селянських осель. За часів Головіна у 1768 р. проведено межування садиби і створений її план, який зберігається нині в музеї-садибі.

Слід зауважити, що садиба з часів Головіна мало змінювалась і лише доповнювалась невеликими будівлями без суттєвих втручань в первісне розпланування.

За часів Аксакових

Письменник Аксаков Сергій Тимофійович придбав садибу у 1843 році. Вона використовувалась влітку. Ліберально налаштований господар підтримував зв'язки з тодішніми російськими літераторами.

Приятелем сина Аксакова — Костянтина — був Бєлінський Віссаріон Григорович, що навчався з ним в Московському університеті. Коли Белінського за протиурядові думки звільнили від праці в університеті, Аксаков батько узяв його на роботу в Межевий інститут, рятуючи письменника від злиднів.

Серед гостей Аксакових — молодий письменник Тургенєв Іван Сергійович

В садибі Абрамцево В останні роки життя знайшов тихий прихисток і Микола Гоголь, для якого господарі виділили окрему кімнату. Отже, володарів садиби з літераторами пов'язували не тільки літературні зацікавлення.

Аксаков прожив в садибі 16 років і вже сліпого його вивезли в Москву, ближче до лікарів. В Москві він і помер на 68 році життя. Садиба перейшла в володіння його дочки — Віри Сергіївни. Вона і продала батьківську садибу мільйонеру Мамонтову.

• 

  Письменник Сергій Аксаков

• 

  Панський будинок садиби Абрамцево

• 

  Будинок Аксакова в Москві, 2009 рік.

Криза садибної культури в Росії

Кінець 19 ст. був не кращим періодом існування дворянських садиб Російської імперії. Багато з них руйнувались, продавались за безцінь, стояли пусткою або використовувались не за призначенням. Найгіршим були руйнації та зникнення садиб високої мистецької вартості, що залишилися без догляду — Стольне Безбородька, Батурин Розумовського, Ярополець Чернишових, Гостилиці, Троїцьке-Кайнарджи.

Нове життя прийшло лише туди, де господарі садиб пристосувались до нових, суворих вимог пореформеної Російської імперії чи були фінансово успішними — наприклад, Архангельське Юсупових. Колишні дворянські садиби швидко міняли володарів. От і Абрамцево перейшло до мільйонера Мамонтова, представника новонародженого класу капіталістів, не-дворянина за походженням. Небагату садибу це врятувало від нищення.

За часів Мамонтова

Худ. Ілля Рєпін. Пейзаж в Абрамцево, 1880 р.

У 1870 р. Заможний Савва Мамонтов купує садибу у Віри Сергіївни, дочки Аксакова. Новий господар поціновує історичне минуле садиби і робить дещо для увічнення пам'яті письменника. Саме за Мамонтова в садибі наново відтворили кабінет письменника. За задумом Савви Івановича садиба Абрамцево повинна стати родовим гніздом Мамонтових. Задля збереження подій в маєтку створено «Літопис сельця Абрамцева», який ретельно вів володар з року придбання садиби.

Садиба занепадала і потребувала ремонту та облаштування для нових вимог, для житла великої родини Мамонтових та їх чисельних гостей. Фруктовий сад частково вирубали заради побудови оранжереї, нових лазень, будинків для слуг, комор, сараїв.

Родина Мамонтових мешкає тут влітку, але запрошує до себе гостей, переважно з художньо-артистичного світу. Серед відвідувачів садиби — художники, діячі театру, скульптори, архітектори аматори і архітектори-фахівці.

До перебудов залучають гостей. Так, за проектом архітектора В. Гартмана побудували студію-майстерню, пізніше — новий флігель лазень. Проект лазень, розкішно-декоративний створив архітектор І. Ропет. В будівництво втрутився сам Савва Мамонтов і прибрав геть відверто помпезний та зайвий декор Ропета. Поступово виникає нове товариство — Мамонтовський гурток, без активного втручання якого не робиться жодної добудови.

• 

  Майстерня в Абрамцево

• 

  Колишня лікарня

• 

  Лазня з дахом-шатро

• 

  Каплиця церкви

Садибна церква

«Казкова церква» в Абрамцево, проект Віктора Васнецова і Васіля Полєнова.

