Александров Микола Олександрович (письменник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александров Микола Олександрович
Народився 29 листопада (11 грудня) 1841
Ставрополь, Кавказька губернія, Російська імперія
Помер 20 червня (3 липня) 1907 (65 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, художній критик, видавець, редактор

Микола Олександрович Алекса́ндров (нар. 11 грудня 1841, Ставрополь-Кавказький — пом. 3 липня 1907, Санкт-Петербург) — український та російський письменник, літературний і художній критик, етнограф, редактор, видавець.

Біографія і творчість[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада [11 грудня] 1841(18411211) року в місті Ставрополі-Кавказькому (нині Ставрополь, Росія). Упродовж 1849—1853 років навчався в Першій київській гімназії, яку залишив на вимогу батька. Слухав лекції у Харківському, Московському і Санкт-Петербурзькому університетах.

У 1860-х роках у Санкт-Петербурзі виступав з рецензіями в журналі «Современник», з гумористичними віршами в журналі «Оса», фейлетонами та критичними статтями в журналах «Якорь» (в ньому спільно з Миколою Шульгіним був негласним редактором) і «Дело». Вів розділ критики та бібліографії у журналі «Женский вестник», де у № 8 за 1867 рік опублікував статтю про Тараса Шевченка з приводу видання «Кобзаря» 1867 року — «Недомолвки о народном поэте». Редагував «Современное обозрение», брав участь у виданні журналу «Библиограф».

У 1875–1876 роках у Москві редагував «Русскую газету»; у 1879–1880 роках завідував відділом журналістики в «Петербургском листке». Заснував у Санкт-Петербурзі «Художественный журнал», який редагував протягом 1880–1887 років. В ньому розмістив статті про Архипа Куїнджі, Івана Крамського, Володимира Маковського.

1900 року здійснив інсценізацію поеми Івана Котляревського «Енеїди». Написав спогади «За 50 лет», зокрема про відвідування в Каневі могили Тараса Шевченка. Підготував і видав понад 50 науково-популярних етнографічних нарисів для дітей.

Останні роки провів у бідності та самотності. Помер у Санкт-Петербурзі 20 червня [3 липня] 1907 року. На його смерть у притулку відгукнулася некрологами низка газет та журналів.

Література[ред. | ред. код]