Особливо це виявилось під час проектування та будівництва садибної церкви. У 1880 р. виникла ідея її побудови, до якої залучилися майже всі члени Мамонтовського гуртка. Первісний проект створив художник Полєнов Василь Дмитрович, закоханий в середньовічну архітектуру Новгорода. За основу покладено архітектуру церкви Спаса Нередіци 12 століття. Проек до реалізації доводив другий художник — Васнєцов Віктор Михайлович. Полєнов створив ікони — «Благовіщення», «Тайна вечеря» та решту інших, Васнєцов — ікони «Богородиця» та «Сергій Радонежський». Жіноча половина гуртка вишивала хорогви, пелени, а найбільш сміливі пішли на будівельні ліси та висікали в каменю орнаменти наріжних рельєфів, наче справжні каменярі.

Піч в церкві з власно створеними кахлями у 1892 р. виклав Врубель Михайло Олександрович.

Культурне поселення

Підтримка ремесел та благодійництво

Піклуванням Мамонтових в селищі поряд з садибою будують так зване «культурне поселення». Коштом Мамонтових побудували сільську лікарню та школу для селянських дітей. Поряд зі школою створили теслярську майстерню, де учні опановували теслярство. Аби учні мали добрі зразки, Мамонтови роблять декілька експедицій та збирають зразки меблів і теслярських виробів. Дружина Мамонтова, Єлизавета Григорівна, створювала ескізи меблів та іноді сама бралася за теслярський реманент. В садибі зберігається дубова шафа, створена нею власноруч.

Кераміка Врубеля

Михайло Врубель. Морська цариця Волхова

Власник садиби, Савва Мамонтов, був закоханим в кераміку. Тому в садибі були всі умови для створення різнокольорових кахлів та кераміки. Завдяки цьому до створення керамічних виробів залучився Врубель, який виявив здібності неабиякого скульптора та колориста. В пейзажному парку садиби кольоровими кахлями Врубеля викладено керамічну садову лаву.

Аматорський театр садиби

Продовженням традицій садибних театрів доби кріпацтва став аматорський театр в Абрамцево. Оперним співом захоплювався і сам Савва Мамонтов. Для проведення аматорських вистав віддавали вітальню, де спорудили дерев'яну сцену.

Меморіал Мамонтових

Церква садиби несподівано знадобилася родині через передчасну смерть сина Савви — Андрія. Його ховають в садибній церкві. У 1907 р. померла молодою жінкою дочка Савви — Віра, відома за картиною Сєрова «Дівчинка з персиками». А через рік — дружина господаря. Так в церкві з'явилося ще два поховання. У 1918 р. пішов з життя і сам Савва Мамонтов. Його теж поховали в садибній церкві.

Абрамцево за часів СРСР

В 1918 садиба Абрамцево перетворена на музей. В садибу повернуті старі фото останніх господарів Абрамцева та їх гостей, оригінальні малюнки та ескізи художників, що гостювали тут. У книжних шафах видання тієї доби. В їдальні на мольберті — копія картини Валентина Серова «Дівчинка з персиками». В парку садиби реставрована керамічна лава, створена Врубелем.

Теслярська майстерня стала базою для самостійного художнього промислу.

Джерела

Ця стаття створена за матеріалами першого видання УРЕ. Текст може містити радянську пропаганду, бути заідеологізованим, застарілим тощо.

• «Абрамцево», авт.-составитель Рыбаков И. А., М, «Планета», 1991 (рос.)
• Вергунов А. П., Горохов В. А. Русские сады и парки, М, «Наука», 1988 (рос.)
• Машинский С. И. С. Т. Аксаков. Жизнь и творчество. М., 1973 (рос.)
• Лобанов, М. П. Сергей Тимофеевич Аксаков. Жизнь замечательных людей.  — М.: Мол. гвардия, 1987 (2-е изд., 2005). (рос.)

Див. також

• Абрамцево-кудринське різьблення
• Аксаков Сергій Тимофійович
• Садиба
• Архангельське
• Палац Розумовського, Батурин
• Ярополець

Посилання

• Офіціний сайт музею (рос.)
• Проект «Интересные места». Усадьба Абрамцево (рос.)